Ухвала суду № 109518259, 08.03.2023, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

"08" березня 2023 р. Справа №336/1827/23

Провадження №2/336/1236/2023

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до СК «Кредо», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, -

встановила:

Представник позивачки адвокат Бахмут Михайло Сергійович, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3814, виданого 02.03.2011 на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1002105 від 20.02.2023, звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій, посилаючись на ч.4 ст.61 ЦПК України (в редакції, яка втратила чинність з прийняттям 15 грудня 2017 року нового ЦПК України) та ст.ст.395,396 та ч.1,2 ст.1166 ЦК України, просить: стягнути з СК «КРЕДО» на користь Позивача ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 27 313,51 грн., на відшкодування судових витрат 27 500 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 01.09.2022 о 07.55 годині ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ІЖ 2715», державний номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №90-А по вул. Іванова в м. Запоріжжі, не дотримався дистанції та безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «SKODA RAPID», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив п. 12.1 та 13.1 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортний засіб «SKODA RAPID», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить позивачці отримав механічні пошкодження. Розмір матеріальної шкоди, яку завдано власнику автомобіля «SKODA RAPID», державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно висновку №5 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення вартості становить 60500,49 грн. Постановою Шевченківського районного суду від 19.09.2022 (справа №336/4572/22), ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Відповідач по справі - СК «Кредо» здійснив позивачці часткове страхове відшкодування матеріальної шкоди лише на суму 33186,98грн. На будь-які вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі відповідач не відповів, свій розрахунок вартості не надав. Таким чином, страхова компанія не відшкодувала завдані збитки у повному обсязі, а саме на суму 27313,51 грн. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 захищена полісом цивільного страхування № 210444914 в СК «Кредо», яка згідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повинна відшкодувати завдані збитки. Згідно полісу ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 100 тисяч гривень. Таким чином, враховуючи те, що позивач на час ДТП, яка відбулася 01.09.2022 мав та на сьогоднішній день має речове право на автомобіль «SKODA RAPID» д.н. НОМЕР_2 , а за ст.396 ЦК України (2003 р.) має право й на захист цього права відповідно до положень гл.29 ЦК України (2003 р.), яка регулює відносини в сфері захисту права власності. З огляду на вказане, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 25000грн. (дана вимога підтверджується наданими квитанціями про оплату послуг та актом приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 26.02.2023) та послуги експерта за проведення дослідження у сумі 2500 грн.

До позову долучені копії наступних документів: паспорту та РНОКПП позивача; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.09.2022; звіту №5 про оцінку автомобіля «SKODA RAPID», державний номерний знак НОМЕР_2 від 19.01.2023; сканкопія розрахункової операції в АТ «Ощадбанк» від 16.01.2023 на суму 2500,00 грн.; роздруківка розрахункової операції (переказ коштів, платіж 65741063312CR) від (дата операції є нечитабельною) на суму 33186,98 грн. переказ коштів: Страхова компанія Кредо, страхове відшкодування згідно акту 3006340-1, поліс ЕР-210444914, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3814; ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1002105 від 20.02.2023.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимогст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Частиною 1 ст.187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадженнясуд відкриваєпровадження усправіпротягомп`ятиднів з днянадходженняпозовної заявиабо заявипроусуненнянедоліків, поданоївпорядку. передбаченомуст. 185цьогоКодексу.

У зв`язку з зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.

Позовце матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст.

Предмет позовуце частина позову, яка складає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.

Підстава позовуце частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов.

Змістце частина позову, яка відображає звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права.

Значення елементів позову полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно дост. 13 ЦПКрозглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Так, відповідно до положень ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вказаного, адвокат Бахмут М.С. не зазначив повне найменування (для юридичних осіб) відповідача, як його зазначено у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Також, не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти юридичної особи (відповідача).

Позовна заява не містить і ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються. Так, адвокат зазначив, що позивачкою було сплачено за послуги експерта 2500 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. Проте, матеріали справи містять лише сканкопію розрахункової операції в АТ «Ощадбанк» від 16.01.2023 на суму 2500,00 грн., що свідчить про те, що вказана сума була перерахована за автотоварознавче дослідження автомобіля «SKODA RAPID», державний номерний знак НОМЕР_2 . Але вказана операція має статус операції «Очікує обробки», тобто відсутні докази того, що операція здійснена успішно і грошові кошти було перераховано. Також, з вказаного документу не можливо встановити, що саме позивачка здійснювала перерахунок вказаних коштів.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Проте, позовна заява не містить копії страхового полісу, на який в обґрунтування законності звернення з вказаним позовом до суду, посилається адвокат Бахмут М.С. у позові.

Крім того, адвокатом не надано доказів того, що позивачка зверталася до страхової компанії з вимогою про сплату всієї суми завданих збитків, зазначеної у експертному дослідженні і їй було відмовлено, оскільки діючими нормами законодавства передбачений порядок вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Також, у позові зазначено, що до нього як докази надано відповідні документи, серед яких є копія листа ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та Акт виконаних робіт. Проте, вказані документи не долучено до позовної заяви.

Серед іншого адвокатом не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до вимог ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинне бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Адвокатом не надано клопотання про витребування відповідних доказів в порядку ст. 84 ЦПК України.

Не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, оскільки не надано розрахунку таких втрат, доказів їх обґрунтованості.

Позов не містить підтвердження про те, що позивачкою не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, до позову не було долучено Договору про надання правової допомоги, на який посилається адвокат.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Але не всі додані до позову адвокатом копії документів, засвідчені належним чином, а тому не є копіями документів в розумінні ЦПК України.

Окрім того, я вбачається з вступної та описової частин позову, адвокат вважає позов таким, що стосується відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи (гл. 67 «Страхування» та 82 «Відшкодування шкоди» ЦК України).

Проте, у мотивувальній частині позову адвокат посилається як на основну підставу для звернення з вказаним позовом до суду - положення саме статей 395-396 ЦК України (гл. 29 «Загальні положення про права на чуже майно» ЦК України).

Разом з тим, з позову вбачається, що відносини, які виникли між позивачкою та відповідачем регулюються саме положеннями глав 67 «Страхування» та 82 «Відшкодування шкоди» ЦК України, а також Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому в цій частині позов підлягає приведенню відповідно до вищевказаних норм.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3 позовних вимог вбачається, що адвокат просить стягнути з відповідача на користь позивачки грошові кошти у сумі 27313,51 грн.

Ця позовна вимога має майновий характер та підлягає грошовій оцінці.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз.3 пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

У позовній заяві ціна позову не зазначена та доказів сплати судового збору до матеріалів справи не подано.

Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір за майнові вимоги у розмірі, визначеному відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», виходячи ціни позову і надати до суду підтверджуючі документи.

Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити: Отримувач коштів : ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету 2030101, Призначення платежу: позовна заява за позовом….

Суд звертає увагу адвоката Бахмута М.С., що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.

Окрім вищевказаного, суддя дійшов висновку, що позовна ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом Бахмутом М.С., повноваження якого на підписання заяви від імені позивачки, документально не підтверджено.

Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичнівитрати, необхідні для виконання договору.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 року, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналіз наведених норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Отже, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви від імені позивача, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання заяви.

Суддя акцентує увагу позивачки на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання необхідних доказів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до СК «Кредо», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди - залишити без руху.

Надати позивачці строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Звєздова