Рішення № 109495608, 10.03.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2023 року Справа № 280/4735/22 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 49, код ЄДРПОУ 09565962)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), третьої особи на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 (далі-третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати незаконним та скасувати Наказ начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04 березня 2022 року в частині призову на військову службу громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що був протиправно призваний Шевченківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на військову службу під час загальної мобілізації з огляду на те, що йому не було проведено медичного обстеження стану його здоров`я та останній медичний огляд відбувався в 2011 році. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що позивач підлягає призову громадян на військову службу під час мобілізації, проходив ВЛК в 2011 році, а підстави для прийняття рішення про звільнення із військової служби у відповідача відсутні, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечив, пояснень по суті спору не надавав, лише зазначив, що позивач вже звертався до суду зі схожими позовними вимогами, просив розглядати без його участі.

15.08.2022 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява була залишена без руху

Ухвалою суду від 31.08.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.11.2022 прийнято рішення про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженню та призначено підготовче засідання на 21.11.2022.

Ухвалою суду від 21.11.2022 відкладено підготовче засідання на 12.12.2022.

Ухвалою суду від 12.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 16.01.2023.

16.01.2023 у судовому засідання залучено в якості третьої особи на стороні відповідача військову НОМЕР_3 та відкладено підготовче засідання на 20.02.2023.

20.02.2023 Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.03.2023.

Від позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Третя особа в письмових поясненнях просила розглядати справу без його участі.

Судом встановлено, що адміністративна справа на яку посилається третя особа має різні предмети спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

03 березня 2022 року ОСОБА_1 представниками Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було вручено повістку, відповідно до змісту якої позивач був зобов`язаний з`явитися о 08 год. 00 хв. 04 березня 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для призову із числа резервістів.

04 березня позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за вказаною повісткою, де його було взято на військовий облік.

Відповідно до заяви позивача від 04.03.2022, він є здоровим, від медичного огляду відмовляється, дана заява особисто підписана позивачем.

Відповідно довідки військово-лікарської комісії від 04 березня 2022 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську медичну комісію у відповідності до вимог чинного законодавства, був визнаний придатним для військової служби.

Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_4 ВЛК Шевченківського РВК 06.10.2017 та облікової картки позивача (а.с.129) позивач визнаний непридатним в мирний час, а в військовий час придатний до нестройової служб по гр.І ст.42в.

04 березня 2022 року, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 53 солдат ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 №9 від 04.03.2022 вважати призначеним, зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення: солдата запасу ОСОБА_1 стрільцем.

04 березня 2022 року Наказом № 9 (по стройовій службі) командира військової частини НОМЕР_2 солдата запасу ОСОБА_1 було призначено та зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення на посаду стрільця, стрілецької роти військової частини НОМЕР_6 .

Позивач вважає, що фактично жодної військово-лікарської комісії відносно позивача не проводилося, жодним лікарем він не оглядався, один з лікарів у присутності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 видали для ознайомлення Висновок ВЛК, у відповідності до змісту якого вбачалось, що позивач за станом здоров`я не має протипоказань щодо проходження військової служби, тому вважає, що наказ начальника Тячівського Р`ГЦК та СП за № 53 від 04 березня 2022 року, яким позивач був призваний на військову службу під час мобілізації є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить із такого.

У відповідності до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення про ТЦК та СП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (абз.1 п.3 Положення про ТЦК та СП).

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, (абз. 3 п. 3 Положення про ТЦК та СП).

У відповідності до абзаців 1 та 2 пункту 7 Положення про ТЦК та СП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя

Відповідно до частин 1-3статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII(далі - Закон №2232, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 9статті 1 Закону №2232щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з пунктом 1 частини 10статті 1 Закону №2232громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Приписами частини 13статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»встановлено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки УкраїниГоловою Служби безпеки України.

Таким чином особи, які призиваються на військову службу під час мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд на предмет придатності несення військової служби.

У зв`язку з введеннямУказом Президента України №65/2022 від 24.02.2022в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави,Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені Главою VI (статті 33 - 37) Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У відповідності до частини І статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно частини 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Вимогами абзацу 8 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на день першої постановки позивача на військовий облік) визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

Крім того, така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у частині 5 статті 37Закону №2232для зняття військовозобов`язаного з військового обліку, а оскільки позивача було саме знято з військового обліку, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 пункту 2 частини 1 статті 37Закону №2232повинен був повторно взятий на військовий облік.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37Закону №2232виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач під час проходження ВЛК у 2017 році визнаний непридатним в мирний час та обмежено придатний у військовий по гр.І ст.42в. З облікової картки позивача (а.с.129) та тимчасового посвідчення (а.с.109) судом встановлено, що позивач визнаний «НПОП, ст.18 п.1.пп.1 ЗУ «ПВОіВС», зарахований у запас».

В свою чергу, положеннями абзацу 2 (або як зазначено в обліковій картці п1) частини 1 статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на день першої постановки позивача на військовий облік) передбачено, що від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, зокрема, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Разом з цим, у відповідності до абзацу 3 частини 3 статті 16 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на день першої постановки позивача на військовий облік) питання звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку, - покладено на районні призовні комісії.

