Ухвала суду № 109509463, 08.03.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4089/20

1-кс/308/907/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,її захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 11.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000120, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, про застосування відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Ужгород, Закарпатської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, із вищою освітою, пенсіонерки, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, в якому зазначає, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені прокурором відділу прокуратури Закарпатської області до ЄРДР за № 42020070000000120 від 11.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 358 КК України.

В клопотанні зазначно, що досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з грудня 2008 року по січень 2018 року, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду голови Правління Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Комінвестбанк») та маючи відповідні повноваження, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, розробив злочинний план, суть якого полягала у систематичному використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права (ПАТ «Комінвестбанк») своїх повноважень, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, шляхом погодження керівними посадовими особами банку рішень щодо укладення правочинів та подальшого укладенням правочинів із набуття у власність банку майна за завищеною вартістю, у тому числі в забезпечення кредитних зобов`язань фізичних та юридичних осіб, прийнятті рішень про погодження кредитування фізичних та юридичних осіб із подальшим оберненням на свою користь придбаного майна та кредитних коштів.

При цьому, усвідомлюючи, що успішна реалізація злочинного плану не можлива без участі інших службових осіб банку, та що прийняття рішень щодо укладення угод від імені юридичної особи приватного права, потребує колективного погодження службовими особами банку відповідно до їх посадових обов`язків, законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують їх діяльність, а також те, що без виконання певних дій кожним учасником та координації їх дій між собою неможлива реалізація злочинної схеми, ОСОБА_7 , відвівши собі роль організатора та керівника злочинної групи, до її складу залучив окремих посадових осіб ПАТ «Комінвестбанк», учасникам якої довів злочинний план та розподілив їх функції згідно розробленої злочинної схеми та відповідно до їх посадових обов`язків. Разом із тим, ОСОБА_7 , на виконання своїх функцій як організатор та керівник групи, підшуковував та залучав осіб, які виступали вдаваними власниками майна та вигодонабувачами за угодами із банком.

До складу злочинної групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, увійшли заступник голови Правління банку та член кредитного комітету ОСОБА_8 , член Правління банку, начальник кредитного відділу та член кредитного комітету ОСОБА_9 , член Правління банку ОСОБА_10 , член Правління банку та головний бухгалтер ОСОБА_5 , начальник відділу платіжних карток ОСОБА_11 , а також в якості пособників до вчинення окремих епізодів кримінальних правопорушень оцінювачів майна.

Зокрема, в період з грудня 2008 року по 30 жовтня 2017 року, колишніми посадовими особами Банку у період часу з грудня 2008 по грудень 2015 року, всупереч інтересам банку, зловживаючи своїми службовими обов`язками, за кредитними договорами № 02-3/3о-619/1 від 17.12.2008, № 02-3/3о-1100/1 від 30.01.2014 та № 02-3/3о-1262/2 від 29.12.2014, без належного забезпечення, на ім`я фізичної особи ОСОБА_12 видано кредити на загальну суму 7750000,00 гривень, які були зняті готівкою в різний період часу після їх видачі. Кредитна заборгованість за цими договорами надалі була частково погашена виданими повторно на ім`я ОСОБА_12 кредитами за договорами № 02-1/3л-78-15 від 21.12.2015 та № 02-1/3л-80-15 від 28.12.2015. При цьому, до зняття коштів із вказаних рахунків, управління ними, а також до формування кредитних справ за підписом ОСОБА_12 , посадовими особами ПАТ «Комінвестбанк» залучено ОСОБА_11 , який на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду начальника відділу платіжних карток.

В подальшому, колишні посадові особи Банку, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_12 за вказаними договорами, залучивши до злочинної схеми ОСОБА_13 , що працював водієм банку та не був обізнаний у злочинних планах організованої групи, у складі Правління як керівного органу банківського управління, погодили рішення та уклали Договір іпотеки, а надалі Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2017, згідно якого прийняли у власність банку належну вдаваному власнику ОСОБА_13 , як майновому поручителю ОСОБА_12 , земельну ділянку, площею 2,0 га в урочищі «Замерки» в с. Худльово Ужгородського району, за завищеною оціночною вартістю у 6405780,00 грн., внаслідок чого кредитні зобов`язання ОСОБА_12 були погашені. При цьому, згідно висновку оціночно-земельної експертизи № 8603 від 31.08.2022, вартість цієї земельної ділянки станом становила 755119,00 гривень. Тобто за наслідком прийнятих вищевказаних рішень службовими особами ПАТ «Комінвестбанк» та укладення угод, в тому числі щодо задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2017, ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 5650 661,00 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят одну) гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим зменшено регулятивний капітал банку на вказану суму, погіршено фінансовий стан банку.

Аналогічним чином, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої групи разом із заступником голови Правління ОСОБА_8 , членами Правління ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, будучи обізнаними із тим, що ТОВ «Супреміус» мало кредитні зобов`язання за кредитними угодами, а саме за договором № 02-1/3л-2-16 від 18.01.2016 на суму 3185000,00 грн, та договором № 02-1/3к-2-50 від 15.10.2015 на суму 498000,00 доларів США (по курсу НБУ 13246800,00 грн.), залучивши невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у грудні 2016 року прийняли на розгляд від імені ТОВ «Супреміус» та його нового директора ОСОБА_14 ряд документів, зокрема заяву про зміну предмета застави із камери для запікання «Strоj Fessmann Turbomat Ti3000» на холодильне обладнання - чилер CLINT CHA/K/WP/XT24012 CC/MN/AG/IS/NS, із оціночною вартістю 16170000,00 грн., право власності на яке оформлено за ТОВ «Спецтехзапчастина», майнового поручителя ТОВ «Супреміус».

Надалі, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ТОВ «Супреміус», колишні посадові особи ПАТ «Комінвестбанк», зловживаючи своїми повноваженнями, внесли зміни до договору застави майна, згідно якого Банком прийнято в заставу чилер «CLINT» за завищеною вартістю від майнового поручителя ТОВ «Спецтехзапчастина» (директор ОСОБА_15 ). Після того, 18.07.2017 рішенням Правління посадові особи банку погодили прийняття на баланс банку вказаного майна, а заступником голови Правління банку ОСОБА_8 , від імені банку, 18.07.2017 укладено Договір про задоволення вимог заставодержателя із майновим поручителем ТОВ «Спецтехзапчастина», документи від імені якого підписані його директором ОСОБА_15 , хоча в дійсності угоди про придбання майна і внесення в заставу останній не підписував. Внаслідок укладення цих угод Банком прийнято у власність чилер «CLINT» за завищеною вартістю (16170 000,00 грн), а кредитні зобов`язання ТОВ «Супреміус» були погашені, хоча обладнання (чилер) фактично банку не передавалось. При цьому, згідно висновку товарознавчої експертизи № 2311/3 від 19.12.2022, вартість чилера становила 4586538,00 гривень. Таким чином, внаслідок погодження рішень про укладення зазначених угод та подальшого укладення угод службовими особами ПАТ «Комінвестбанк», банку спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 11583462,00 гривень, тим самим зменшено регулятивний капітал банку на вказану суму, погіршено фінансовий стан банку.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, у період з 14 грудня 2017 року по 26 грудня 2017 року, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк» діючи у складі організованої злочинної групи разом із заступником голови Правління ОСОБА_8 , членами Правління ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, на виконання злочинної схеми з метою виведення коштів банку, залучивши фізичну особу ОСОБА_16 та приватного оцінювача ОСОБА_17 , 20.12.2017 на засіданні Правління, як колегіального виконавчого органу банку, погодили придбання банком у ОСОБА_16 належної йому 1/4 частки нежитлових приміщень 4-го поверху, площею 266,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною у 38500000,00 гривень, будучи достовірно обізнаними із тим, що вказана частка нерухомого майна попередньо, менше тижня тому, 15.12.2017 придбана ОСОБА_16 за ціною у 1800000,00 гривень, після чого, за Договором купівлі-продажу від 26.12.2017, ПАТ «Комінвестбанк», від імені якого договір підписано заступником голови Правління банку ОСОБА_8 , покупцю перераховано грошові кошти на загальну суму 38500000,00 гривень, внаслідок чого ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 30087 190,00 (тридцять мільйонів вісімдесят сім тисяч сто дев`яносто) гривень, тим самим спричинено зменшення регулятивного капіталу банку на вказану суму, погіршено його фінансовий стан.

Слідчий у клопотанні стверджує, що за таких обставин, у ході досудового розслідування встановлено, що у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, на кожному етапі їх вчинення, приймали участь як посадові особи ПАТ «Комінвестбанк» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , так і оцінювачі майна, що підтверджується здобутими у ході розслідування доказами.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

За результатами досудового розслідування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.02.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч.1 ст.177КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

В підтвердження запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду., слідчий зазначає, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_5 , є тяжкими і передбачають призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування наявності вказаного ризику також слідчий зазначає, що завдана матеріальна шкода юридичній особі ПАТ «Комінвестбанк» внаслідок вчинення зазначених кримінальних правопорушень є значною та складає 49983709,00 гривень, зокрема завдана діями ОСОБА_5 у складі групи по інкримінованим їй кримінальним правопорушенням складає 47321313 гривень, а в разі доведення вини осіб у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, останні зобов`язані будуть її відшкодувати в повному обсязі.

Вищевказані обставини, а також те, що ОСОБА_5 , у зв`язку із його колишньою професійною діяльністю, підтримує широке коло зв`язків із особами, які проживають як на території України, так і поза її межами України, дають підстави вважати, що вона, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу.

Ризик запобіганняспробам незаконновпливати насвідків, експерта, спеціаліста у кримінальномупровадженні обґрунтовано тим, що у даному кримінальному провадженні є необхідність у проведенні ряду первинних та додаткових судових експертиз; у допиті осіб в якості свідків із обставин, що мають значення для кримінального провадження щодо укладених угод із залученими для цього особами, які відомі підозрюваним, у тому числі тих, які не могли бути допитані з причин їх проживання за межами області, через введення на території України воєнного стану, та будуть допитані у ході подальшого досудового розслідування.

У зв`язку із цим, підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вдатися до неправомірного впливу на таких осіб, що підлягають допиту як свідки, їх родичів, з метою дачі, зміни ними показань про обставини вчинення кримінальних правопорушень; перебуваючи на волі підозрюваний може вдатися до неправомірного впливу на експертів, які виконуватимуть експертизи у даному кримінальному провадженні.

Запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що підготовка та вчинення даних злочинів, за участі організованої групи осіб, проведена із залученням до вчинення злочинів ряду фізичних та юридичних осіб, супроводжувалася укладенням угод із пов`язаними особами. Зважаючи на ці обставини, а також те, що підозрювана, якій можуть бути відомі місця зберігання таких документів та речей, що можуть бути використані як докази, може вдатися до їх знищення чи приховування, перебуваючи на волі.

Запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, зважаючи на те, що кримінальні правопорушення вчинені із залученням юридичних осіб (ТОВ «Євро ліс трейд», ТОВ «Реал-Уж», ТОВ «Супреміус», ТОВ «Ресурс А»), посадові особи яких обізнані так чи інакше із обставинами вчинених злочинів, та із якими можуть бути знайомі як підозрювана ОСОБА_5 , так і інші підозрювані у даному кримінальному провадженні, що створює ризик перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, підставою застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.

Також слідчий зазначає, що при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , доцільно звернути увагу на те, що протягом тривалого періоду остання займала високооплачувані посади у ПАТ «Комінвестбанк», за період її перебування на посаді головного бухгалтера та члена Правління банку, розмір заробітної плати за останні три роки складав: 2016 рік 737637 гривень, 2017 рік 1366116 гривень, 2018 рік 1031728 гривень.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_5 зареєстровано право приватної спільної сумісної власності, в розмірі 1/4 частки, спільно із рідною сестрою ОСОБА_18 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Узв`язку знаведеним уклопотанні,слідчий проситьзастосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків. При обранні стосовно ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слідчий просить визначити її розмір не менший 3275 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 і слідчий ОСОБА_4 клопотання підтрималита просилийого задовольнитиз підстав,наведених уклопотанні.При цьому,прокурор зазначив,що ОСОБА_5 органом досудовогорозслідування обґрунтованопідозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.28 ч.2ст.364-1 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та наведені в клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а відтак, більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не може їм запобігти.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваної ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу. Зазначив, що ризики наведені слідчим у клопотанні є необґрунтованими, безпідставними та нічим не підтвердженими. Звернув увагу на те, що ОСОБА_5 була призначена та працювала в ПАТ «Комінвестбанк» головним бухгалтером до 2018року та за займаною посадою була членом Правління банку та одноосібно не вирішувала питання щодо придбання та відчуження майна , прийняття його на баланс підприємства чи кредитуваня осіб. Щодо наведених у клопотанні слідчим ризиків, захисник зазначив, що ОСОБА_5 не має наміру ухилятися та переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, на всі виклики слідчого та суду з`являється.

Крім того, захисник ОСОБА_5 вказав на те, що остання є пенсіонеркою та має на утриманні рідну сестру, яка має хронічні захворювання та потребує постійного догляду за станом її здоров`я, що також спростовує наявність ризику щодо можливого ухилення підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.

Щодо вимоги слідчого про визначення підозрюваній розміру застави, яка становить 3275 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, захисник ОСОБА_6 вказав на те, що такий непомірним, оскільки, ОСОБА_5 є пенсіонеркою з 2018року , неправомірного доходу не отримувала, а її рідна сестра ОСОБА_18 над якою на даний час здійснює опіку, потребує постійного догляду, в тому числі і матеріальної допомоги.

У зв`язку з наведеним , просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки, саме такий вид запобіжного заходу буде справедливим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки останньої та виконання нею покладених процесуальних обов`язків.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку свого захисника, при цьому пояснила, що вона дійсно працювала в ПАТ «Комінвестбанк» головним бухгалтером до 2018року, а також за посадою була членом Правління банку та брала участь у голосуванні щодо прийняття тих чи інших рішень Правління банку, в тому числі купівлі частки приміщення за адресою АДРЕСА_2 за ціною у 38500000,00 гривень, однак , не підозрювала, що така ціна може бути завищеною, оскільки така була визначена у законом передбачений спосіб оцінювачем ОСОБА_17 .

Щодо застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила у задоволенні клопотання слідчого відмовити, а у разі встановлення слідчим суддею підстав для обрання їй запобіжного заходу, просила застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, оскільки вона є пенсіонеркою, можливості сплатити заставу у вказаному в клопотанні слідчого розмірі вона не матиме можливості, і така є завідомо непосильною для неї , а їй потрібно доглядати за своєю рідною сестрою ОСОБА_18 , над якою здійснює опіку на даний час та яка потребує постійного догляду.

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , пояснення підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 358 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000120 від 11.03.2020 року, в ході якого досліджуються обставини зловживання повноваженнями службовими особами ПАТ «Комінвестбанк», що спричинило тяжкі наслідки, а також складання чи видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків.

28.02.2023 року ОСОБА_5 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття177КПК Українимістить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.194КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.194КПК України.

Згідно ст.178КПК Українипри вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вивчивши матеріали клопотання, зокрема дослідивши долучені: копії заяви ПАТ «Комінвестбанк» від 11.03.2020 року; додаткового правочину № 2-2 до договору кредиту за овердрафтом № 02-3/30о-619/1 від 29.01.2010 року; договору кредиту за овердрафтом № 02-3/3о-1100/1 від 30.01.2014 року; додаткового правочину № 11 до договору кредиту за овердрафтом № 02-3/3о-1262/2 від 17.03.2015 року; додаткової угоди №1 до кредитного договору № 02-1/3л-78-15 від 21.12.2015 року; додаткової угоди №1 до кредитного договору № 02-1/3л-80-15 від 28.12.2015 року; договору про задоволення вимог іпотекодержавтеля № 6781; договору купівлі продажу земельної ділянки; протоколу № 03-17/76 засідання правління ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» від 30.10.2017 року; звіту про оцінку майна від 24.10.2017 року; пояснень свідка ОСОБА_11 від 07.12.2022 року; додаткової угоди №1 до договору кредиту № 02-1/3к-50 від 15.10.2015 року; договору застави майна № 02-4-4з-13 від 01.03.2016 року; протоколу засідання кредитного комітету ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» від 18.07.2017 року; договору про задоволення вимог заставодержателя від 18.07.2017 року; висновку судового експерта № 2311/3 від 19.12.2022 року; договору купівлі продажу нерухомого майна між ТОВ «Тутковський інтегровані рішення», ТОВ «Євро ліс трейд» та гр.. ОСОБА_16 ; протоколу № 03-17/91 засідання правління ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» від 20.12.2017 року; договору купівлі-продажу частки у праві власності на нерухоме майно № 1111 від 26.12.2017 року, висновку про вартість об`єкта оцінки ФОП ОСОБА_17 від 20.12.2017 року, а також додаткові матеріали до клопотання протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 12.10.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 08.07.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 13.10.2022 року; протоко допиту свідка ОСОБА_20 від 13.10.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 21.12.2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 28.06.2022 року; інші матеріали кримінального провадження, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому , слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Відповідно п.3 абз.1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають нормКПК України, і його належної поведінки.

В п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003, тяжкість злочинузакономне визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Разом з тим, згідно з ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою євинятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначенихКПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч. 3ст. 176 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити її належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбаченихКПК України, не є визначальною підставою для обрання їй найбільш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Доводи прокурора про необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення уникнення можливості спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень; та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає не переконливими, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях, а не на конкретних фактах.

Крім того, враховуючи, що підозрювана ОСОБА_5 має на утриманні та здійснює опіку над рідною сестрою ОСОБА_18 , 1958 р.н., яка є інвалідом другої групи та потребує постійного догляду, що підтверджується медичними документами долученими стороною захисту до матеріалів клопотання, виникає сумнів щодо можливого ухилення (переховування) підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.

Також слідчим суддею береться до уваги, що підозрювана ОСОБА_5 виклики слідчого та суду не ігнорує, постійно з`являється.

Поруч з цим, враховуючи, що ОСОБА_5 є пенсіонеркою, в ПАТ «Комінвестбанк» з 2018року вже не працює, доступу до документів чи будь-яких речей, які мають значення для досудового розслідування, та які зберігаються в ПАТ «Комінвестбанк» чи іншій установі, не має, а відтак вважати, що вона може знищити, сховати або спотворити такі речі і документи та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слдчим не доведено.

Разом з цим, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику можливого впливу підозрюваної на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи дачі показів та вчинення висновків вигідних для підозрюваної. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Натомість, у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 .

Так, при вирішенні питання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених уст.177 КПКУкраїни суд враховує обставини, передбаченіст. 178 КПК України.

Згідно зіст. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також при обранні конкретного виду запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчим суддею враховуються й вимоги положення 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та Практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбаченихзакономвипадках за встановленою процедурою.

Згідно з висновком, викладеним ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, сторона обвинувачення повинна продемонструвати дані, які свідчать з достатнім ступенем переконливості, що арештованому необхідно знаходитися під вартою.

Більш того, прокурор не вказав риси особистості або поведінки підозрюваної, які б виправдали його висновок про наявність небезпеки, що ОСОБА_5 має намір сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів. Окрім цього, слідчим суддею береться до уваги й те, що підозрювана має постійне місце проживання, є особою похилого віку, пенсіонерка, має на утриманні рідну сестру інваліда другої групип ОСОБА_18 , яка за станом здоров`я потребує постійного догляду, а також ОСОБА_5 , не будучи затриманою, самостійно з`являється за викликом до слідчого та суду, для розгляду даного клопотання.

Частиною 1статті 194 КПК Українипередбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4ст. 194 КПК Україниякщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерка, є особою похилого віку, раніше не судима, на утриманні підозрюваної перебуває рідна сестра, яка за станом здоров`я потребує постійного догляду, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слід відмовити.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною, у вчиненні кримінальних правопорушень,передбаченихч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби без застосування засобу електронного контролю, оскільки, на думку слідчого судді, саме такий запобіжний захід буде достатнім для потреб досудового розслідування та зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначенихст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2ст. 181 КПК Українидомашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрювану ОСОБА_5 слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не залишати місце постійного фактичного проживання - АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. включно, без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; повідомляти слідчого, прокурора та/або судпро змінусвого місцяпроживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Керуючись ст. ст. 176, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 11.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000120, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Ужгород, Закарпатської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, із вищою освітою, пенсіонерки, ранішене судимої,підозрюваної увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.28 ч.2ст.364-1КК України,запобіжний західу видідомашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. включно без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не залишати місце постійного фактичного проживання - АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. включно, без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст.181КПКУкраїни працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом до 25 квітня 2023 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і проголошено 10.03.2023 року о 16 годині 40 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1