Ухвала суду № 109502560, 13.03.2023, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

№ 175/997/23

провадження 2/175/217/23

УХВАЛА

13 березня 2023 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Однак вказана позовна заява не відповідає вимогам: ч. 1, п. п. 3, 5, 8 ч. 3, ч. 6 ст. 175, ч. ч. 1, 4, 5 ст. 177 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2023 року позов було залишено без руху, а позивача запропоновано у встановлений строк усунути вказані недоліки.

Ухвалу судді від 03 березня 2023 року отримано позивачем 03 березня 2022 року, згідно довідки про доставку електронного листа, а також особисто представником позивача 06 березня 2023 року, згідно ртозписки, що міститься в матеріалах справи.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

07 березня 2023 року до суду була подано виправлену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та квитанцію про сплату судового збору.

Згідно частини 1 та 2 статті 181 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про, що повідомлено позивача (представника позивача) та надано строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Перевіривши виправленупозовну заявута доданідо неїдокументи буловстановлено,що позивачз урахуваннямвище наведеногонедоліки,перелічені увищезгаданій ухвалі,усунуті уповному обсязіне були,а саме: позивачем не було зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна, крім того на підтвердження дійсної вартості майна позивачем не було надано належних та допустимих доказів, а тому не можуть бути взяті до уваги посилання позивача, що він не має змоги визначити вартість спірного майна, також слід зазначити, що останній до суду з відповідним клопотанням про забезпечення чи витребування відповідних доказів щодо вартостя спірного майна не звертався; позивач не уточнив виклад обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та не зазначив докази, що підтверджують кожну обставину, а саме: не обґрунтовано підсудність справи цьому суду, оскілки позивачем до позовної заяви не було надано відповідні докази щодо вартості спірного нерухомого майна та, що вартість об`єкта, що знаходиться на території колишнього Дніпропетровського району Дніпропетровської області є найвищою, слід також звернути увагу, що згідно матеріалів справи площа спірного нерухомого, яке знаходитися на території колишнього Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а саме: будинку складає 69.4 кв. м, земельної ділянки 2010 кв.м.,а площа частини будівлі, що знаходитися у Роминскому районі Сумскої області, складає 3609.9 кв.м.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг б скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Таким чином, суд позбавлений можливості вирішити питання про підсудність спору, так як позивач не зазначає жодної вартості нерухомого майна, що підлягає поділу.

Суд звертає увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21лютого 1975 року, «Де Жуффр деля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, тому позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.

Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов`язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.

Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, у встановлений судом строк, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та виправлену позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набрала законної сили 13 березня 2023 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя