Рішення № 109502263, 09.03.2023, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/729/23

Провадження № 2/159/437/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання Гусар Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , відімені якогодіє представник ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Ковельсільмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , від імені якого діє представник ОСОБА_1 , звернулась всуд зпозовом доТОВ «ВО«Ковельсільмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 23.11.2022 року звільнена з посади заступника технічного директора з виробництва ТОВ «ВО «Ковельсільмаш». Станом на день звільнення, заборгованість по заробітній платі позивача, згідно розрахункового листа, становила 135169,32 грн., в тому числі компенсація за невикористану відпустку за 167 днів в розмірі 72341,06 грн., та не виплачена по даний час.

Крім цього, згідно розрахункового листа, податки із заробітної плати, утримані повністю.

Відповідно до відповіді на Адвокатський запит від 26.12.2022 року № 51/01-830КСМ середньоденний заробіток позивача становить 433,18 грн.

В порушення вимог чинного законодавства з боку відповідача склалась заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед позивачем у розмірі 135169,32 грн., в тому числі компенсації за невикористану відпустку за 167 днів, що призвело до порушення прав працівника.

З моменту звільнення 23.11.2022 року до подання позову про стягнення заборгованості по заробітній платі - 06.02.2023 року пройшло 75 днів. Враховуючи, що середньоденний заробіток позивача складає 433,18 грн., за час затримки остаточної виплати при звільненні відповідач має сплатити середню заробітну плату в розмірі 32488,50 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просила стягнути з ТОВ «ВО «Ковельсільмаш» на користь ОСОБА_3 заборгованість по нарахованій та невиплаченій заробітній платі у розмірі 135169,38 грн., в тому числі компенсацію за 167 днів невикористаної щорічної відпустки в розмірі 72341,06 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.11.2022 року по 06.02.2023 року в розмірі 32488,50 грн., а всього на загальну суму 167657,82 грн. без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати. Крім цього, просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.02.2023 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав відзив на пред`явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Зокрема не заперечує право позивача на отримання заробітної плати, однак просить врахувати, що за березень 2022 року позивачу було виплачено 3000,00 гривень заробітної плати, за квітень місяць позивачу було виплачено 14000,00 гривень, за травень місяць позивачу було виплачено 11000,00 гривень, за червень місяць позивачу було виплачено 15500,00 гривень, за липень місяць позивачу було виплачено 10000,00 гривень, за серпень місяць позивачу було виплачено 13500,00 гривень, за вересень місяць позивачу було виплачено 10000,00 гривень, за жовтень місяць позивачу було виплачено 5000,00 гривень. Після звільнення 23.11.2022 року заборгованість по заробітній платі становить 135169,32 грн., з яких заробітна плата в сумі 58234,55 грн. та компенсація за невикористану відпустку за 167 днів в розмірі 72341,06 грн. Також відповідач просить, з огляду на специфіку роботи підприємства та економічну ситуацію, при визначені розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосувати принцип співмірності сумі заборгованості до нарахованих сум.

В судовому засіданні представник позивача Гарбарчук Н.М. підтримала заявлені позовні вимоги та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов в частині заборгованості по заробітній платі визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення в цій частині. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні просила застосувати принцип співмірності сумі заборгованості до нарахованих сум.

Суд, заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити неоспорювану ним суму.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі Порядок №100).

Абзацом 3 пункту 2 Порядку № 100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Наказом № 104 ВК від 23.11.2022 звільнена з посади в.о. заступника технічного директора з виробництва за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України з 23.11.2022 року.

З розрахункового листа за листопад 2022 року встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку становить 135169,32 грн.

Таким чином, на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем із заробітної плати становить 135169,32 грн.

Позивачем стверджується, що середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 24.11.2022 року по 06.02.2023 року становить 32488,50 грн.

Представник відповідача не заперечувала, що такий середній заробіток становить зазначену суму. Вказувала, що розрахунок середнього заробітку є вірним.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц від 26 червня 2019 року суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Враховуючи економічну ситуацію, пов`язану із військовою агресією іншої держави, специфіку роботи підприємства, приймаючи до уваги часткове виконання відповідачем обов`язку по сплаті заборгованості, суд вважає необхідним зменшити суму середнього заробітку до 30% визначеної суми, тобто до стягнення з відповідача підлягає 9746,55 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1449,16 гривень.

Керуючись ст.ст. 79-81, 141, 258, 259, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України,Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»,суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Ковельсільмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Виробниче об`єднання«Ковельсільмаш»(м. Ковель, вул. Варшавська, 1, код ЗКПО 31533318, р/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 303440) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по нарахованій та невиплаченій заробітній платі в сумі 135 169 (сто тридцять п`ять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 32 коп. (в тому числі 72341 (сімдесят дві тисячі триста сорок одну) грн. 06 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку) та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9746 (дев`ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 55 коп.

В задоволені решти вимог позову - відмовити.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Виробниче об`єднання«Ковельсільмаш»(м.Ковель,вул.Варшавська,1,код ЗКПО31533318,р/р№ НОМЕР_1 в ПАТКБ «ПриватБанк»,МФО 303440)в користь держави судовий збір в сумі 1449 (одну тисячу чотириста сорок дев`ять) грн. 16 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 13 березня 2023 року.

Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК