Ухвала суду № 109515710, 13.03.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 629/3768/20

(1-кп/199/88/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2023 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020220380000500 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на 60 днів, оскільки обвинуваченого повідомлено про підозру у скоєнні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 і захисник заперечували, звернулися до суду з власним клопотанням про відмову в задоволенні клопотання прокурора, та зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, проти чого прокурор заперечував.

Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

В розумінніКримінального кодексу Україниінкримінований обвинуваченому злочин, передбачений ст. 115 КК України, є особливо тяжким.

Щодо суспільної небезпеки, суд приходить до висновку, що такий злочин має дуже високий ступінь суспільної небезпеки.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, у разі доведеності його вини, йому може загрожувати покарання до 15 років позбавлення волі.

На думку суду вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та велика суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим переховування обвинуваченого, ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.

Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписівст. 183 КПК Українивважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст.176-179, 183,193,194, 331, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою до 11 травня 2023 року включно, без визначення застави, у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт.

Копію ухвали для виконання направити керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» та для відома учасникам судового провадження.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1