Рішення № 109495763, 13.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року Київ№ 320/2654/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу з 77% до 70% від сум грошового забезпечення та виплати у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 77% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 8180, 00 грн.; оклад за військовим званням 1410, 00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) 4795, 00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (78%) 11 220, 00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1227, 00 грн.; премія (35%) 2863, 00 грн.;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 8180, 00 грн.; оклад за військовим званням 1410, 00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) 4795, 00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (78%) 11 220, 00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1227, 00 грн.; премія (35%) 2863, 00 грн., з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Позивач стверджує, що Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки підготовлено та направлено до відповідача нову довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Разом із тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку. Крім того, відповідачем було безпідставно зменшено основний розмір пенсії з 77% до 70% від суми грошового забезпечення, а також обмежено виплату пенсії максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ухвали від 04.04.2022 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копії ухвали про відкриття провадження надіслані судом до електронних скриньок учасників справи 04.04.2022, про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років.

Із матеріалів справи слідує, що пенсія позивачеві була призначена (обчислена) з 28.10.2010 в розмірі 77% грошового забезпечення (вислуга років 29), що підтверджено автоматизованою системою розрахунку пенсій по пенсійній справі № 1001006087 (дата розрахунку 01.12.2017).

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, 21.02.2018 КМУ прийнято Постанову № 103, якою вирішено здійснити перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

На виконання пункту 1 Постанови № 103 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням таких складових, як посадовий оклад, оклад за військове звання та процентна надбавка за вислугу років.

Зі змісту позовної зави слідує, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, які, зокрема, обмежували розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії трьома складовими: посадовим окладом, окладом за військовим (спеціальним) званням та надбавкою за вислугу років.

Крім того, Верховним Судом 17.12.2019 ухвалено рішення у зразковій справі № 160/8324/19 щодо обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.

Судом установлено та не заперечувалось відповідачем, що Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено та направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку від 30.12.2021 за № 2/3/1/7248 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, яке дорівнює 29 695, 30 грн. та складається з:

- посадового окладу - 8180, 00 грн.;

- окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник - 1410, 00 грн.;

- надбавки за вислугу років (50%) 4795, 00 грн.;

- надбавки за особливості проходження служби (78%) 11 220, 30 грн.;

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1227, 00 грн.;

- премії (35%) 2863, 00 грн.

Вказана довідка підписана військовим комісаром ОСОБА_2 , а також т.в.о. начальника відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг ОСОБА_3 та скріплена гербовою печаткою.

Із матеріалів справи слідує, що у квітні 2018 року позивачеві було здійснено перерахунок пенсії, в результаті чого її основний розмір було зменшено з 77% до 70% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, а також підвищення до пенсії виплачувалось у неповному розмірі, а саме: з 01.01.2018 по 31.12.2018 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 75%, і лише з 01.01.2020 виплачується 100%.

У зв`язку із цим позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та виплатити 100% підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018.

Листом від 16.12.2021 № 1000-0203-8/132150 відповідач відмовив позивачу в перерахунку та виплаті пенсії, мотивуючи тим, що перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 проведено відповідно до статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Окрім того зазначено, що виплата перерахованих пенсій проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 75%, з 01.01.2020 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Крім того судом установлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 14.01.2022 (зареєстрована за вх. № 1371/Р-1000-22 від 21.01.2022) про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 у розмірі 77% на підставі довідки наданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 04.02.2022 № 1000-0203-8/16419 відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Крім того було роз`яснено про перерахунок пенсії в розмірі 77% суми грошового забезпечення та 100% від суми підвищення пенсії з 01.01.2018, а також щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність. Зазначено, що розмір пенсії позивача з 01.02.2022 складає 9384, 30 грн., та повідомлено, що при розрахунку пенсії позивача обмеження максимальним розміром не застосовується.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії у запропонований позивачем спосіб, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (далі Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), якою було вирішено здійснити перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та якою, серед іншого, були внесені зміни до Порядку № 45.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Однак Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому порядок дій, які здійснюються під час перерахунку пенсії, не змінився.

Зокрема, пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з абзацами 2 та 4 пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937, на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі Порядок № 3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Відповідна довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, як було вказано вище, була видана Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, що не заперечується учасниками справи.

Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Отже, з 05.03.2019 з дня набрання чинності рішенням суду по справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому із цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Разом із цим до моменту отримання належної довідки про розмір грошового забезпечення у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.

Суд констатує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.

За таких обставин, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу з 77% до 70% від сум грошового забезпечення та виплати у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, а також щодо відмови позивачу перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області викладене у листі від 16.12.2021 № 1000-0203-8/132150 щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% від сум грошового забезпечення та виплати у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, а також рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області викладене у листі від 04.02.2022 № 1000-0203-8/16419 щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 8180, 00 грн.; оклад за військовим званням 1410, 00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) 4795, 00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (78%) 11 220, 30 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1227, 00 грн.; премія (35%) 2863, 00 грн.

При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення на підставі нової довідки, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії (рішення) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, суд зазначає таке.

Пунктом 2 Постанови № 103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01.01.2018 у таких розмірах:

- з 1 січня 2018 року 50 відсотків;

- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 відсотків;

- з 1 січня 2020 року 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Суд зазначає, що статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України).

Повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах регламентовано Конституцією України, Законом України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі Закон № 794-VII), Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до статті 3 Закону № 794-VII, діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Кабінет Міністрів України відповідно до статті 116 Конституції України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти постанови і розпорядження.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом.

Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта.

Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України від 17.03.2011 № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі Закон № 3166-VI).

У розумінні частини першої статті 1 Закону № 3166-VI, систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (частини перша, третя статті 3 Закону № 3166-VI).

У частинах першій, третій статті 21 Закону № 3166-VI вказано, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі Положення № 280), відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Положення № 28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Таким чином аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов`язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому Головне управління Пенсійного фонду України не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 Постанови № 103. Проте, як було вказано вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав і на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

Враховуючи викладені обставини та те, що пункти 1, 2 Постанови № 103 були чинними до 05.03.2019, а відтак підлягали застосуванню відповідачем, суд зазначає, що позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019. Водночас, до моменту втрати останньою чинності відповідач правомірно виплачував підвищення до пенсії у розмірі 50% у 2018 році та у розмірі 75% до 05.03.2019.

Щодо відсоткового значення при перерахунку пенсії, виходячи з 77% грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Із матеріалів справи слідує та підтверджено автоматизованою системою розрахунку пенсій по пенсійній справі № 1001006087 (дата розрахунку 01.12.2017), що основний розмір пенсії позивача складає 77% грошового забезпечення (вислуга років 29), у той час як чергові перерахунки пенсії відповідно до розрахунків від 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та 01.07.2021 були здійснені, виходячи з 70% сум грошового забезпечення.

Наведене свідчить, що при перерахунку пенсії позивачу відповідачем було зменшено відсоткове значення з 77% до 70% сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції на момент призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 8 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 та пунктом 23 розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності 01.04.2014, до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.

Таким чином зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулась вже після призначення пенсії позивачу.

Отже перерахунок пенсії має бути здійснений, виходячи з 77% грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, з урахуванням проведених раніше виплат.

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 8180, 00 грн.; оклад за військовим званням 1410, 00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) 4795, 00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (78%) 11 220, 30 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1227, 00 грн.; премія (35%) 2863, 00 грн., з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

При цьому не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 77% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 з урахуванням проведених раніше виплат, з огляду на таке.

Як зазначалось вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав і на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Отже підлягають задоволенню вимоги в частині зобов`язання відповідача перерахувати з 01.01.2018 та виплатити з 01.04.2019 пенсію позивачу в розмірі 77% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.

У той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право, а вказана вимога спрямована на майбутнє, фактично у спірних правовідносинах таке обмеження не відбулось, тобто позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Підсумовуючи викладене, у відповідності до вимог частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, у разі якщо на момент виплати пенсії були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, у той час як статтею 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій відповідним категоріям осіб провадиться за документами, зокрема, що є у пенсійній справі.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1984, 80 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2460435507.1 від 16.02.2022.

Суд, керуючись частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 992, 40 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області викладене у листі від 16.12.2021 № 1000-0203-8/132150 щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% від сум грошового забезпечення та виплати у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати з 01.01.2018 та виплатити з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 в розмірі 77% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області викладене у листі від 04.02.2022 № 1000-0203-8/16419 щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 8180, 00 грн.; оклад за військовим званням 1410, 00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) 4795, 00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (78%) 11220, 30 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1227, 00 грн.; премія (35%) 2863, 00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.12.2021 № 2/3/1/7248, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 8180, 00 грн.; оклад за військовим званням 1410, 00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) 4795, 00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (78%) 11220, 30 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1227, 00 грн.; премія (35%) 2863, 00 грн., з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992, 40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.