Рішення № 109497172, 13.03.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10509/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням заяви від 20.12.2022):

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.10.2022 №916070152942;

- зобов`язати Головне Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 19.10.2022 відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем протиправно відмовлено в обчисленні пенсії, виходячи із середніх показників за 2019, 2020, 2021 роки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 позовну заяву залишено без руху.

27.12.2022 позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/10509/22; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що в спірних правовідносинах при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

01.03.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скористалось правом подання відзиву, просило відмовити у задоволені позову.

17.01.2023 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області подано клопотання про заміну відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 залучено до участі у справі №440/10509/22 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

28.02.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві подано відзив на адміністративний позов, у якому просить відмовити у задоволені позову.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області. З 08.11.2006 позивачу первинно призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У зв`язку з працевлаштуванням 08.11.2006 на посаду вчителя, з урахуванням поданої заяви, виплату пенсії за вислугу років припинено з 09.11.2006.

Після досягнення загального пенсійного віку ОСОБА_1 12.10.2022 звернулась із заявою до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо переходу з одного виду пенсії на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності розглянуто вищезазначену заяву та винесено рішення від 13.10.2022 №916070152942 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Для обрахунку розміру пенсії взято заробітну плату позивача за даними персоніфікованого обліку, середньомісячну заробітну плату по народному господарству за 2014-2016 роки з осучасненням та індексацією заробітної штати.

19.10.2022 позивач повторно звернулася із заявою через сервісний центр Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003, із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV.

Розгляд заяви від 19.10.2022 за принципом екстериторіальності здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким рішенням від 24.10.2022 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

Не погодившись з такими діями органа Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Водночас, статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі за текстом - Закон № 1788-ХІІ) передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2022 по 31.03.2023 - не менше 29 років.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розділ XV Закону № 1058-IV доповнено пунктом 4-3, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Аналіз положень частини третьої статті 45 Закону №1058-IV свідчить про те, що зазначеною нормою регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З наданих матеріалах справи вбачається, що з 08.11.2006 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону №1788, що не заперечується відповідачем.

За призначенням пенсії відповідно до норм Закону №1058-IV позивач вперше звернулася 12.10.2022.

З урахуванням наведеного, при обчисленні пенсії за віком з 12.10.2022 пенсійний фонд мав урахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), який дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

Наведена правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 265/7301/16-а, від 09.12.2019 у справі № 265/5293/17, від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а(2-а/175/86/16).

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком з 12.10.2022 на підставі норм Закону № 1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням саме цього виду пенсії, тобто за 2019-2021 роки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в місті Києві щодо призначення позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014-2016 роки), є протиправними.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що 19.10.2022 позивач повторно звернулася з заявою через сервісний центр Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV.

Розгляд заяви від 19.10.2022 за принципом екстериторіальності здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким рішенням від 24.10.2022 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

Згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 55 Закону №1788-XII визначає окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV (далі за текстом - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, яка є обов`язковою для врахування судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Суд зауважує, що отримання наведеної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що з 08.11.2006 позивачу вже призначалася пенсія за вислугу років, виплата якої була припинена 09.11.2006 у зв`язку із працевлаштуванням за спеціальністю.

Тобто до призначення позивачці пенсії за віком вона шість календарних днів отримувала пенсію за вислугу років, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 27.11.2018 у справі № 328/1619/17(2-а/328/80/17) та від 11.07.2019 у справі №350/294/16-а, від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а (2-а/175/86/16).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №916070152942 від 24.10.2022 в частині відмови в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є визнання протиправними дій ГУ ПФУ в місті Києві щодо призначення позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014, 2015 та 2016 роки), визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №916070152942 від 24.10.2022 в частині відмови в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 12.10.2022 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019-2021 роки, з урахуванням проведених виплат.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів: ГУ ПФУ в Донецькій області, ГУ ПФУ в місті Києві, співмірно.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ( вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014, 2015 та 2016 роки).

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №916070152942 від 24.10.2022 в частині відмови в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 12.10.2022 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019-2021 роки, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ( вул. Бульварно Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна