Рішення № 109494088, 10.03.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/8646/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ПАК КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ ПАК КОМПАНІ» (далі ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС у Волинській області, регіональна комісія) від 01 листопада 2022 року №7540770/43677423, №7540772/43677423; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) датою їх фактичного подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за фактом надання транспортних послуг для Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівська меблева фабрика» (ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика») позивач сформував в електронному вигляді та відправив на реєстрацію в ЄРПН відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкові накладні від 04 жовтня 2022 року №6 та від 06 жовтня 2022 року №12. Проте реєстрацію цих податкових накладних було зупинено.

Незважаючи на надання Комісії ГУ ДПС у Волинській області письмових пояснень та копій документів щодо господарських операцій, за якими складено податкові накладні, рішеннями від 01 листопада 2022 року №7540770/43677423 та №7540772/43677423 відповідач 1 в реєстрації податкових накладних відмовив з підстав ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями, висновки яких вважає необґрунтованими, й вони не відповідають дійсним обставинам, оскільки розрахункові документи (заключна виписка за період з 11 жовтня 2022 року) були подані. Ці документи підтверджують оплату ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» послуг в сумі 39000,00 грн відповідно до рахунків від 04 жовтня 2022 року №622 та від 06 жовтня 2022 року №631. Надання документів комісії центрального рівня до скарги на зазначені рішення також не призвело до реєстрації спірних податкових накладних.

Позивач зауважив, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування га подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

На думку позивача, надані Комісії ГУ ДПС у Волинській області пояснення та копії документів розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено спірні податкові накладні, та вони є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів Кузьмич Ю.В. просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.48-51), зазначивши, що реєстрація податкових накладних від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12 була зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як такі, що на постійній основі постачаються, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій. Обсяг поданих контролюючому органу документів та їх зміст не дозволяв однозначно з`ясувати фактичні обставини надання послуг, а тому висновок комісії, що надані позивачем документи були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, є обґрунтованим.

Представник відповідачів зауважила, що ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» надало суду документи, які не надавалися на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області (пояснення, заключна виписка за період з 11 жовтня 2022 року по 11 жовтня 2022 року, рахунок на оплату від 04 жовтня 2022 року №622, рахунок на оплату від 06 жовтня 2022 року №361), а тому такі документи не можуть братися до уваги судом. Поряд з тим у договорах-заявках на перевезення вантажів зазначено про безготівковий розрахунок протягом семи днів після отримання замовником оригіналу товарно-транспортної накладної. Станом на момент подання позивачем повідомлень оплата ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» повинна була бути проведена. Однак позивач не надав Комісії ГУ ДПС у Волинській області розрахункових документів (платіжних доручень, банківських виписок), що підтверджують здійснення оплати за вказаними операціями, що і стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

З наведених підстав представник відповідачів вважає спірні рішення правомірними. Крім того, на думку представника відповідачів, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження ДПС України.

У відповіді на відзив (а.с.64-66) представник позивача Якименко З.С. в заперечення доводів відповідачів додатково вказала, що заключна виписка та рахунки на оплату були подані разом із скаргою на рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області. Водночас заключна виписка, рахунок на оплату не є тими документами, на підставі яких сформовані податкові накладні, адже першою подією у цьому випадку є факт надання послуг з перевезення, а не їх оплата. Саме надані на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області документи вказують на виконання обов`язку виконавця (позивача) надати послуги замовнику та обумовлюють обов`язок замовника провести їх оплату. Також представник позивача зауважила, що 03 листопада 2022 року зареєстровано таблицю даних платника податків, в якій наявний код УКТЗЕД/ДКПП 49.41, а тому станом на дату винесення рішень за скаргами позивача комісія ДПС мала б врахувати цю обставину.

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.70) представник відповідачів додатково вказала, що позивач не був позбавлений можливості з огляду на зміст зазначених вище господарських операцій визначити для себе, подання яких саме первинних документів матиме наслідком реєстрацію контролюючим органом спірних податкових накладних. Більше того платник податку не позбавлений права протягом 365 днів з дати виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН, надавши усі документи податковому органу, які дозволять таку податкову накладну зареєструвати.

Учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представників відповідачів не підлягало вирішенню судом по суті.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

03 жовтня 2022 року між ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» (перевізник) та ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» (замовник) було укладено договір-заявку на перевезення вантажів №0310-2 (а.с.27), згідно з якою позивач взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення деревно-стружкових плит (ДСП) ламінованих за маршрутом: місто Нововолинськ Волинської області - село Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області. За умовами договору замовник оплачує товар протягом семи днів після отримання оригіналу товарно-транспортної накладної. Вартість послуг становить 13000,00 грн (у тому числі податок на додану вартість).

Надання ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» послуг з перевезення вантажу для ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» підтверджено товарно-транспортною накладною від 03 жовтня 2022 року №357078 (а.с.31), актом надання послуг від 04 жовтня 2022 року №497 (а.с.30).

Також 04 жовтня 2022 року між ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» (перевізник) та ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» (замовник) було укладено договір-заявку па перевезення вантажів №0410-2 (а.с.28) на тих самих умовах.

