Ухвала суду № 109504030, 28.02.2023, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/6204/19

1-в/185/39/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про звільнення умовно-достроково від відбування додаткового покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2021,

за участі прокурора ОСОБА_4 ,

заявника ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду з Дніпровського апеляційного суду надійшли матеріали справи у відношенні ОСОБА_3 про звільнення умовно-достроково від відбування додаткового покарання, призначеного вирокомПавлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від07.05.2021.

У заяві зазначено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2021 його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК Українита призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на 3 роки. Просить звільнити його від відбування додаткового покарання умовно-достроково, так як він працює, за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно, до Павлоградського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, він своєчасно з`являється за викликом.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 заяву підтримав з тих підстав, що за місцем проживання та служби він характеризується позитивно, вину у скоєному злочині визнав повністю, розкаюється у вчиненому, відшкодовує шкоду потерпілим та надалі буде відшкодовувати у повному обсязі, планує змінити роботу, де необхідно обов`язкове право на керування транспортними засобами.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд приходить дійшов наступних висновків.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст.537КПК Українисуду надано право під час виконання вироків вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Положеннями ч. 1 ст.81КК Українидо осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від додаткового покарання.

Строк додаткового покарання, у відповідності до вимог ч. 3ст. 55 КК України, обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування ст.77цього Кодексу- з моменту набрання законної сили вироком суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.81КК Українита п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише після повного, всебічного вивчення даних про особу засудженого та після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.

У відповідності до ч. 2ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Судом встановлено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2021 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК Українита призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на 3 роки.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.02.2023, вирок набрав законної сили.

При цьому судом враховується, що ОСОБА_3 за час відбуття покарання офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, на утриманні має двох неповнолітніх дітей. Крім того, засуджений відшкодував потерпілій присудженої шкоди більше, а ніж на дев`яносто тисяч. Станом на 28.02.2023 залишилось невідшкодовано 10000 грн.

Відповідно до п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким»умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченоїст. 50 Кримінального кодексу України.

Виходячи з указаної мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання, воно має вирішуватись з врахуванням характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу засудженого.

Тому, на думку суду, наявність лише вищевказаних, формально позитивних характеристик засудженого ОСОБА_3 , а також необхідність повернення посвідчення водія задля можливого, тимчасового, до того ж нічим не підтвердженого, працевлаштування водієм, не є переконливими та достатніми підставами для його умовно-дострокового звільнення, зважаючи на обставини та характер вчиненого ним правопорушення.

Зокрема, з вироку суду вбачається, що наслідком порушення засудженимПравил дорожнього рухуУкраїни, потерпілий отримав тілесні ушкодження від яких помер.

Крім того, суму шкоди, завданою злочином, за цивільним позовом, на даний час не відшкодовано у повному обсязі.

Тому, у зв`язку із зазначеним, суд вважає, що умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку нівелює мету кримінального покарання, оскільки таке звільнення жодним чином не слугуватиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим,так і іншими особами, як це передбачено ч. 2ст. 50 КК України.

За таких обставинах суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви, оскільки на цей час відсутні підстави для умовно-дострокового-звільнення засудженого від відбування додаткової міри покарання.

На підставі наведеного та ст. 81 КК України, керуючись ст.ст.372,537,539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити засудженому ОСОБА_3 у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного виром Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1