Ухвала суду № 109494900, 13.03.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду

13 березня 2023 року Справа №200/11689/21

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді заяви позивача у письмовому провадженні про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.07.2021 року про відмову в призначенні пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п."б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, відповідно до заяви від 13.07.2021 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року по справі №200/11689/21 позовні вимоги позивача задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.07.2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та висновків, викладених у рішенні суду у даній справі, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 17.08.2022 року, виконавчі листи по справі видано 12 жовтня 2022 року.

10 березня 2023 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, яка вмотивована тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду за результатами повторного розгляду заяви від 13.07.2021 з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі №1-5/20189746/15) відповідно до пункту б статті 13 Закону України №1788, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» відмовлено, оскільки пільговий стаж роботи за Списком №2 (набутий на 01.04.2015) склав 2 роки 10 місяців 6 днів (до пільгового стажу роботи за Списком №2 враховано періоди: з 25.05.2012 по 20.12.2014, з 22.12.2014 по 31.03.2015). За таких обставин відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 за заявою від 13.07.2021 року відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, оскільки у заявниці відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2.

Позивач вважає, що це рішення боржника є протиправним та це цілком свідчить про небажання боржника виконувати судове рішення.

Вивчивши доводи заяви позивача, суд зазначає, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року по справі №200/11689/21 судом було надано оцінку діям відповідача відносно незастосування положень п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та визнано такі дії відповідача протиправними.

Водночас, суд відмовив в задоволенні позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву позивача відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та висновків, викладених у рішенні суду у даній справі.

При розгляді справи судом було встановлено, що за розрахунком відповідача пільговий стаж позивача за Списком №2 склав 08 років 08 місяців 06 днів, що є недостанім для призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Водночас, позивачем не було заявлено позовних вимог стосовно розрахунку пільгового стажу, а також було обґрунтовано свої доводи, що її пільговий стаж за Списком №2 складає понад 16 років.

За таких обставин суд мотивував свій висновок відносно відмови в зобов`язанні відповідача призначити пенсію тим, що жодна сторін не обґрунтувала свою позицію відносно розрахунку пільгового стажу роботи позивача, що унеможливлює встановлення обставин справи та перевірку доводів сторін в цій частині, з огляду на що суд не може підміняти орган пенсійного фонду та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, судом питання наявності у позивача достатнього пільгового стажу за Списком №2 не досліджувалось.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відтак, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

В пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

В такому випадку застосування до відповідача такого заходу як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на можливе застосування заходів, визначених ч. 2 ст. 382 КАС України, спонукає відповідача до повного та фактичного виконання рішення суду без застосування заходів примусового виконання рішення.

Водночас, дослідивши рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.09.2022 № 056650005993, суд встановив, що повторний розгляд заяви позивача від 13.07.2021 здійснено з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі №1-5/20189746/15) відповідно до пункту б статті 13 Закону України №1788, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Відмова в призначенні пенсії позивачу мотивована недостатністю пільгового стажу за Списком №2, зокрема неврахуванням уточнюючої довідки, тобто обставини, що не було предметом розгляду у справі №200/11689/21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення суду у справі №200/11689/21 виконано в межах його резолютивної частини.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко