Ухвала суду № 109495802, 13.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 березня 2023 року м. Київ Справа № 640/21334/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванні та здійсненню соціальних виплат про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванні та здійсненню соціальних виплат , у якому просив суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - провести перерахунок та здійснити виплату, відповідно до Таблиці 2, де вказано частку не нарахованої та не виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а саме в сумі - 57 518 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) гри., ця сума включає в себе всі невиплачені кошти, які ОСОБА_1 мав отримати, у розмірі встановленими ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п. 2 Розділу І Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV; - враховуючи розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність на момент рішення суду, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України".

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

27.01.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.01.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

01.02.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято дану справу до провадження та вказану позовну заяву було залишено без руху за ч. 1 ст. 169 КАС України, враховуючи наявність ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2022 та відсутності в матеріалах справи доказів станом на 01.02.2023 щодо належного отримання позивачем ухвали суду та виконання вимог зазначеної ухвали суду, продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

22.02.2023 позивачем вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 виконано повністю.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Під час розгляду цієї справи судом встановлено недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період 2018 -2020 роки, що перешкоджає прийняттю рішення по суті спору.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями абзацу першого частини другої цієї ж статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, при визначенні початку вказаного строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.

Згідно з статтею 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про зобов`язання провести нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2018 по 2020 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з врахуванням раніше виплачених сум, слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.

Дана позиція аналогічна висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.

Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.

З позовом позивач звернувся до суду 02.12.2022 (позовна заява здана на пошту), тобто з пропуском, встановленого статтею 122 КАС, шестимісячного строку в частині позовних вимог за період 2018 -2020 роки. При цьому, позивач не подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтував поважність підстав пропуску цього строку, як і не надав доказів того, що строк звернення до суду ним не пропущено.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вирішення судом питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду можливе лише за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення такого строку (або у випадку, якщо позивач не заявить такого клопотання) і виключно в тому разі, якщо суд дійде висновку, що зазначені позивачем причин пропуску строку звернення до суду не є поважними.

На це додатково вказують положення п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, якими встановлено повноваження суду щодо залишення позовної заяви без розгляду саме з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Також, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з п. 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 7 та п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

У позовній заяві позивачем в якості відповідачів зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Київський міський центр по нарахуванні та здійсненню соціальних виплат.

При цьому, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позов містить вимоги про зобов`язання обох відповідачів вчинити однакові дії і не містить позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із приведенням прохальної частини позовної заяви у відповідності до суб`єктного складу учасників справи із зазначенням у позовній заяві змісту позовних вимог до кожного з відповідачів з належними обґрунтуваннями порушених прав позивача кожним відповідачем.

Таким чином, оскільки невідповідність позовної заяви вимогам cт. 160 КАС України та ч. 6 ст. 161 КАС України виявлена судом після відкриття провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху на стадії судового розгляду.

З урахуванням наведеного, на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідачів провести перерахунок та здійснити виплату, відповідно до Таблиці 2, де вказано частку не нарахованої та не виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік, до 5 травня за 2019 рік, до 5 травня за 2020 рік з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду;

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із приведенням прохальної частини позовної заяви у відповідності до суб`єктного складу учасників справи із зазначенням у позовній заяві змісту позовних вимог до кожного з відповідачів з належними обґрунтуваннями порушених прав позивача кожним відповідачем.

Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" №28249/95).

Відповідно до ч. 14-15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ч. 13 ст. 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванні та здійсненню соціальних виплат про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із приведенням прохальної частини позовної заяви у відповідності до суб`єктного складу учасників справи із зазначенням у позовній заяві змісту позовних вимог до кожного з відповідачів з належними обґрунтуваннями порушених прав позивача кожним відповідачем.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала окремо не оскаржується, набирає чинності з моменту її підписання суддею. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийнятого за результатом розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.