Ухвала суду № 109506387, 17.02.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1518/23

1-кп/569/913/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2023 рокум. Рівне

Рівненський міський суду Рівненської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відео конференції в залі суду в м. Рівне матеріали кримінального провадження №62023240030000006 від 26 січня 2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця села Червоний Ранок, Кролевецький район, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», постанови Кабінету Міністрів України № 607 від 12.11.2014 «Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів», наказу командувача Національної гвардії України № 912 від 29.12.2016 «Про затвердження інструкції з організації комплектування підрозділів військового резерву резервістами, які проходять службу у військовому резерві Національної гвардії України» та з метою планомірної підготовки резервістів для якісного укомплектування особовим складом, виконання завдань, які покладені на військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України у мирний та воєнний час було створено підрозділ військового резерву.

Відповідно до п. 6 Положення «Про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України», затвердженого Указом Президента України № 470/2012 від 10.08.2012 - проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами службових обов`язків відповідно до завдань, покладених на військові частини Національної гвардії України, у яких вони проходять службу у військовому резерві на відповідних посадах, згідно з умовами законодавства та умовами контракту.

10.04.2020 між ОСОБА_4 з однієї сторони та командиром військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України підполковником ОСОБА_5 з іншої сторони, укладено контракт про проходження ОСОБА_4 служби у військовому резерві Національної гвардії України, строком на 3 роки, термін дії якого завершується 23.04.2023.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) № 93 від 23.04.2020, солдата запасу ОСОБА_4 прийнято на службу у військовому резерві Національної гвардії України та призначено на посаду стрільця 1 - го відділення 3-го стрілецького взводу (резервного) стрілецької роти (резервної), з укладанням контракту про проходження служби у військовому резерві строком на 3 (три) роки починаючи з 23.04.2020 до 23.04.2023.

У відповідності до ст. 65 Конституції України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України ОСОБА_4 добровільно взяв на себе наступні зобов`язання: проходити службу у військовому резерві Національної гвардії України протягом строку контракту на умовах, визначених законами та іншими нормативно - правовим актами України, що регулюють порядок проходження служби у військовому резерві, належно виконувати службові обов`язки згідно із займаною посадою, програму підготовки резервістів, завдання покладені на військову частину в якій проходить службу, систематично вдосконалювати теоретичні знання та практичні навички, необхідні для виконання обов`язків служби, особисто повідомляти командування військової частини, в якій він проходить службу про виникнення обставин, які унеможливлюють його оповіщення, прибуття до військової частини для виконання обов`язків служби у військовому резерві, а також у разі зміни сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади, мати при собі під час виконання обов`язків служби у військовому резерві військово - облікові документи і документи, що посвідчують особу, своєчасно прибувати до місця виконання обов`язків служби у військовому резерві за викликом командира військової частини, як в мирний час, так і в особливий період, бути призваним на військову службу під час мобілізації до військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві або іншої військової частини.

Згідно з положеннями п. 3 ст. 39-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та їх оповіщення здійснюються командирами військових частин - стосовно громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом та/або зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву.

Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» та «Про загальну мобілізацію» 24.02.2022 на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Установлено, що ОСОБА_4 , будучи стрільцем 1-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у військовому званні солдат, діючи умисно, грубо порушуючи вимоги п. п. 4, 6-7 п. 1 контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, ст. 65 Конституції України, п. 6 Положення «Про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» у період часу з 24.02.2022 по даний час ухилився від призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за наступних обставин.

Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 частина НОМЕР_1 Національної гвардії України приведена в повну бойову готовність за сигналом «Тривога» без обмежень з 24.02.2022.

На виконання Указу Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підполковника ОСОБА_6 , сержантом з матеріального забезпечення стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України головним сержантом ОСОБА_7 , у період часу з 24.02.2022 по 26.02.2022 під час телефонного дзвінка на абонентський номер НОМЕР_2 , який використовував ОСОБА_4 , здійснено оповіщення останнього, з повідомленням та вимогою термінового прибуття до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за адресою: АДРЕСА_1 , однак в порушення вимог п. п. 4, 6-7 п. 1 контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, ОСОБА_4 на вказаний виклик до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не з`явився та про причини неприбуття не повідомив.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вимог п. п. 4, 6-7 п. 1 контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, ст. 65 Конституції України, п. 6 Положення «Про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про обов`язковість своєчасного прибуття до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за адресою: АДРЕСА_1 , та маючи реальну можливість прибути до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, без поважних причин, у період часу з 24.02.2022 по даний час не прибув, та наявність у нього поважних причин для неприбуття не підтвердив, військову службу в цей час не проходив, чим здійснив ухилення від призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив,що визнаючи себе винним у вчиненні цього кримінального правопорушення та щиро розкаюючись, після повідомлення йому про підозру за ст. 336 КК України 06.01.2023 він добровільно звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що у АДРЕСА_3 , для проходження військової служби згідно з укладеним мною 10.04.2020 контрактом. Водночас у військовій частині йому повідомили, що вільних вакансій у них немає і йому для проходження військової служби необхідно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після цього 13.02.2023 він добровільно, самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби.

У той же день, 13.02.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військової служби, відповідно до встановленого порядку, були уточнені його облікові дані та вручено повістку для обстеження та медичного огляду на медичній комісії, після проходження медичної комсії його визнали придатним для військової служби та викликали на 21.02.2023 на відправку для проходження військової служби.

Враховуючи вищенаведене, оскільки він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби, та після медичної комісії буду направлений для проходження військової служби, тобто обстановка змінилась, вважаю, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки його особа перестала бути суспільно небезпечною. Та просив звільнити його, від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України, у зв`язку з тим, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки його особа перестала бути суспільно небезпечною.

Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Глава 24 параграфу 2 КПК України передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ст. 48 Кримінального кодексу України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

При цьому збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно ст. 48 КК України, роз`яснень, даних в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною слід розуміти об`єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому.

При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є правом, а не обов`язком суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому КПК України.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 Кримінального кодексу України, яке у відповідності до ч. 4 ст. 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив нетяжкий злочин, свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиросердечно розкаявся, активно сприяв його розкриттю, перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки, так як він змінив умови своєї життєдіяльності, які позитивно і суттєво вплинули на нього і свідчать про те, що він не вчинятиме кримінально караних діянь в майбутньому, стверджує, що більше такого вчиняти не буде і це є для нього уроком на все життя, має позитивну характеристику після вчинення злочину до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, крім того, суд бере до уваги, що він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби, та після медичної комісії буду направлений для проходження військової служби, на диспансерному наркологічному обліку не перебуває, на лікуванні не перебував, за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що внаслідок зміни обстановки обвинувачений перестав бути суспільно-небезпечною особою, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року (справа № 953/21593/19).

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті (у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Оскільки, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , який повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, надав згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки та закрити кримінальне провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 48 КК України, 203, ст.284, ст. 285, ч.1 ст.286, ст. 288, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності в зв`язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження щодо нього - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця села Червоний Ранок, Кролевецький район, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України з підстав, встановлених ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження №62023240030000006, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця села Червоний Ранок, Кролевецький район, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України закрити в зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвалу може бути оскаржено в Рівненський апеляційний суду через Рівненський міський суд протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1