Рішення № 109502812, 31.01.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6471/21

Провадження № 2/202/104/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Різниченко Я.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 20 травня 2021 року в м. Дніпрі по вулиці Донецьке шосе відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля «Nissan» номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені даного правопорушення.

Позивач звернувся до страхової компанії «ПЗУ Україна», в якій був застрахований транспортний засіб «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно з умовами полісу страхова компанія відшкодувала йому збитки в розмірі 1688,61 грн. за вирахуванням розміру франшизи 2600 грн.

За цих підстав позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь у рахунок відшкодування шкоди 2600 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2021 року у справі було відкрите спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.

До початку розгляду справи відповідачем ОСОБА_2 був поданий відзив, в якому відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що транспортний засіб «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта».

На час ДТП він був офіційно працевлаштований у зазначеній компанії.

Тому вважає, що відповідальність за завдану шкоду відповідно до ст. ст. 1187, 1172 ЦК України має нести роботодавець.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» було залучено судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В подальшому ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2022 року за клопотанням позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» було залучено до участі у справі як співвідповідач.

У судовому засіданні позивач свій позов не підтримав, пояснивши, що на час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» відшкодувало йому збитки в сумі 2600 грн.

Водночас позивач наполягав на стягненні на його користь сплаченого ним судового збору в сумі 908 грн., так як його вимога була задоволена після пред`явлення ним позову до суду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з?явився, про розгляд справи був повідомлений.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» в судове засідання також не з`явився, однак подав заяву, в якій зазначив, що товариством було відшкодовано ОСОБА_1 2600 грн., що підтверджується квитанцією від 12 квітня 2022 року. Тому просить провадження у справі закрити.

Суд, з`ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку:

Судом установлено, що 20 травня 2021 року в м. Дніпрі по вулиці Донецьке шосе відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 .

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені цієї дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

В силу частини 6 статті 82 ЦПК України ця постанова суду має преюдиційне значення для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно з копією трудової книжки ОСОБА_2 станом на 20.05.2021 року останній працював водієм автотранспортних засобів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта».

В травні 2021 року позивач звернувся до ПрАТ СК «ПЗУ» з приводу відшкодування йому завданої шкоди.

ПрАТ СК «ПЗУ» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 1688,61 грн. за вирахуванням франшизи в розмірі 2600 грн.

12 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» в рахунок відшкодування шкоди перерахувало на картку позивача 2600 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини другоїстатті 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Статтею 9 Закону України "Про страхування"передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно абз. 2 п.п. 12.1ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 даногоЗаконустрахувальником або особою, відповідальною за завдані збитки,має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази, суд вважає доведеним, що внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта», було пошкоджено майно позивача автомобіль, чим позивачу завдано майнову шкоду, яка в силу частини 1 статті 1172 ЦК України підлягає відшкодуванню роботодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» у розмірі 2600 грн.

Водночас,приймаючи доуваги,що післязвернення позивачадо судувідповідачем буловідшкодовано позивачу2600грн.,тобто вимогапозивача задоволенавідповідачем,у задоволенніпозову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.

Відповідно дочастини 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.

При цьому згідно з частиною 3 статтею 142 ЦПК Україниякщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки вимога позивача була задоволена після пред`явлення ним позову, суд вважає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.

Керуючись ст. ст. 142, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дніпротранснафта», юридична адреса: 65039, м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6 прим. 9, ЄДРПОУ 37425507.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.Ю. Марченко