Ухвала суду № 109496994, 13.03.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12492/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Одесі питання про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання незаконними дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення відповідача №574-VIII від 23.12.2021 року в частині затвердження технічної документації з землеустрою, право на виготовлення якої надано ОСОБА_3 та надання згоди на укладення договору оренди земельної ділянки з третьою особою, ОСОБА_3 та визнання незаконними дії відповідача, щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою членам споживчого товариства «Хаджибей-3».

Ухвалою суду від 21.09.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч. 3 ст. 19 КАС України).

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Суд також зазначає, що правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного Кодексу України (далі ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України.

Судом встановлено, що 23.12.2021 року, Рішенням Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області №574-VIII був затверджений проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянка загальною площе 0.064 га (кадастровий номер земельної ділянки 5123981400:01:002:3096) цільове призначення 07.03 для індивідуального дачного будівництва, вид використання - для дачного будівництва, та вказана земельна ділянка була передана в довгострокову оренду терміном на 49 років, гр. ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту).

Також судом встановлено, що 22.03.2021 року, був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0.064 га (кадастровий номер земельної ділянки 5123981400:01:002:3096) терміном на 49 років між Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області у особі її Голови та третьою особою по справі ОСОБА_2

01.07.2022 року, був сформований витяг з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права» №304007186 про право оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 де власником вказаної ділянки є Дачненська громада (69 сторінка додатку)

18.08.2022 року, був сформований витяг про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта з «Реєстру будівельної діяльності Єдиної Державної електронної системи у сфері будівництва» №ІУ101220818532.

Відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У свою чергу, вирішуючи питання юрисдикції спору в подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 20.03.2019 р. у справі №320/3496/17, від 10.04.2019 р. у справі №161/13749/15-ц, зазначила про те, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі №911/4111/16 зазначено, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду 30 січня 2019 року у справі №803/41/18.

Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року по справі №463/1865/17 будо зазначено, що якщо в результаті прийняття суб`єктом владних повноважень рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

При цьому суд зазначає, що правова позиція позивача про застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, в яких стороною є суб`єкт владних повноважень, є помилковою, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Суд зазначає, що сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ потрібно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Таким чином, виник спір про право цивільне, і подальше оспорювання права користування спірною земельною ділянкою не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права користування земельною ділянкою.

Із зазначених підстав захист порушеного права позивача може бути здійснений лише із застосуванням цивільно-правових засобів, а справа, враховуючи суб`єктний склад її учасників, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У даній же справі позивач, яка є членом Споживчого товариства «Хаджибей-3», оспорює рішення відповідача, яким було затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянка загальною площе 0.064 га (кадастровий номер земельної ділянки 5123981400:01:002:3096) цільове призначення 07.03 для індивідуального дачного будівництва, вид використання - для дачного будівництва, та вказана земельна ділянка була передана в довгострокову оренду терміном на 49 років, гр. ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , 389, АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту).

Тому суд вважає застосовним до спірних правовідносин викладений вище висновок Великої Палати Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 р. у справі №320/3496/17, від 10.04.2019 р. у справі №161/13749/15-ц.

З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, та за суб`єктним складом та предметом спору має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Водночас, враховуючи висновок суду про необхідність закриття провадження у справі, суд не вбачає необхідності (раціональності) вирішення заяв адвоката Пудлінської Л.І. про залучення третіх осіб, а саме за вх.№№1390/23, 1373/23, 1374/23, 1383/23, 1382/23, 1384/23, 1385/23, 1386/23, 1387/23, 1388/23, 1389,23 від 16.01.2023 року та відповідно заяви щодо витребування у відповідача певних доказів вх.№1391/23.

Керуючись п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №420/12492/22 за позовом ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним рішення відповідача №574-VIII від 23.12.2021 року в частині затвердження технічної документації з землеустрою, право на виготовлення якої надано ОСОБА_3 та надання згоди на укладення договору оренди земельної ділянки з третьою особою, ОСОБА_3 та визнання незаконними дії відповідача, щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою членам споживчого товариства «Хаджибей-3 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256, 294, 295 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СуддяЕ.А.Іванов

.