Рішення № 109498772, 10.03.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 640/11890/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Тойтер Ю.С., представника відповідача Чуфищук С.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у позові від 22.04.2021 просить: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Хмельницькій області від 13.11.2019 №Ф-2541-23 в розмірі 35321,76 грн; 2) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Хмельницькій області від 16.02.2021 в розмірі 43652,28 грн; 3) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Хмельницькій області від 16.02.2021 №Ф2541-23 в розмірі 46571,24 грн; 4) визнати бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування єдиного внеску ОСОБА_1 та зобов`язати привести у відповідність інтегровану картку позивача шляхом виключення нарахованих сум єдиного внеску у розмірі 35321,26 грн, 46571,24 грн та 43652,28 гривень.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 22.11.2019 отримала Вимогу про сплату недоїмки №Ф-2541-23 від 13.11.2019 в розмірі 35321,76 гривень, яку оскаржила. ДПС України пропущено 30 денний строк для її розгляду скарги від 24.11.2019, оскільки була зареєстрована вх. №13429/6 27.11.2019 була розглянута 27.12.2019, а направлена позивачу 02.01.2020, відповідно до відмітки пошти. З 01.01.2014 вона не проводить підприємницької діяльності і має переплату з єдиного податку 1222 та 1326 гривень, що підтверджено рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №2240/2665/18. Вона просила повернути переплату чи зарахувати її пенсійному органу, і ці заяви були предметом розгляду у справі №822/756/15. ГУ ДПС у Хмельницькій області її заяву від 15.12.2013 про перехід на прощену систему оподаткування з 01.01.2014 не розглянув та відповіді на неї не надав. До 01.01.2017 особи, які не отримували доходів у звітному періоді, мали право не сплачувати ЄСВ. У Вимозі про сплату боргу №Ф-2541-23 від 13.11.2019 не вказаний період за який сформовано борг по ЄСВ, а також не має розрахунку пені та штрафу. Вважає, що позивач не є страхувальником та застрахованою особою, і відповідно не є платником страхових внесків за визначенням, а є лише платником до накопичувальної системи пенсійного страхування. 11.11.2020 позивач дізналась, що Вимога про сплату боргу №ф-2541-23 від 13.11.2019 передана до державної виконавчої служби м. Хмельницького, тому позов поданий у строк передбачений ст.122 КАС України. ГУ ДПС у Хмельницькій області продовжує нараховувати позивачу недоїмку з ЄСВ, відповідно до вимоги від 16.02.2021 №Ф-2541-23 в розмірі 46571,24 гривень та №Ф-2541-23 від 13.04.2021 на суму 43652,28 гривень, що протиправно (арк. спр.1-8, т.1).

Хмельницький окружний адміністративний суд, відповідно до ухвали від 25.08.2021, прийняв до провадження справу №640/11890/21 та залишив позов без руху (арк. спр.98-99, т.1).

Згідно з ухвалою від 28.09.2021, суд поновив позивачу строк звернення до суду, звільнив від сплати судового збору, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр. 106-107, т.1).

Ухвалою від 28.09.2021, суд витребував докази у Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (арк. спр.108-109, т.1).

Відповідач у Відзиві на позов за №9136/5/22-01-20-04 від 11.10.2021 просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість в ІКП по платежу 71040000 "Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які проводять незалежну професійну діяльність", яка складається з переданого пенсійним органом податковому органу залишку несплаченої суми єдиного внеску у розмірі 1618,91 гривень та з жовтня 2013 боргу по єдиному внеску по січень 2021 року. У зв`язку з боргом ОСОБА_1 станом на 31.10.2019 заборгованості по єдиному внеску в інтегрованій картці було сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2541-23 від 13.11.2019, яка отримана платником відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надано суду. Позивач оскаржила цю вимоги до ДПС України, яка залишила без задоволення скаргу позивача, а рішення без змін Рішенням від 27.12.2019 №14871/6/99-00-08-06-01. У зв`язку із збільшенням заборгованості у 2020 році були сформовані та направлені ОСОБА_1 вимоги №Ф-2541-23 від 17.02.2020 та №Ф-2542-23 від 16.11.2020. У 2021 році відповідач виніс вимогу №Ф-2541-23 від 16.02.2021, яка вручена позивачу, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яку ОСОБА_1 оскаржила. Рішенням про результати розгляду скарги від 30.03.2021 №7107/6/99-00-06-02-01-06 було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 , і зобов`язано ГУ ДПС у Хмельницькій області привести у відповідність інтегровану картку платника, сформувати та направити нову вимогу. 30.03.2021 скасовано та направлено позивачу вимогу від 13.04.2021 №Ф-2541-23 та наступну від 18.05.2021 №Ф-2541-23. На даний час за позивачем рахується борг по єдиному внеску у розмірі 38737,92 гривень (арк. спр.178-181, т.1).

Відповідно до ухвали від 24.11.2021, суд витребував у відповідача докази (арк. спр.194, т.1).

Згідно з ухвалою від 29.11.2021 залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 від 22.04.2021 в частині оскарження вимоги від 13.11.2019 №Ф-2541-23, і запропоновано позивачу виконати вимоги ст. 123 КАС України, зокрема, подання суду заяви з обгрунтуванням строку звернення до суду щодо вимоги від 13.11.2019 №Ф-2541-23 та надання відповідних доказів на підтвердження цього (арк. спр.197, т.1).

Відповідно до ухвали від 23.12.2021 вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано докази (арк. спр. 230 -231, т.1).

Згідно з ухвалою від 24.12.2021, суд витребував докази у Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (арк. спр. 232-233, т.1).

Відповідно до ухвали від 27.01.2022, суд залишив без розгляду позовну вимогу про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-2541-23 від 13.11.2019 (арк. спр.40-41, т.2).

Ухвалою від 27.01.2022, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 10.02.2022 (арк. спр.42, т.2).

Відповідно до ухвали від 10.02.2022, суд відклав розгляд справи на 28.02.2022 (арк. спр.53, т.2).

Ухвалою від 28.02.2022, суд зупинив провадження у справі до часу вирішення Сьомим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду від 27.01.2022 (арк. спр.66, т.2).

Відповідно до ухвали від 04.05.2022 суд залишив без розгляду зауваження позивачки на протокол судового засідання та технічний запис від 28.02.2022 (арк. спр. 22-24 виділені матеріали).

Згідно з постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 залишено без задоволення апеляційні скарги позивачки на ухвали суду першої інстанції від 28.02.2022 та від 27.01.2022 (арк. спр.159-161, т.2).

Відповідно до ухвали від 08.02.2023, суд поновив провадження у справі, запропонував учасникам надати додаткові пояснення у справі, витребував докази та призначив судовий розгляд на 24.02.2023 (арк. спр.170-171, т.2).

Згідно з ухвалою від 21.02.2023, суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали від 08.02.2023 (арк. спр.1-2, т.3).

Відповідно до ухвал від 24.02.2023, суд відклав розгляд справи на 10.02.2023 та витребував у відповідача докази (арк. спр.75-77, т.3).

ОСОБА_1 10.03.2023 у судове засідання не з`явилась, хоч належно була повідомлена про час та місце розгляду справи, однак не відмовилась від позову, тому суд з урахуванням думки представника відповідача, вирішує справу без позивача.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у Відзиві на позов та наданих суду письмових пояснень. Додатково пояснила, що на даний час за ОСОБА_1 обліковується борг з ЄСВ на суму 38737,92 гривень, що відповідає вимогам ПК України, хоч судовим рішенням у справі №560/17178/21 скасовано податкову вимогу №Ф-2541-23 від 18.05.2021 на суму 38737,92 гривень.

Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши докази по справі, враховуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

У цій справі, суд вирішує позовні вимоги позивача з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022, якою залишено в силі ухвалу суду першої інстанції від 28.02.2022, а саме, про: 1) визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУДПС у Хмельницькій області від 16.02.2021 №2541-23 в розмірі в розмірі 46541,24 грн; 2) визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУДПС у Хмельницькій області від 13.04.2021 №Ф2541-23 в розмірі 43625,28 грн; 3) визнання бездіяльності ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування єдиного внеску ОСОБА_1 та зобов`язати привести у відповідність інтегровану картку позивача шляхом виключення нарахованих сум єдиного внеску у розмірі 35321,26 грн, 46571,24 грн та 43652,28 гривень.

ОСОБА_1 неодноразово зверталась до суду з позовними вимогами до податкового органу про неправомірність винесених податкових вимог щодо боргу по єдиному внеску в різні роки на різні суми.

Так, відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №560/2202/20 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Зокрема, вирішено визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Ф-2541-23 від 17 лютого 2020 року на суму 38075,94 грн. також було встановлено, що відповідачем безпідставно включено до загальної суми боргу за податковою вимогою №Ф-2541-23 від 17 лютого 2020 року, несплачені суми єдиного внеску в розмірі 1618,91 гривень (арк. спр.140 - 150, т.1).

Відповідач фактично проігнорував вищевказане рішення суду у справі №560/2202/20, так як тільки зняв з ОСОБА_1 4914,36 гривень за І та ІІ квартали 2018 року та суму раніше застосованої штрафної санкції 161,91 гривень, сформувавши нову податкову вимогу №Ф-2541-23 від 18.05.2021 на суму 38737,92 гривень.

ОСОБА_1 оскаржила вищевказану податкову вимогу в судовому порядку. Згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №560/17178/21, яке залишене в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022, визнана протиправною та скасована податкова вимога №Ф-2541-23 від 18.05.2021 на суму 38737,92 гривень. Також, цим рішенням встановлена незаконність включення до загальної суми боргу за податковою вимогою №Ф-2541-23 від 18.05.2021, несплачені суми єдиного внеску в розмірі 1618,91 гривень, які були передані пенсійним органом (арк. спр.52-54, т.3).

Отже, відповідач системно і протиправно не виконує рішення судів у справах №560/2202/20 та №560/17178/21, адже продовжує відображати в інтегрованій картці позивача борг з ЄСВ у розмірі 38737,92 гривень, протиправність чого встановлена вищевказаними рішеннями судів, які набрали законної сили. Цей висновок суду не спростовують додаткові письмові пояснення від 07.03.2023 в яких відповідач безпідставно вказав, що: "Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, сума податкового боргу, визначена у спірній податковій вимозі, не скасовувалась." (арк. спр.88-89, т.3), враховуючи вищевказане.

Згідно з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2441-23 від 16.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 31.01.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 46571,24 гривень (арк. спр.14, т.1).

Рішенням ДПС України №7107/6/99-00-06-02-01-06 від 30.03.2021, скасовано та відкликано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2441-23 від 16.02.2021 та зобов`язано привести у відповідність інтегровану картку, сформувати на направити нову вимогу (арк. спр.212-213, т.1).

Згідно з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2441-23 від 13.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 31.03.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 43652,28 гривень (арк. спр.211, т.1).

Отже, контролюючий орган самостійно скасував Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2441-23 від 16.02.2021, тому немає підстав для повторного її скасування, як просить позивач.

Відтак, у цій справі ОСОБА_1 , фактично оскаржує одне з попередніх, раніше прийнятих контролюючим органом рішень щодо позивачки по боргу з ЄСВ, а саме до податкової вимоги №Ф-2541-23 від 18.05.2021, зокрема, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2021 №Ф-2541-23 на суму 43625,28 гривень. Ця податкова вимога є протиправною, враховуючи обставини встановлені у цій справі, а також з`ясованим судовими рішеннями у справах №560/2202/20 та №560/17178/21, що суд враховує, відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України, а також, виходячи з наступного.

Позивачка не зверталась до контролюючого органу із заявою про списання недоїмки з ЄСВ, відповідно до п.9 прим 15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.4 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Отже, відповідач зменшив грошове зобов`язання позивачки з 43625,28 гривень в оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2021 №Ф-2541-23 до 38737,92 гривень, винісши нову податкову вимогу №Ф-2541-23 від 18.05.2021, яка скасована судовим рішенням у справі №560/17178/21. Відтак, відповідно до п.60.1 ст.60 ПК України, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2021 №Ф-2541-23 є відкликаною і протиправною з урахуванням встановлених обставин у цій справі, як і сума боргу у розмірі 38737,92 гривень, яка продовжується відображатися в інтегрованій картці платника за відсутності рішення контролюючого органу на цю суму, як і будь-якого іншого щодо грошового зобов`язання ОСОБА_1 , що протиправно. При цьому, немає протиправної бездіяльності відповідача, як помилково вважає позивачка, адже є рішення контролюючого органу (дія), які є предметом цього судового розгляду.

Згідно з ч.1 чт.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у цій справі та справах №560/2202/20 та №560/17178/21, суд вважає. що ОСОБА_1 частково довела позовні вимоги. При цьому, суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, системно порушує права платника та законодавство, наслідком чого стали численні судові спори, як і цей спір, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється частково.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 22.04.2021, задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 13.04.2021 №Ф2541-23 в розмірі 43625,28 гривень.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області привести у відповідність інтегровану картку платника ОСОБА_1 щодо єдиного внеску з урахуванням обставин встановлених у цій справі.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 березня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя А.І. Петричкович