Постанова № 109515464, 13.03.2023, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

13 березня 2023 року

Єдиний унікальний № 501/706/23 Провадження № 3/501/540/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2023 року м.Чорноморськ

Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н., розглянувши адміністративний матеріал № 501/706/23(3/501/540/23), який надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні адміністративного правопорушення ,передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 12 лютого 2023 року о 06.25 годині, гр-н. ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Mercedes Benz, державний номер НОМЕР_1 по вул. Паромна біля будинку № 5 с. Малодолінське м. Чорноморськ з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, невнятна річ), від проходження на стан сп`яніння в медичному закладі та за допомогою алкотестера Драгер на місці відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані зач.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позиція учасника судового процесу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся неодноразово, поважної причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляд у справи до суду не надходило.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, заходів для явки до суду не вжив, не подав письмових заперечень проти протоколу. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, за наведене суд вважає, що ОСОБА_1 є таким що повідомлений про розгляд справи відносно нього належним чином.

Суддя вивчивши матеріали справи, вважає можливим продовжити її розгляд за відсутністю ОСОБА_1 на підставі наданих суду доказів.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Згідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність.

Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається з диспозиції ч.1ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення відповідальність поній настає1)у разікерування транспортнимзасобом устані алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції наркотичногочи іншогосп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції (п.2.9«а» ПДРУкраїни), 2) у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п. 2.9 «г» ПДР України), 3) а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР).

Відповідно до роз`яснень, що міститься в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 рудня 2005 року № 14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями потерпіли або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто івідео зкамер поліцейських,і відеозаписиз камерспостереження тавідео реєстраторівавтомобілів самихправопорушників,долучені допротоколу проадміністративне правопорушення,є доказами цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

В матеріалах справи міститься рапорт інспектора поліції Неботова Д.О. згідно якого на блок посту с. Малодолінське було зупинено автомобіль MercedesBenz,державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 ,який перебувавз ознакамиалкогольного сп`яніння(не чіткамова,почервоніння очей,тримання рук),йомубуло запропонованопройти оглядна стансп`яніння в мадичномузакладі абоза допомогоюалкотестера,нащо останнійвідмовився,про щобуло складенопротокол за зробленовідеозапис. Доданий відео запис, відповідно до якого ОСОБА_1 надає пояснення особисто, що він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, при цьому не заперечує, що перебуває в такому стані.

Як вбачається з відеозапису, пояснення надає свідомо, будь яких дій з боку працівників поліції, які б свідчили про порушення його прав на захист запис не містить.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова особи яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім вищезазначеного факт скоєння правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД 128618 від 12 лютого 2023 року, де ОСОБА_1 осоисто засвідчив ,що випив пиво ,відеозаписом який підтверджує, що ОСОБА_1 особисто вказував на той факт, що керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння та від проходження на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та медичному закладі, відмовився.

Висновки суду.

На підставі аналізу добутих доказів, суддя визнає ОСОБА_1 винним в порушені п.2.5 ПДР України, тобто скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення з порушника також підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1,ч.1 ст. 130 , 245, 251, 256, 268, 283- 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000.00гривень вприбуток державиз позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамина строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовийзбір всумі 536.80гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Іллічівський міський суд Одеської області.

СУДДЯ