Рішення № 109513878, 06.03.2023, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1755/22

Провадження № 2/390/275/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Терещенка Д.В.,

при секретарі Абрамовій М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина за заповітом, яку він вчасно прийняв шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса та отримав на своє ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що належали спадкодавцю. Проте у видачі свідоцтва про справо на спадщину за заповітом на вищевказаний будинок нотаріусом йому відмовлено, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на даний будинок.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Кричун Ю.А не з`явились, в письмовій заяві поданій до суду, представник позивача просив справу розглянути за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.33-35, 52).

Представник відповідача, в поданій до суду заяві від 18.01.2023, просила справу розглянути без участі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та не заперечувала щодо задоволення позовних вимог за умови доведеності обставин вказаних в заяві та наявності законних підстав (а.с.44-51).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України при визнанні позову відповідачем в підготовчому засіданні ухвалюється рішення в порядку, встановленому ст.206 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок (домоволодіння), виданого 12 грудня 1988 року Крупською сільською радою народних депутатів, належав на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , зареєстрованого в Кіровоградському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 12.12.1988, реєстрова книга № 1, запис № 74, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок (домоволодіння) від 12.12.1988, та архівною довідкою ОКП «Кіровоградське ООБТІ» № 74048 від 30.08.2021, в якій також зазначено, що згідно архівних відомостей адреса: АДРЕСА_1 , відповідає адресі: АДРЕСА_1 , що також підтверджується рішенням засідання виконавчого комітету Крупської сільської ради від 20 серпня 2015 року про перейменування вулиць в с. Ганнинське (а.с.18, 19, 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 червня 2013 року (а.с.11).

Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом, який є чинним (а.с.14, 53) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить майну колгоспного двору головою якого являється ОСОБА_2 .

Спадщину після його смерті як спадкоємець за заповітом (а.с.14) прийняв його син позивач по справі ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 а.с.13), шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса та отримав на своє ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні спадкодавцю земельні ділянки, що підтверджується копією спадкової справи № 124/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с.68-124).

Інших спадкоємців за заповітом, за законом першої черги та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, немає (а.с.68-124).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.09.2021 № 98/02-14, виданою приватним нотаріусом Флоренко С.К. Кропивницький районний нотаріальний округ Кіровоградської області, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадковий житловий будинок, у зв`язку із відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, та зазначено, що правовстановлюючий документ у зв`язку з припиненням існування колгоспного двору не оформлений відповідно до чинного законодавства, інформація щодо реєстрації права власності на зазначений житловий будинок в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня (а.с.22-23).

Таким чином реалізувати своє право на спадщину позивач може тільки у судовому порядку.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Його створення і діяльність врегульовувалось положеннями 120-127 ЦК Української РСР 1963 року.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а частина друга статті 123 цього Кодексу визначала, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Закон Української РСР "Про власність", який набув чинності 15 квітня 1991 року, не містив поняття "колгоспний двір" і закріпив загальні положення щодо права власності на майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї.

Так, відповідно до статті 17 цього Закону майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

06 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким виключено з ЦК Української РСР статті 120-127, які врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, і статтю 563 щодо спадкування майна колгоспного двору.

При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, судам належить застосовувати норми, ще регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Віднесення спадкового будинку до суспільної групи господарства - колгоспного двору підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Кропивницького району від 03 вересня 2021 року № 315, з якої вбачається, що згідно запису погосподарської книги № 9 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 відноситься до суспільної групи господарства - колгоспних дворів, головою якого значиться ОСОБА_2 , членами колгоспного двору значаться: дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 (а.с.21).

При вирішенні питання щодо спадкування майна колишнього колгоспного двору судами належить виходити з того, що Закон Української РСР "Про власність" не містив положень, які виключали майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, зі складу спадщини.

У пункті 4 Постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII від 26 березня 1991 року "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" вказано, що правила, які містяться в Законі Української РСР "Про власність" і були передбачені Законом СРСР "Про власність в СРСР", застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР "Про власність в СРСР", тобто з 1 липня 1990 року.

Таким чином, з 01 липня 1990 року при спадкуванні частки майна колишнього колгоспного двору застосовувалися загальні правила щодо спадкування.

Всі членивищевказаного колгоспногодвору,головою якогобув ОСОБА_2 ,померли: ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,його син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,його дружина ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх смерть (а.с. 11, 27, 28).

На день відкриття спадщини після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовідносини щодо спадкування врегульовуються положеннями книги шостої ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

За життя члени колгоспного двору ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не виділяли свої частки з колгоспного двору та не здійснювали його поділ, відтак розмір іх часток в колгоспному дворі підлягає встановленню виходячи з рівності часток усіх членів двору, тобто їх право власності на майно, яке належало колгоспному двору, до якого, зокрема, віднесено спадковий будинок, становить по 1/3 частці у кожного, в тому числі і по 1/3 частці спірного будинку.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилась спадщина за законом на належну йому частку у майні колгоспного двору, а саме: на 1/3 частку будинку, яку прийняли його матір ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги за законом відповідно до ст.1261 ЦК України, в порядку частини 3 статті 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та протягом 6-місячного строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від неї, при цьому спадщину прийняли в рівних частках, тобто по 1/6 частці будинку, кожний, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 12.12.2022 № 311 (а.с.29).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71615119 від 27.02.2023, у спадковому реєстрі інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня (а.с.128).

Спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя не отримували свідоцтва про право на спадщину за законом на їх частки спадкового майна колгоспного двору після смерті сина ОСОБА_4 , поділ спадкового майна та виділ своїх часток із спадкового майна не здійснювали.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилась спадщина на належну їй частку у майні колгоспного двору, а саме на 1/3 частку будинку та на 1/6 частку будинку, яку вона успадкувала після смерті сина ОСОБА_4 , тобто на 1/2 частку будинку.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв спадкоємець по заповіту позивач по справі ОСОБА_1 . Інший спадкоємець - чоловік померлої - ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини, подавши нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за № 132 від 14.04.2010, що підтверджується інформацією, наданою приватним нотаріусом Флоренко С.К. від 01.03.2023 № 39/01-16 та Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71615144 від 27.02.2023 (а.с.126, 127). Інших заяв від спадкоємців по спадковій справі № 63/2010 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , не надходило.

Спадкоємець ОСОБА_1 , який успадкував після смерті матері ОСОБА_3 1/2 частку будинку, не отримував свідоцтво про право на спадщину за заповітом на даний будинок.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (статті 1233, 1235 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до вимог ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За вказаних обставин на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на 1/2 частку будинку, оскільки він на законних підставах у власності мав 1/3 частку колгоспного двору, як член колгоспного двору та успадкував 1/6 частку колгоспного двору після смерті свого сина ОСОБА_4 , яку успадкував за заповітом його син - позивач по справі, як єдиний спадкоємець за заповітом, на підставі ст.ст.1223, 1268-1269 ЦК України.

Таким чином, позивач по справі став єдиним власником цілого будинку, 1/2 частку якого він успадкував за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та 1/2 частку після смерті батька ОСОБА_2 .

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 свідоцтво на право власності на житловий будинок від 12.12.1988, не змінювалось, що підтверджується архівною довідкою, виданою ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 30.08.2021 № 74048 (а.с.12).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 274467538 від 13.09.2021 вбачається, що відомості про реєстрацію права власності щодо вказаного житлового будинку у державному реєстрі відсутні (а.с.54).

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, крім того, ст.16 ЦК України зазначає, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 1296 ЦК України визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно висновків про вартість майна, вартість спадкового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становить 93 000 грн (а.с.12).

Враховуючи позицію позивача, судові витрати по справі вважати фактично понесеними.

На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 328, 386, 392, 1216-1218, 1223, 1233, 1261, 1268-1269, 1296, 1297 ЦК України та, керуючись ст.ст.76-80, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

відповідач - Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Шевченка, 23, код в ЄДРПОУ 04364905.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В. Терещенко