Рішення № 109495604, 13.03.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Справа № 280/221/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Львівської митниці про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (далі - позивач) до Львівської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000142/2 від 05.08.2022 Львівської митниці;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001248 від 05.08.2022 Львівської митниці.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11 січня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 26.01.2023 подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Позивачем не було підтверджено таку складову митної вартості як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Між позивачем та Кліон Джорджиа, Грузія (Постачальник) укладено Контракт № 7А/2022К від 07.03.2022 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).

Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожене філе оселедця.

Згідно Інвойсу постачальника від 25.07.2022 № С2912202 товар постачався за ціною 1,00 долар США за кг товару на умовах DPU Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 03.08.2022 позивачем по електронній системі до м/п Львівської митниці подано митну декларацію (МД) по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 209140/2022/077697), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 769548,96 гривень (тобто 39,26 грн або 1,07 долар США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Заявлена позивачем митна вартість товару, включає вартість товару згідно рахунків - 716744,56 грн. (19600,00 долар США х 36,5686 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України (1200 євро), інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.

Разом з митною декларацією позивачем був наданий пакет документів:

- контракт № 7А/2022К від 07.03.2022;

- інвойс від 25.07.2022р. №G02912202;

- сертифікат якості від 25.07.2022р. № 2912202;

- міжнародна автотранспортна накладна СМR від 29.07.2022;

- рахунок на оплату транспортних витрат № 268 від 28.07.2022;

- довідка про транспортні витрати № 2807/2 від 28.07.2022р.;

- договір міжнародного експедирування №37/19МЭ від 09.12.2019р.;

- сертифікат походження № LТ 62223138 від 28.07.2022р.;

- лист виробника від 21.07.2022 про ціну товару;

- лист виробника від 03.08.2022 про відсутність каталогів;

- лист постачальника від 01.08.2022 з уточненням опису товару зазначеного в інвойсі;

- прайс-лист від 27.07.2022;

- калькуляція ціни товару від 25.07.2022.

Митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме:

- лист позивача № 06/02-113 від 29.06.2022 про відсутність платежів третім особам,

- лист відправника від 30.06.2022 з поясненнями щодо зазначення вартості товару в експортній декларації,

- експортна декларація відправника № 22LТLС0100ЕК193Е48 від 29.07.2022.

- платіжне доручення № 91 від 04.08.2022р.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею 05.08.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2022/000142/2.

Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у гр.44 МД внесені реквізити документа за кодом - «4301 в - 3719/МЭ від 09.12.2019, зазначений документ до МД не приєднаний; документ за кодом «0730» б/н від 29.07.2022, який має відношення до даної поставки до МД не доєднаний;

- в гр.31 МД зазначене якісна характеристика риби «філе оселедця Грейд Б», проте відомості щодо цього показника відсутні у товаросупровідних документах, інвойс, сертифікат якості від 25.07.2022;

- п.3.2 Контракту визначено, що «Якість товару повинна відповідати нормативним вимогам країни виробника та країни імпорту (України) та підтверджуватись відповідними документами, перелік яких встановлюється сторонами в даному контракті та інвойсах, проте в жодному товаросупровідному документі характеристика Грейд Б не зазначена;

- у п.1,3 Контракту від 07.03.2022 N37A/2022K зазначено, що тлумачення термінів, що визначають умови поставки, здійснюються у відповідності з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010, проте, поставка здійснена на умовах DPU Клайпеда, зазначені умови введені редакцією ІНКОТЕРМС 2020. Жодних додатків до контракту, які б регламентували вказані зміни немає.

- додатково декларантом надана калькуляція витрат на виробництво складена на товар «філе оселедця Грейд Б», не ідентифікується із даною поставкою, окрім того витрати ст.4 є залежними від рахунку, виставленому перевізником, та не можуть бути враховані при виробництві товару;

- відповідно до зовнішньоекономічного ціна договору складається з вартості продукції, включаючи вартість тари, упаковки, маркування, в комерційному інвойсі відсутня інформація щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України).

Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була надіслана вимога наступного змісту;

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації

ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

6) договір {угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний э договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором

(угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку э бухгалтерської документації;

10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11} копію митної декларації країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України.

