Рішення № 109492751, 13.03.2023, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1457/23

Провадження №2-о/442/80/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року місто Дрогобич Львівської області

Дрогобицький міськрайоннийсуд Львівськоїобласті у складі:

головуючого судді Коваля Р.Г.,

з участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад заяви про встановлення факту смерті особи.

Заявник ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника - адвоката Носової Ю.М. звернулася 07.03.2023 звернулася у Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області із заявою у порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Титарівка Старобільського району Луганської області - ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Старобільську Луганської області у зв`язку із хронічною нирковою недостатністю.

Заяву обґрунтовано тим, що заявник ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про встановлення факту смерті її сестри по матері, яка померла на окупованій території України в Луганській області, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та була громадянкою України. Після окупації в 2014 році переїхала до м. Старобільська Луганської області і там же зареєструвалась як внутрішньо переміщена особа. Вона хворіла на важке захворювання нирок і лкувалась у лікарів у м. Старобільськ в Луганській області, у зв`язку із хворобою її доглядала сестра - заявниця. ОСОБА_1 поховала сестру на місцевому кладовищі. Після цього остання виїхала із окупованої території для проживання як внутрішньо переміщена особа у Львівську область. Оскільки на території тимчасово окупованої території м. Старобільська Луганської області не працюють державні лікарні України, не має фактичної можливості отримати та надати для державної реєстрації смерті документ, виданий медичним працівником відповідно до законодавства України. Встановлення факту смерті необхідно для її реєстрації в РАДСі з подальшою можливістю реалізувати спадкові права.

Заяви та клопотання учасників справи.

13.03.2023 через канцелярію суду від уповноваженого представника заінтересованої особи М. Кузик із встановленням її особи надійшла заява про розгляд справи по суті у її відсутності. У цій заяві вона також зазначила, що вимоги заяви про встановлення факту родинних відносин підтримує з підстав, що у ній викладені, просить заяву задовольнити.

13.03.2023 через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_1 про розгляд справи про встановлення факту смерті у її відсутності. Заяву просила задовольнити.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 08.03.2023 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 13.03.2023 о 10 год., з урахуванням особливостей, визначених у ст. 294 ЦПК України.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі.

Судом також були задоволені заява представника заявника та клопотання представниці заінтересованої особи про розгляд даної справи за їх відсутності та, виходячи з положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Дотримуючись положеньКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Відповідно до копії паспорта громадянина України від 21.08.2001 серії НОМЕР_1 , виданого Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою України.

Разом із тим, відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Татарівка Старобільського району Луганської області остання перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28.12.2022, виданого незаконним органом утворення на тимчасово окупованих територіях окремих районів Луганської області України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із справки про причину смерті, виданого незаконним органом утворення на тимчасово окупованих територіях окремих районів Луганської області України, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті: хронічна хвороба нирок.

Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.01.2023 за № 1302-5002527874 вбачається, заявник ОСОБА_1 змінила зареєстроване місце проживання із АДРЕСА_3 на фактичне місце проживання у АДРЕСА_4 .

Родинний зв`язок заявниці і померлої підтверджується їх свідоцтвами про народження, в яких зазначено спільну матір - ОСОБА_3 ..

Норми права та розсунення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів, що закріплено ч. 2 ст. 319 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1 -3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, „Loizidou v. Turkey, „Cyprus v. Turkey), а також Молдови та Росії (зокрема, „Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, „Ilascu and Others v. Moldova and Russia), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи „намібійський виняток у справі „Кіпр проти Туреччини, Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, при ухваленні рішення суду документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Враховуючи досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що за заявою ОСОБА_1 , для якої такий факт має юридичне значення, є всі підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Старобільську Луганської області.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 263-265, 273, 293, 294, 315-319, 430ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Титарівка Старобільського району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Старобільську Луганської області, що є підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть.

Відповідно ч.4 ст.317 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Повне найменування учасників справи.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження юридичної особи: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Івана Франка, буд. 20); код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33317624.

Дата складення судового рішення: 13 березня 2023 року.

Суддя Коваль Р.Г.