Ухвала суду № 109513663, 13.03.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4270/23

Провадження № 2/344/1604/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., ознайомившись з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Всупереч вимогам вищенаведеної норми позовна заява не містить ціни позову.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 073,60 грн. та не більше 13 420 грн.

За даною позовною заявою ОСОБА_1 заявлено ряд позовних вимог:

про стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати у зв`язку із збільшенням розміру посадового окладу;

про стягнення ненарахованої та невиплаченої надбавки за вислугу років в розмірі 30 % до посадового окладу;

про стягнення ненарахованої та невиплаченої доплати у розмірі 70 % посадового окладу;

про стягнення ненарахованої та невиплаченої суми страхових виплат о тимчасовій втраті працездатності;

про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати за останній день роботи;

про стягнення ненарахованої та невиплаченої додаткової заробітної плати у вигляді підвищення посадового окладу на 15% у зв`язку з шкідливими та важкими умовами праці;

про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати;

про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні;

про стягнення моральної шкоди.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як зазначено у Постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21):

«Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 року по справі № 243/10489/17-ц зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, як і на стягнення моральної шкоди.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору лише за подання позову щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати (всіх її складових), компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням виплати, які входять до складу фонду оплати праці, а тому при пред`явленні зазначених вимог позивачі звільняються від сплати судового збору.

Разом з тим, вимогою є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення та стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн., які є вимогами майнового характеру, а отже судовий збір має сплачуватись на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні.

Відтак, Позивачу слід надати докази сплати ним судового збору у розмірі мінімальному 1073 грн. 60 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також докази сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на який в позовній заяві покликається Позивач як на підставу звільнення його від сплати судового збору за даними позовними вимогами, підставою для такого звільнення не є.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди, - без руху та надати строк для виправлення вказаних недоліків, шляхом зазначення ціни позову та подання квитанції про сплату судового збору в належному розмірі за вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення та стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. за реквізитами Івано-Франківського міського суду, а саме: Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувачаUA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди, - залишити без руху, надавши позивачу строк 7 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити Позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Домбровська Г.В.