На вимогу декларантом надіслано:

- Експортна МД (продубльовано);

- Інформативний лист про відсутність договорів; лист щодо курсу; рахунки-проформи №№2401, 2429, 2431, платіжні доручення №№77 та 59;

- Цінова інформація Меморандум 26.07.2022;

- Інформативний лист про відсутність каталогів друкованих;

- Прайс-лист;

- Меморандум від 02.08.2022;

- Платіжне доручення від 04.08.2022 №91, відповідно графіку здійснення розрахунків за партію товару, платежі можуть здійснюватись протягом 30-ти днів від дати інвойсу, термін не минув, неможливо перевірити повноту сплати;

- Проформи-інвойси, платіжні доручення (мають загальні суми проплати та посилання на проформи, які не ідентифікуються з даною поставкою) прайс-лист, складений на умовах DPU Клайпеда, (поставка на терміналі (...назва терміналу), тобто не є ціновою пропозицією необмеженому колу осіб, що суперечить суті прайс-листа;

- Лист про відсутність друкованих каталогів;

- Цінову інформацію на рибну продукцію Асоціації «Українських імпортерів рибопродукцїї»;

- Лист роз`яснення щодо доповнення опису товару.

Інших документів згідно вимоги не надано.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України (у Львівській митниці наявна інформація, щодо вартості товару становить на рівні: 2,28 дол .США за кг). Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA101020/2022/27843 від 29/07/2022, де вартість становить 1.75 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA209140/2022/001248 відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/077697, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: неможливість завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр. 12, 45, 43, 44, 46, 47 ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 05.08.2022 №UA209000/2022/000156/1 (порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 ст. 257 МК України, ст.55 МК України, ПКМУ від 21.05.12 № 450).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Згідно зі ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA101020/2022/27843 від 29/07/2022, де вартість становить 1.75 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо достовірності вартості заявленогодо митного оформлення товару, з наступного.

Митним органом зазначено про такі недоліки, у гр.44 МД внесені реквізити документа за кодом - «4301 в - 3719/МЭ від 09.12.2019, зазначений документ до МД не приєднаний; документ за кодом «0730» б/н від 29.07.2022, який має відношення до даної поставки до МД не доєднаний.

Суд зазначає, що позивачем до митного оформлення надані автотранспортна накладна CMR від 29.07.2022, договір №37/19 МЭ міжнародного транспортного експедирування від 09.12.2019, про що вказано і відповідачем у оскаржуваній картці відмови.

Стосовно посилань митного органу на те, що «в гр.31 МД зазначене якісна характеристика риби «філе оселедця Грейд Б» проте «в жодному товаросупровідному документі характеристика Грейд Б не зазначена», суд зазначає, що зазначена обставина жодним чином не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.

Cуд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Більш того, позивачем до митного оформлення надавався лист постачальника з зазначенням повного опису товару, постачальником вказано: правильним описом товару просимо вважати Морожене філе оселедця, Грейд Б, 6-10 шт/кг (Clupea Harengus).

Зауважень щодо додатково поданих вказаних документів митним органом у рішенні не викладено.

Митницею як підстави для коригування митною вартості зазначено, у п.1,3 Контракту від 07.03.2022 N37A/2022K, тлумачення термінів, що визначають умови поставки, здійснюються у відповідності з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010, проте, поставка здійснена на умовах DPU Клайпеда, зазначені умови введені редакцією ІНКОТЕРМС 2020, додатково декларантом надана калькуляція витрат на виробництво складена на товар «філе оселедця Грейд Б», не ідентифікується із даною поставкою, окрім того витрати ст.4 є залежними від рахунку, виставленому перевізником, та не можуть бути враховані при виробництві товару, відповідно до зовнішньоекономічного ціна договору складається з вартості продукції, включаючи вартість тари, упаковки, маркування, в комерційному інвойсі відсутня інформація щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України.

Так, судом встановлено, що постачання товару здійснювалось на умовах DPU Клайпеда згідно інвойсу від 25.07.2022. Згідно умови DPU Інкотермс в редакції 2020 року термін DPU передбачає, що продавець повинен розвантажити товар у місці призначення. Вантажовідправник несе ризики за товар до моменту вивантаження у визначеному договором місці.

Пунктом 2.3 Контракту 7А/2022К від 07.03.2022 передбачається, сторони дійшли згоди, що окремі умови поставки товару можуть бути узгоджені у інвойсі на поставку товару. Відповідно до п. 5.2 ціни на товари визначаються у доларах Сполучених штатів Америки (USD) або в Євро і зазначаються в інвойсах на кожну партію товару.

За таких обставин, вартість товару визначена у інвойсі №G2912202 від 25.07.2022 до контракту 7А/2022К від 07.03.2022 визначена у розмірі 19600,00 доларів США (USD), зазначені умови поставки DPU Клайпеда. Додатково позивачем надані прайс-лист від 22.07.2022, калькуляція витрат на виробництво складена на товар 19600 кг Морожене філе оселедця, Грейд Б, 6-10 шт/кг, поставлений на умовах поставки DPU Клайпеда, згідно з пре-експортним сертифікатом №22/00008-27.

Щодо твердження, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та вони не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України, то суд виходить з наступного.

Жодним нормативно-правовим актом не закріплено форму або вимоги до складання інвойсів в частині того, що в них мають бути окремо відображені складові митної вартості товару, дані стосовно всіх складових вартості товару, які мають вплив на визначення митної вартості, зазначені в розділі 5 контракту, який надавався до митного оформлення та досліджувався митним органом.

Усі витрати самостійно закладаються постачальником до ціни товару та додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягають. Таким чином, митною вартістю товару є сума, що зазначена в інвойсі, а такий товар має розмитнюватись за першим методом, а саме, за ціною договору (контракту), а не за другорядним (резервним) методом.

При цьому покупець за контрактом жодним чином не впливає на форму інвойсів, які складає постачальник. Постачальник самостійно вирішує, що в ньому вказувати, відповідно до замовлення покупця. Відтак, позивач не може нести відповідальність за не зазначення постачальником ще й в інвойсі, окрім контракту, даних щодо складових митної вартості товару та це не може слугувати підставою для коригування митної вартості.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що калькуляція витрат на виробництво складена на товар «філе оселедця Грейд Б», не ідентифікується із даною поставкою.

З цього приводу суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Проте, відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару в прайс-листі та калькуляції, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цих документів.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.01.2018 у справі №816/747/15-а.

В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа та калькуляції, виданих саме продавцем товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.

Відповідно до положень МК України митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.

Але позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності.

Аналіз норм МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеними нормами законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення складових митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребувати всі перелічені документи - які саме документи витребувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару, що декларується.

Суд вважає необґрунтованим використання митним органом митної декларації № UA101020/2022/27843 від 29/07/2022, де вартість становить 1.75 дол.США за кг., оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших раніше визначених митних вартостей такого товару, митницею не було зазначено фізичних характеристик, якості та репутації на ринку, країни виробництва та виробника товару, імпортованого за митною декларацією № UA101020/2022/27843 від 29/07/2022.

Сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від ціни наявної у базах митного органу, а саме наявної інформації щодо раніше визнаних митними органами митних декларацій на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів і в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

При розгляді адміністративної справи № 826/12037/17 Верховним Судом в постанові від 27 листопада 2018 року висловлена правова позиція про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу даних про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім того, позивачем надавався до митного оформлення лист постачальника від 21.07.2022, у якому повідомлено, що напередодні нового сезону та з наявністю на нашому холодильному складі великого запасу Мороженого філе оселедця розміром 6-10 шт\кг виробництва 12.2021, просимо розглянути можливість використання Мороженого філе оселедця 6-10 шт\кг за зниженою ціною для збільшення обсягів споживання даного продукту на українському ринку. Цей крок водночас призведе до зменшення ціни готового продукту для кінцевих споживачів в Україні, що буде нашим (Pelagos P/F) внеском в українську економіку та боротьбу вашої країни з російськими загарбниками.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

З урахуванням того, що причини відмови, викладені в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є аналогічними причинам, викладеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, така картка також має протиправний характер та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 4962,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Львівської митниці про скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000142/2 від 05.08.2022 Львівської митниці.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001248 від 05.08.2022 Львівської митниці.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альбакор» (69106, м.Запоріжжя, вул.Скворцова, 236, код ЄДРПОУ 37129163),

Відповідач - Львівська митниця (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, буд. 1; код ЄДРПОУ ВП 43971343).

Повне судове рішення складено 13.03.2023.

Суддя Б.В. Богатинський