Як вже зазначалося вище позивача визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, на підставі абзацу 2 частини 1 статті 18 та абзацу 8 пункту 2 частини 1 стати 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено від призову на строкову військову службу та взято на військовий облік військовозобов`язаних (підтверджується обліковою карткою а.с.129)

За таких обставин, на підставі вищенаведеного абзацу 8 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивача 30 листопада 2012 року Шевченківським районним військовим комісаріатом м. Запоріжжя було взято на військовий облік військовозобов`язаних, що підтверджується відповідними відмітками у його військовому квитку, іншими доказами, які додаються до відзиву.

Разом з цим, Настановою з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 22.01.2002 № 35, в редакції згідно наказу Міністра оборони України від 09,06.2006 №342 (чинною на день постановки позивача на військовий облік військовозобов`язаних), було передбачено, що громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, - знімаються з військового обліку.

В зв`язку із зазначеним, одразу після взяття на облік, позивача було знято з військового обліку, що підтверджується відповідними відмітками у облікової картки позивача (а.с.129).

Відповідно до наказу Міністра оборони України «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» від 15.01.2015 №24, наказ Міністра оборони України від 09.06.2006 №342 (яким було передбачено зняття з військового обліку громадян, визнаних непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час) втратив чинність.

Зокрема суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

У відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Враховуючи, що позивач в 2017 році був знятий, але не виключений з військового обліку, не досяг граничного віку перебування в запасі та не визнавався непридатним для військової служби у воєнний час, то відповідно увесь зазначений період він перебував у статусі військовозобов`язаного, тобто особи, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.

У відповідності до вимог пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (додаток 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 військовозобов`язані повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України.

Згідно вимог абзацу 8 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на час відновлення позивача на військовому обліку) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

На підставі вищенаведених норм законодавства та враховуючи, що відповідно до статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як зазначалось вище, позивача було звільнено від призову на строкову військову службу, тому суд вважає, що він на законних підставах 04.03.2022 був прийнятий Тячівським РТЦК та СП на військовий облік.

Щодо визнання протиправними та скасування рішень відповідача про призов позивача під час мобілізації, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 3 статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Вимогами абзаців 1 - 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних па військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Підстави, за якими військовозобов`язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як вже зазначалось вище позивач не досяг граничного віку перебування в запасі, визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, перебував у статусі військовозобов`язаного, з 04.03.2022 взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 , документів, що підтверджують його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації надано не було.

За таких обставин, був правомірно прийнятий наказ про призов позивача.

Стосовно проходження медичного огляду та призначення на посади для подальшого проходження позивачем військової служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 10статті 2 Закону №2232та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи,наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

В даному випадку застосуванню підлягають норми глави 3 розділу II Положення №402, які встановлюють організацію здійснення у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому

Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, яка містить такі пункти:

3.1. Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

3.2. Військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів.

Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.

Повторний медичнийоглядвійськовозобов`язаних,які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військовоїслужбиабо непридатними до військової служби в мирний час за станомздоров`я,якіможутьбутивилікувані,атакож військовозобов`язаних плавскладу ВМС Збройних СилУкраїни проводиться один раз у 5роківВЛКвійськовихкомісаріатів,а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що позивача призвали на військову службу під час мобілізації.

З огляду на викладе, позивач під час мобілізації повинен був пройти медичний огляд ВЛК з метою визначення на тепер придатності його до військової служби.

Відповідно довідки військово-лікарської комісії від 04 березня 2022 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську медичну комісію у відповідності до вимог чинного законодавства, був визнаний придатним для військової служби. Документів які б підтверджували наявність хвороб під час призову не надавав, висновки ВЛК до вищої ВЛК не оскаржував.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у разі наявності скарг на своє здоров`я, позивач має право звернутися до командира з рапортом щодо проведення медичного огляду та визначення стану здоров`я.

З приводу швидкого медичного огляду суд зазначає, що в умовах правового режиму воєнного стану, на початку військової агресії, Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки проводився спрощений порядок призову громадян по мобілізації до військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Ступінь придатності до військової служби громадян, які призначені (призначаються) на доукомплектування військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, здійснювався в обсязі тілесного огляду шляхом опитування скарг та заяв.

Слід зауважити, що скарги чи заяви з приводу стану здоров`я від позивача не надходили.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що його було призвано у першу чергу мобілізації, під яку він не підпадав, з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 ст. 4 зазначеного вище Закону передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Суд зауважує, що чинне законодавство не оперує таким поняттям як черги (хвилі) мобілізації. В країні оголошена загальну мобілізацію, що означає можливість мобілізації усіх військовозобов`язаних.

Відтак, доводи представника позивача про те, що останній мав бути призваний в іншу чергу, не має під собою законодавчого підгрунття.

Що стосується аргумента позивача з приводу порушень в оформленні повістки, суд зазначає наступне.

Повістка це лише засіб оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування. Форма повістки визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників івійськовозобов`язаних,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921. Повістка не має обов`язкового наслідку укладення контракту для проходження військової служби. Водночас обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не повісткою, а Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Таку позицію виловив Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2022 року по справі № 300/1263/22.

Таким чином, недоліки при оформленні повісток ні яким чином не можуть вплинути на обов`язок військово зобов`язаної особи з`явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування.

Враховуючи, що позивач підлягав призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов`язаний, наявні докази проходження ВЛК, тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем,суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 49, код ЄДРПОУ 09565962), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 10.03.2023.

Суддя О.В. Конишева