Надання ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» послуг з перевезення вантажу для ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» засвідчено товарно-транспортною накладною від 05 жовтня 2022 року №357271 (а.с.33), актом надання послуг від 06 жовтня 2022 року №503 (а.с.32).

За фактом наданих послуг позивачем було складено податкові накладні від 04 жовтня 2022 року №6 та від 06 жовтня 2022 року №12 на суму 13000,00 грн кожна (а.с.18, 23).

Як вбачається із квитанцій від 26 жовтня 2022 року, направлені в електронному вигляді на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні прийняті, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена: код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутній у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.18 зворот, 23 зворот).

Не є спірною та обставина, що для підтвердження господарських операцій, відображених у податкових накладних від 04 жовтня 2022 року №6 та від 06 жовтня 2022 року №12, ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» подало повідомлення від 27 жовтня 2022 року №1 та повідомлення від 27 жовтня 2022 року №2 про надання пояснень та копій документів (а.с.19, 24). Так позивачем надано такі документи: договір-заявку на перевезення вантажів від 03 жовтня 2022 року №0310-2 (а.с.27); акт надання послуг від 04 жовтня 2022 року №497(а.с.30); товарно-транспортну накладну від 03 жовтня 2022 року №357078 (а.с.31) для реєстрації податкової накладної від 04 жовтня 2022 року №6. Такого виду документи (договір-заявку на перевезення вантажів від 04 жовтня 2022 року №0410-2 (а.с.28); акт надання послуг від 06 жовтня 2022 року №503 (а.с.32); товарно-транспортну накладну від 03 жовтня 2022 року №357078 та від 05 жовтня 2022 року №357271 (а.с.33)) надано для реєстрації податкової накладної від 06 жовтня 2022 року №12.

За результатами розгляду поданих документів Комісія ГУ ДПC у Волинській області прийняла рішення від 01 листопада 2022 року №7540770/43677423 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04 жовтня 2022 року №6 (а.с.21) та рішення від 01 листопада 2022 року №7540772/43677423 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06 жовтня 2022 року №12 (а.с.25). Обидва рішення обґрунтовані ненаданням платником податків розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; у графі «Додаткова інформація» уточнено, що відсутні розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати по вказаних операціях.

09 листопада 2022 року позивач оскаржив рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 01 листопада 2022 року №7540770/43677423 та №7540772/43677423 (а.с.22, 26) та рішеннями комісії центрального рівня від 21 листопада 2022 року №63380/43677423/2, №63373/43677423/2 скарги були залишені без задоволення з підстав ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товару /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів (а.с.22 зворот, 26 зворот).

Не погоджуючись із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанцій від 26 жовтня 2022 року про зупинення реєстрації податкових накладних від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12 вказано причину зупинення їх реєстрації в ЄРПН: код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутній в таблиці даних платника як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, серед них - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому слід навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм, як того вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Відповідач не надав переконливих доказів про наявність підстав для зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

Поряд з тим у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

У постанові від 03 листопада 2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а, від 20 січня 2022 року у справі №140/4162/21, від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21).

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У розглядуваному випадку контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

За правилами пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами для реєстрації спірних податкових накладних.

Разом із повідомленнями від 27 жовтня 2022 року №1 та №2 позивач надав Комісії ГУ ДПС у Волинській області копії документів, які розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено спірні податкові накладні, та які вважав достатніми для їх реєстрації в ЄРПН з огляду на те, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно подати, зокрема, у кожному разі надано документи, які підтверджують надання позивачем транспортних послуг для ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» (договір-заявку на перевезення вантажів від 03 жовтня 2022 року №0310-2 (а.с.27); договір-заявку на перевезення вантажів від 04 жовтня 2022 року №0410-2 (а.с.8); акти надання послуг від 04 жовтня 2022 року №497 та від 06 жовтня 2022 року №503 (а.с.30, 32); товарно-транспортні накладні від 03 жовтня 2022 року №357078 та від 05 жовтня 2022 року №357271 (а.с.31, 33)).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

Форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як зазначено у спірних рішеннях від 01 листопада 2022 року №7540770/43677423 та №7540772/43677423, підставою для відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12 є ненадання платником податків розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (відсутні розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати по вказаній операції).

Суд зауважує, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У розглядуваному випадку позивач надавав послуги. Отже, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з податку на додану вартість достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи постачання послуг), то обов`язок виконавця послуг виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму податку на додану вартість кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку послуг, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо постачання послуг передувало оплаті за них, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт постачання послуг платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові накладні сформовані та подані на реєстрацію за фактом першої події - надання послуг, що супроводжувалось підписаннями актів надання послуг від 04 жовтня 2022 року №497 та від 06 жовтня 2022 року №503.

Суд зауважує, що для реєстрації вказаних податкових накладних позивач має підтвердити подію, яка зумовила їх видачу саме цією датою, тобто у розглядуваному випадку підтвердити таку подію документом, що засвідчує факт постачання послуг (таким є акт надання послуг). Інші документи є допоміжними та дають зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента. Крім того, контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності певних документів, при цьому обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично надані платником податку.

На думку суду, надані позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області документи (договір-заявка на перевезення вантажів, акт надання послуг, товарно-транспортна накладна), які стосуються надання ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» послуг перевезення вантажів для ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика», є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12.

Суд звертає увагу, що позивач разом зі скаргами до ДПС України подав заключну виписку за 11 жовтня 2022 року, яка містить інформацію про здійснення ТзОВ «Старокостянтинівська меблева фабрика» оплати за надані ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» транспортні послуги відповідно до рахунків від 04 жовтня 2022 року №622, від 06 жовтня 2022 року №631 (а.с.28 зворот), тобто, документи на відсутність яких вказувала Комісія ГУ ДПС у Волинській області.

Однак це не вплинуло на прийняття позитивного рішення, оскільки рішеннями Комісії ДПС України від 21 листопада 2022 року №63380/43677423, №63373/43677423 скарги залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін.

При цьому підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних було ненадання платником податків саме розрахункових документів та/або банківських виписок, у той же час у рішеннях центрального рівня за результатами розгляду скарг - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури, інвойси.

Перелік документів, про ненадання яких зазначено комісією центрального рівня (первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документів (інвентаризаційні описи)) стосуються постачання товару, у той час як за обставин цієї справи позивач здійснював постачання послуг, що супроводжується іншими первинними документами.

Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень й свідчить свідчать про непослідовність, неузгодженість дій відповідачів та відсутність легітимної мети під час прийняття ними рішень.

Суд наголошує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. Під час реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у податкових накладних. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 зазначив, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Відповідачами не підтверджено факт виявлення об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів, дані про які зазначено у спірних податкових накладних, та/або ймовірності уникнення ним виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Навпаки, реєстрація податкових накладних породжує у позивача обов`язок сплатити податкові зобов`язання.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, тоді як невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У розглядуваному випадку відповідач 1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача.

Зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів стосовно однотипних господарських операцій, які обумовлюють складання податкових накладних, недоведення відповідачем підстав зупинення їх реєстрації, а також враховуючи відсутність у сформованих контролюючим органом квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів, які слід подати платнику податків для прийняття рішення про їх реєстрацію, суд дійшов переконання, що в контролюючого органу не було обґрунтованих причин для відмови у реєстрації податкових накладних від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12.

На підставі аналізу норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 01 листопада 2022 року №7540770/43677423, №7540772/43677423 прийняті безпідставно та підлягають скасуванню, тому позов у цій частині позовних вимог суд задовольняє.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246).

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірних рішень, а подані позивачем пояснення та документи підтверджують здійснення господарських операцій, за якими відповідно до положень пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 ПК України складено спірні податкові накладні, то з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, похідні позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12 датою їх фактичного подання також належить задовольнити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача 4962,00 грн - витрати зі сплати судового збору, 8500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката позивачем надано суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15 грудня 2022 року №29/22, укладеного між адвокатом Якименко З.С. та ТзОВ «АВЕ ПАК КОМПАНІ» (а.с.35-36), акти виконаних робіт від 22 грудня 2022 року та від 20 січня 2023 року (а.с.37, 75), платіжну інструкцію від 26 грудня 2022 року №2130 (а.с.38), виписку за рахунками за 26 грудня 2022 року (а.с.76).

У пункті 4.2 договору від 15 грудня 2022 року №29/22 вказано, що гонорар складається з суми вартості наданої правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в даному договору. Зокрема, за підготовку позовної заяви 6000,00 грн, за підготовку відповіді на відзив 2500,0 грн.

Акти виконаних робіт підтверджують надання адвокатом даних послуг для позивача, а випискою по рахунку за 26 грудня 2022 року оплату позивачем цих послуг.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву заперечив щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у зв`язку із завищенням та необґрунтованістю розміру таких витрат (а.с.48-51).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

У цьому контексті суд враховує, що ця справа є справою незначної складності та її розгляд здійснювався без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; позов не містить вимог майнового характеру. Означена категорія адміністративних справ не вимагає від адвоката опрацювання значної кількості нормативних актів при підготовці позову та значного обсягу юридичної і технічної роботи; у такій категорії справ наявна усталена судова практика.

З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 4962,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23 грудня 2022 року №2127 (а.с.14), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.41).

Отже, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 6962,00 грн: 2000,00 грн - витрати на правничу допомогу адвоката; 4962,00 грн витрати зі сплати судового збору. При цьому суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з ГУ ДПС у Волинській області, оскільки саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірних рішень були порушені права позивача, а позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ПАК КОМПАНІ» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, 6-й мікрорайон, будинок 2, квартира 133, ідентифікаційний код юридичної особи 43677423) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 листопада 2022 року №7540770/43677423 та від 01 листопада 2022 року №7540772/43677423.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ПАК КОМПАНІ» від 04 жовтня 2022 року №6, від 06 жовтня 2022 року №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ПАК КОМПАНІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 6962,00 грн (шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк