Рішення № 109516585, 07.03.2023, Вишгородський районний суд Київської області

07.03.2023 Справа № 363/2537/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,

вирішив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків.

Відповідач подав відзив, в якому зазначив, що не може виконувати своїх батьківських обов`язків в зв`язку з тим, що позивачка чинить йому в цьому перешкоди. З позбавленням батьківських прав не погодився. Кошти на утримання дитини передавав, однак позивачка відмовлялася їх отримати, яка на телефонні дзвінки не відповідає, а їхати до дитини без попередження немає можливості. Також зазначив, що не ухиляється від сплати аліментів та виконання батьківських обов`язків та має бажання бачитися з дитиною.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили про його задоволення з викладених у ньому підстав.

Позивачка в суді пояснила, що 08 червня 2019 року по 05 травня 2021 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Після народження дитини батько належної уваги дитині не приділяв, коли дитині було 8 місяців, після сварки зібрав свої речі та пішов з дому. З дитиною не зустрічається та не спілкується, участі в її вихованні не приймає. Харчуванням, навчанням, лікуванням та влаштуванням дозвілля і відпочинку дитини не займається. Дитина батька не знає, при зустрічі його не впізнає. Відповідач весь час займався лише своїми справами, батьківських обов`язків не виконував, останній раз бачив дитину на дні народженні в 2020 році, на якому поводив себе як гість, батьківської турботи та уваги до дитини не приділяв.

Позивачка в суді наполягала на тому, що перешкод для зустрічі з дитиною відповідач ніколи не мав.

Крім того, зазначила, що на сьогоднішній день у неї утворилася нова сім`я, 10 березня 2022 року вона вдруге вийшла заміж, новий чоловік для дитини замінив повністю батька, дитина з власної ініціативи почала називати його татом.

Разом з тим, новий чоловік позивачки має бажання всиновити дитину, щоб створити повноцінну сім`ю, оскільки у новому шлюбі в позивачки з`явилася ще одна дитина і наразі діти мають різні прізвища. Тому в інтересах дитини наполягала на позбавленні відповідача батьківських прав.

Відповідач в суді проти задоволення позову заперечив, оскільки бажає виконувати батьківські обов`язки, але позивачка перешкоджає цьому, на його телефонні дзвінки не відповідає і він не може домовитися про зустріч з дитиною. Пояснив, що від сплати аліментів не ухиляється, а не сплачував їх, оскільки позивачка не подавала до суду заяву щодо стягнення аліментів на утримання дитини, однак періодично перераховував гроші для дитини на картку позивачки.

Крім того зазначив, що він розуміє свої батьківські обов`язки та в подальшому має намір приймати участь у вихованні своєї малолітньої дитини, матеріально утримувати її, регулярно спілкуватись, давати батьківську любов та турботу. ОСОБА_2 зазначив, що це його друга дитина, також в нього є 20-ти річний син, з яким він перебуває у гарних відносинах, а тому може виконувати свої батьківські обов`язки.

Не заперечував того, що з дитиною близько двох років не бачився, проте вважав причиною цьому поведінку матері, своєї відповідальності в цьому не вбачав.

Представник третьої особи в суді підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Оскільки, Службою у справах дітей Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області встановлено, що батько тривалий час не виконував свої батьківські обов`язки.

Крім того представник третьої особи зазначила, що заборони на спілкування з дитиною не було та перешкоди батьку ніколи не чинилися. Батько тривалий період дитиною не цікавився.

Разом з тим, навіть після проведення засідання комісії батько своє ставлення до дитини не змінив. Протягом розгляду справи в суді ніяких заходів для зустрічі з дитиною та виконання своїх батьківських обов`язків не вжив, своє ставлення до цього не змінив. Вважає, що батько не приділяв достатньо уваги дитині, ніяких заходів для зустрічі з дитиною не вживав, при цьому мати жодних перешкод для цього не створювала. З цих підстав позов підтримала та просила задовольнити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 08 червня 2019 року сторони уклали шлюб, від якого мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 03 вересня 2019 року.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05 травня 2021 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина залишилася жити разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 11 травня 2022 року, складеним Службою у справах дітей Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області.

З вказаного акту обстеження умов проживання вбачається, що умови проживання є задовільними, приватний будинок новобудови, в якому наявні дві житлових кімнати, кухня, туалет та ванна, санітарно-гігієнічний стан кімнат відповідає нормам. Дитина доглянута, проживає у кімнаті з матір`ю, наявні необхідні меблі для відпочинку та розвитку дитини, одягом по сезону забезпечений, їжі вдосталь, багато іграшок та ліки у наявності.

10 березня 2022 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 10 березня 2022 року.

03 червня 2023 року рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради № 43 затверджено висновок Служби у справах дітей Димерської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З довідки Психолого-педагогічної характеристики дитини-дошкільника ЗДО (ЦРД) «Орлятко» Димерської селищної ради від 22 лютого 2023 року вбачається, що дитина виховується в повній сім`ї, крім нього є молодша сестра. Дитину виховує мама та вітчим. У сім`ї цікавляться питанням виховання дитини, виявляють цікавість до консультацій та рекомендацій вихователів. Крмі того, у сім`ї дотримуються режиму дня, дотримуваного в дитячому садку. Матвій здоровий хлопчик, фізичний розвиток відповідає віку, слухає пояснення педагога уважно, зауваження вихователя з приводу допущених помилок сприймає адекватно.

Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно роз`яснень даних в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З пояснень позивачки та матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконує покладених на нього законом обов`язків щодо виховання та утримання дитини.

Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та не створює умов для отримання нею освіти.

Малолітня дитина знаходиться на утриманні позивачки, яка займається її виховання та матеріальним забезпеченням.

Крім того, суд погоджується з висновком Служби у справах дітей Димерської селищної ради, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради № 43 від 03 червня 2022 року, про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є обґрунтований та відповідає іншим матеріалам справи.

Дані обставини також підтверджуються показаннями допитаних в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 (сусідка позивачки), яка підтвердила, що відповідач тривалий час не виконує свої батьківські обов`язки, вихованням дитини не займається та не спілкується з нею, дитина його не знає, називає батьком нового чоловіка позивачки та свідка ОСОБА_6 (теперішній чоловік позивачки), який ствердив, що ОСОБА_2 батьківські обов`язки не виконує, дитиною не цікавиться та ніяк не займається вихованням. Крім того, він перебуває в шлюбі з матір`ю дитини та виявив бажання всиновити дитину, оскільки та, з власної волі, називає та сприймає його як батька.

Відповідач протягом усього часу розгляду справи в суді з серпня 2022 року свого ставлення до дитини не змінив і жодних реальних та дієвих заходів для побачення з нею, спілкування тощо, не вжив.

Його доводи про те, що він не може виконувати свої батьківські обов`язки через поведінку позивачки суд відхиляє як неспроможні, оскільки зі справи та пояснень сторін, показань свідків встановлено відсутність активних дій відповідача для зустрічі, знайомства і спілкування з дитиною, зацікавленості в цьому.

Самі лише посилання відповідача на неможливість домовитися з позивачкою про зустріч із дитиною протягом більше 2-х років, про виконання відповідачем своїх батьків обов`язків свідчити не можуть та доводять протилежне.

Відтак внаслідок поведінки відповідача, який ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, дитина залишилися без піклування й утримання батька, а тому з огляду на тривалу байдужість відповідача до життя сина, коли відповідач в судовому засіданні не довів реального наміру й можливості змінити ставлення до виховання дитини, судом встановлено підстави для застосування виняткових заходів до ОСОБА_2 та позбавлення його батьківських прав щодо своєї дитини, на чому наполягала в суді позивачка та, що буде відповідати інтересам самої дитини, з огляду на взаємовідносини сторін по справі.

При цьому, на даний час батьківські обов`язки щодо ОСОБА_5 фактично виконує вітчим - ОСОБА_6 (теперішній чоловік позивачки), який замінив дитині батька.

Крім того, відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

З огляду на викладені обставини та з урахуванням того, що відповідач від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню дитини ухиляється, суд вважає необхідним згідно ст. 183 СК України стягнути з нього аліменти розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відтак пред`явлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 серпня 2022 року до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 (сорок) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 (сорок) коп.

Повне судове рішення складено 13 березня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_3 , орган, що видав - 3228, РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, місце знаходження: Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866.

Суддя