Рішення № 109494451, 14.02.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року Справа № 160/19574/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 05.07.2022 року №356-1305-0429 відносно неї;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок відомості щодо списання з неї податкового боргу у сумі 14 971,21 грн. (14 934 грн. недоїмка та 37,21 грн. пеня).

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на підставі рішення посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.07.2022 року здійснено опис майна позивача у податкову заставу №356-1305-0429 на підставі ст.89 ПК України. З даним рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що було досягнуто податковий компроміс та виконано всі передбачені умови, а тому відповідач не мав права здійснювати заходи щодо стягнення податкового боргу з позивача у вигляді рішення про опис майна у податкову заставу та складання акту опису майна, в тому числі, обліковувати податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 року №0013001742. Крім того зазначено, що сплив строк давності встановлений ст.102 ПК України, а отже податковий борг у сумі 14 971,21 грн. (14 934 грн. недоїмка та 37,21 грн. пеня) є безнадійним, в силу положень законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.01.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Дніпропетровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 19.02.2015 р. №3 щодо непогодження податкового компромісу. Тому, у зв`язку з наявністю у платника податків податкового боргу, на підставі даних ІКС, податковим органом сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 27.02.2015 р. №356-04. В свою чергу списання безнадійного податкового боргу платників податків, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Проте, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення керівником територіального органу ДПС не приймалося рішення стосовно ФОП ОСОБА_1 у сумі 14971,21 грн. Враховуючи вищевикладене, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 05.07.2022 року №356-1305-0429 та зобов`язання внести до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок відомості щодо списання податкового боргу у сумі 14 971,21 грн.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 22.08.2002 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець за видом діяльності код КВЕД: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - 27.04.2021 р., підстава внесення - власне рішення, номер запису: 2002060060009001303.

Судом також встановлено, що співробітниками Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС в період з 27.06.2012 року по 11.07.2012 року та з 12.07.2012 року по 18.07.2012 року проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 25.07.2012 року №283/172/2989613560.

Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області ДПС 27.12.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000421742, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 20 500 грн., в т.ч. за основним платежем 15 720 грн. та 4 780 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2012 року №0000421742, в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 4 780 грн., ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року у справі №804/4497/13-а, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 р. залишено без змін, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено. Визнано протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27.12.2012 року №0000421742 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 4 780 грн.

05.02.2015 р. Дніпровською ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0013001742 на суму основного платежу 15 720 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №0013001742 ФОП ОСОБА_1 знову оскаржила в судовому порядку.

Листом від 05.02.2015 року №2168/10/04-17-17-03-19 Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Щодо податкового компромісу ФОП ОСОБА_1 запропоновано прибути до інспекції для здійснення звірки і визначення сум ПДВ та податку на прибуток, щодо яких може бути використано право застосування податкового компромісу.

ФОП ОСОБА_1 08.04.2015 року звернулася із заявою до податкового органу з повідомленням про намір досягти податковий компромісу. Квитанцією №0.0.371123215.1 від 09.04.2015 року нею було сплачено 5% від суми узгодженого грошового зобов`язання, що склало 786 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №804/4791/15 провадження у справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 р. №0013001742 закрито, оскільки від позивача надійшло клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі з підстав досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов`язань відповідно до підрозділу 9-2 розділу 20 ПК України.

Судом встановлено, що 05.07.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна позивача у податкову заставу №356-1305-0429, у зв`язку з наявним у позивача податковим боргом на загальну суму 14971,21 грн.

На підставі рішення проведено опис майна позивача, про що складено акт №2989613560/1/13-05-429 від 05.07.2022 року.

Згідно із витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №79257345 від 06.07.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 06.07.2022 року зареєстровано податкову заставу щодо майна ОСОБА_1 відповідно до акту опису майна №2989613560/1/13-05-429 від 05.07.2022 року, з терміном дії 06.07.2027 р.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами пункту 16.1.4. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

В силу п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

З урахуванням положень статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Абзацом 5 п.89.2 ст.89 ПК України передбачено, що у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно із п.93.1 ст.93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку:

- 93.1.2 визнання податкового боргу безнадійним;

- 93.1.3 набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- 93.1.4 отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання;

- 93.1.6. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

Відповідно до п.93.2 ст.93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

В силу розділу VI Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 р. №586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 р. №859/30727, у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II ПК України, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення. Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається зокрема на те, що станом на час розгляду справи перелічені події у п.93.1 ст.93 ПК України не відбулися, оскільки по ФОП ОСОБА_1 залишається несплаченим податковий борг на загальну суму 14 971,21 грн., а тому у податкового органу відсутні підстави для припинення податкової застави майна позивача. Крім того, Дніпропетровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 19.02.2015 р. прийнято рішення №3 про непогодження податкового компромісу.

В свою чергу позивач вважає, що податковий компроміс було досягнуто, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду у постанові від 14.04.2020 року у справі №826/12576/15, а відповідачем протиправно нараховано податковий борг у сумі 14 971,21 грн.

За визначенням наведеним у абзаці 1 пункту 1 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 2 вказаного підрозділу ПК України визначено, що сума заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов`язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пунктів 7, 8 підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов`язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов`язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов`язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов`язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов`язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви відповідно до положень цього підрозділу протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

З матеріалів справи вбачається, та не спростовано відповідачем, що ФОП ОСОБА_1 08.04.2015 року подано до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області заяву про намір досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 92 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України з податкового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 15 720 грн. та сплачено суму податкового компромісу в розмірі 786 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.371123215.1 від 09.04.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року закрито провадження у адміністративній справі №804/4791/15 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 р. №0013001742, оскільки від позивача надійшло клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі з підстав досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов`язань відповідно до підрозділу 9-2 розділу 20 ПК України.

В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року зазначено, що предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 р. №0013001742, яким збільшена сума грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 15 720 грн. на підставі акту від 25.07.2012 року №283/172/2989613560 за податковий період з 01.04.09 по 31.12.11. Отже, до грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Доказів непогодження податкового компромісу матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Положеннями ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Разом з тим, п.89.3 ст.89 ПК України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Натомість матеріали справи не містять доказів направлення позивачу спірного рішення про опис майна у податкову заставу від 05.07.2022 року №356-1305-0429.

Крім того, суд враховує й той факт, що на думку відповідача у ФОП ОСОБА_1 наявний несплачений податковий борг, але спірне рішення про опис майна у податкову заставу прийняте відносно позивача, як фізичної особи ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення про опис майна у податкову заставу, суд приходить до висновку, про скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 05.07.2022 року №356-1305-0429 з викладених вище підстав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №826/9288/18, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

З приводу вимог позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області внести до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок відомості щодо списання з неї податкового боргу у сумі 14 971,21 грн. (14 934 грн. недоїмка та 37,21 грн. пеня), суд зазначає, що оскільки у ОСОБА_1 як фізичної особи відсутній податковий борг, то зобов`язання не стосується саме позивача, а стосуються Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення цієї позовної заяви.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 992,40 грн. (1 984,80 грн. : 2) підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу №356-1305-0429 від 05.07.2022 року.

У задоволенні решти позовної заяви відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма