Ухвала суду № 109517819, 07.03.2023, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/6503/22

Провадження № 1-в/553/113/2023

У Х В А Л А

Іменем України

07.03.2023м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника виправної колонії - ОСОБА_4 ,

засудженого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві спільне подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» та спостережної комісії Подільської районної ради міста Полтави про умовно-дострокове звільнення стосовно засудженого

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Остріг Рівненської області, є громадянином України, із неповною загальною середньою освітою, розлучений, місце проживання реєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 19.04.2019 Іллічівським районний судом м. Маріуполя за ч. 4 вт. 407 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. На підставі ухвали Зінківського районного суду Полтавської області від 27.02.2020 скасовано звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлено в місця позбавлення волі на строк 4 роки.

- 06.01.2021 Зінківським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 125 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до 4 років 25 днів позбавлення волі,

в с т а н о в и в:

На розгляд Ленінського районного суду міста Полтави надійшло спільне подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» та спостережної комісії Подільської районної ради міста Полтави, в якому порушено питання застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення згідно із статтею 81 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні представник ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)" - ОСОБА_4 просив задовольнити подання з підстав, викладених у ньому.

Прокурор заперечував проти задоволення подання.

Засуджений ОСОБА_5 просив задовольнити подання.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи, доходить до наступних висновків.

ОСОБА_5 засуджено вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19.04.2019 за частиною 4 статті 407 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. На підставі ухвали Зінківського районного суду Полтавської області від 27.02.2020 скасовано звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлено в місця позбавлення волі на строк 4 роки.

06.01.2021 вироком Зінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 засуджено за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 25 днів.

Згідно з частиною 2 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно з вимогами частини 2 статті 81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» роз`яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого.

Як убачається з матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_5 прибув до ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» 15.04.2020, початок строку відбування покарання відраховано з 27.02.2020, кінець строку покарання 23.03.2024.

Згідно із наданою характеристикою засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 27.02.2020 перебував у ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)", де характеризувався задовільно, стягнень та заохочень не мав. З 15.04.2020 по теперішній час відбуває покарання в ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)". За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи. Дотримується правомірних взаємовідносин, ввічливого ставлення з персоналом установи, виконує їхні законні вимоги. За станом здоров`я працездатний. Дотримується санітарно-гігієнічних норм. Виконує роботи із благоустрою приміщень і території колонії та самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. За допущене порушення вимог режиму відбування покарання один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашено у встановленому законодавством порядку. Адміністрацією установи заохочувався чотири рази за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Працевлаштований в майстерні установи (ВД № 5). До виконання поставлених завдань ставиться сумлінно. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. 20.07.2021 рішенням комісії виправної колонії в зміні умов тримання відмовлено як особі, яка не стає на шлях виправлення. 16.03.2022 рішенням комісії виправної колонії в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким відмовлено, згідно поданої заяви засудженого. Вину у вчиненому злочині визнає. Виконавчі листи до установи не надходили. Згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення має середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства. Висновок: засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, звільнення його умовно-достроково є доцільним.

Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.

У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 81 КК України, проте наразі застосування положень ст. 81 КК України є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.

Із встановлених судом обставин вбачається, що у поведінці ОСОБА_5 спостерігаються позитивні тенденції та останній стає на шлях виправлення, однак за увесь час відбування покарання поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, про що свідчить наявність стягнення від 25.04.2022, погашеного рішенням дисциплінарної комісії, його характеристика під час перебування в умовах «Полтавська установа виконання покарань (№23)», характеристика від 16.07.2021, згідно з якою адміністрацією установи було визнано недоцільним застосування пільги в порядку ст.ст. 100,101 КВК України у зв`язку із невпевненістю в правослухняній поведінці засудженого.

Крім того, викладене в характеристиці від 09.02.2023 не в повній мірі відповідає встановленому під час судового розгляду клопотання щодо визнання засудженим своєї вини у вчиненному.

Також суд зазначає, що засуджений відбуває покарання в установі з 15.04.2020, працевлаштований був лише з липня 2021 року по березень 2022 року, на даний час не працевлаштований.

Наявність заохочень хоча і вказують на позитивні зміни у поведінці засудженого ОСОБА_5 , однак є недостатніми для висновку про його остаточне виправлення та не можуть слугувати доказом того, що засуджений став на шлях виправлення та заслуговує на застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Таким чином, матеріалами, які надані в розпорядження суду, не доведено, що поведінка засудженого протягом усього періоду відбування покарання вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення.

Керуючись статтями 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні спільного подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» та спостережної комісії Подільської районної ради міста Полтави про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 13.03.2023.

Головуючий ОСОБА_1