Рішення № 109493947, 08.03.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 березня 2023 р. Справа № 120/6865/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка входить до структури військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.

Як зауважив представник позивача, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 вересня 2018 року № 249 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "й" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

01 вересня 2018 року командиром військової частини видано наказ № 41-рс, яким ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.

Проте на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивачу не проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.

Таку бездіяльність відповідача представник Головатюка І.О. вважає неправомірною, тому вважає, що військово-медичний клінічний центр Центрального регіону слід зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.

У позовній заяві також йшлося про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 12 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представника відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

10 серпня 2021 року на адресу суду від військово-медичного клінічного центру Центрального регіону надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що військово-медичний клінічний центр Центрального регіону повністю фінансується з Державного бюджету України, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів населення є виключно кошти Державного бюджету України. Далі відповідач звертає увагу на тому, що відповідно до статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. За приписами пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. У разі зростання грошових доходів населення місяць, в якому відбулося зростання доходів, зокрема грошового забезпечення з урахуванням виплат, які входять до його складу відповідно до чинного законодавства, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація за цей місяць не проводиться, якщо сума підвищення грошового забезпечення перевищить суму індексації, яка має нараховуватися у місяці зростання доходу. У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу його підвищення. Тобто, якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму, меншу, аніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Так, з метою підтримання достатнього життєвого рівня військовослужбовців з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України було збільшено відповідно до протокольного рішення № 3 від 20 січня 2016 року за рахунок преміювання. Відтак права позивача щодо ненарахування індексації не порушено, а навпаки, відповідачем виконано заходи щодо дотримання та підвищення соціальних стандартів і гарантій позивача.

Також відповідач зазначив, що відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 14 липня 2008 року № 260, роз`яснення з питань застосування норм цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з питань виплати грошового забезпечення надаються директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7 роз`яснення директора згадуваного Департаменту від 04 січня 2016 року вих. № 248/3/9/1/2 у зв`язку із внесенням змін до Порядку № 1078 індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення. Крім того, у листі Мінсоцполітики від 09 червня 2016 року вих. № 252/10/136-16, що адресований Департаменту фінансів Міністерства оборони України, зазначено, що нарахування сум індексації здійснюється в межах коштів установ та організацій, передбачених на цілі. Поряд з цим відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 08 серпня 2017 року вих. № 13700/з та від 08 серпня 2017 року вих. № 78/0/66-17 механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди відсутній.

Окрім того, звернуто увагу на тому, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить наказ командира військової частини № 249 від 02 вересня 2018 року. У відзиві містяться посилання на приписи статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовано особливості заміни неналежної сторони.

За таких обставин представник військово-медичного клінічного центру Центрального регіону вважає, що підстави для виплати позивачеві індексації грошового забезпечення відсутні.

Ухвалою від 05 жовтня 2021 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено до судового розгляду на 09 листопада 2021 року.

08 листопада 2021 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року клопотання представника позивача задоволено, а розгляд справи відкладено на 03 грудня 2021 року.

18 листопада 2021 року представником позивача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача військову частину НОМЕР_1 . Окрім того просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року подане представником позивача клопотання задоволено та залучено до участі у справі як співвідповідача військову частину НОМЕР_1 , у зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 17 січня 2022 року.

В ході судового засідання 17 січня 2022 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відкладено розгляд справи на 09 лютого 2022 року.

19 січня 2022 року від військово-медичного клінічного центру Центрального регіону до суду надійшло клопотання щодо проведення розгляду справи без участі його представника.

07 лютого 2022 року військова частина НОМЕР_1 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Під час судового засідання 09 лютого 2022 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відкладено розгляд справи на 01 березня 2022 року.

23 лютого 2022 року військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 01 березня 2022 року таке клопотання задоволено, а розгляд справи відкладено на 14 квітня 2022 року.

09 березня військовою частиною НОМЕР_1 знову подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

04 квітня 2022 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує.

Ухвалою суду від 14 квітня 2022 року розгляд справи відкладено на 12 травня 2022 року.

03 травня 2022 року військово-медичним клінічним центром Центрального регіону подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 12 травня 2022 року розгляд справи відкладено на 15 червня 2022 року.

15 червня 2022 року військово-медичним клінічним центром Центрального регіону до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 15 червня 2022 року розгляд справи відкладено на 16 серпня 2022 року, а іншою ухвалою від 16 серпня 2022 року - на 22 вересня 2022 року.

09 вересня 2022 року військово-медичним клінічним центром Центрального регіону до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Розгляд справи 22 вересня 2022 року не відбувся у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. Датою наступного судового засідання визначено 20 жовтня 2022 року.

20 жовтня 2022 року військовою частиною НОМЕР_1 до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2022 року клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі задоволено, у зв`язку із чим провадження у справі зупинено до припинення перебування військово-медичного клінічного центру Центрального регіону та військової частини НОМЕР_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

09 листопада 2022 року представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі, за результатами розгляду якого суд ухвалою від 11 листопада 2022 року поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 29 листопада 2022 року.

Іншою ухвалою від 29 листопада 2022 року розгляд справи відкладено на 22 грудня 2022 року, а ухвалою від 22 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 31 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 31 січня 2023 року розгляд справи відкладено на 02 березня 2023 року.

В судове засідання представники сторін не з`явилися.

При цьому позивач та військово-медичний клінічний центр Центрального регіону належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

01 березня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Також у клопотанні зазначив, що позовні вимоги підтримує.

Копія ухвали від 31 січня 2023 року направлялася судом на адресу військової частини НОМЕР_1 , проте до суду повернувся конверт з відміткою "Неможливо прийняти, не активний індекс".

Проставлення такої відмітки зумовлено тим, що військова частина НОМЕР_1 фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території, де ведуться бойові дії, що неодноразово слугувало підставою для відкладення розгляду справи з підстав неможливості повідомити військову частину про дату, час та місце судового розгляду.

При цьому згідно з наданою військовою частиною НОМЕР_1 довідкою від 03 лютого 2022 року вих. № 68/54 військова частина НОМЕР_1 є умовною назвою відповідача, а із матеріалів адміністративної справи слідує, що військова частина НОМЕР_1 входить до структури військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.

За наведених обставин суд дійшов висновку розгляд справи здійснювати за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у адміністративній справі докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка входить до структури військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 вересня 2018 року № 249 старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 02 вересня 2018 року.

28 травня 2021 року позивач звернувся до військово-медичного клінічного центру Центрального регіону із заявою щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 31 липня 2014 року по 02 вересня 2018 року.

У відповідь на заяву від 28 травня 2021 року військово-медичний клінічний центр Центрального регіону листом від 25 червня 2021 року повідомив заявника, що з 01 січня 2016 року по березень 2018 року індексація грошового забезпечення не здійснювалася.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відтак основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, і грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).

При цьому відповідно до пункту 5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз вказаних приписів дає підстави для висновку, що індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Разом із тим у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.

В ході судового розгляду встановлено, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що не заперечується військово-медичним клінічним центром Центрального регіону.

Водночас право на отримання індексації грошового забезпечення гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця.

Відтак бездіяльність військово-медичного клінічного центру Центрального регіону щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивачеві з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року є протиправною, а тому задоволенню підлягає й похідна вимога щодо зобов`язання цього відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Разом із тим слід звернути увагу на те, що з 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб" підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.

Отже, у зв`язку із підвищенням посадових окладів індекс споживчих цін для проведення індексації не перевищив 103%, тому підстави для проведення індексації грошового забезпечення позивача за 01 березня 2018 року відсутні.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військово-медичного клінічного центру Центрального регіону щодо невиплати ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати військово-медичний клінічний центр Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

Відповідачі: військово-медичний клінічний центр Центрального регіону (місцезнаходження: 21000, м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, буд. 185; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 07816153)

військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 24983071)

Повний текст рішення суду складено 08.03.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович