Рішення № 109490668, 03.03.2023, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

03 березня 2023 року Справа № 926/5160/22

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Кифірюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (58005, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 03336166)

до фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу в сумі 80 547,49 грн,

представники:

від позивача - адвокат Писанчин О.В.;

від відповідача - не з`явився.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича про стягнення заборгованості за договором розподілу природнього газу 01.01.2016 року в сумі 80 547,49 грн, в тому числі 75 547,87 грн основна заборгованість, 3 932,63 грн пені, 235,96 грн 3% річних та 831,03 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.01.2016 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» та Фізичною особою-підприємцем Ключуком С.М. було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви- приєднання №09426В6Y0VAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

На виконання умов договору позивач у серпні - листопаді 2022 надав відповідачу послугу з розподілу природного газу на суму 75 547,87 грн, проте відповідач не сплатив їх вартість, внаслідок чого заборгував позивачу зазначену суму коштів.

Крім того, за неналежне виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 3 932,63 грн пені, 235,96 грн 3% річних та 831,03 грн інфляційних втрат.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 23.12.2022 прийнято позовну заяву Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 18.01.2023 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропоновано надати відповідь на відзив.

Ухвалами від 18.01.2023, 02.02.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 02.02.2023 та 16.02.2023 відповідно.

До початку судового засідання 16.02.2023 представником позивача - Писанчин О.В. через систему «Електронний суд» подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в якому просить закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за розподіл природного газу в сумі 75 547,87 грн. До клопотання додано копію платіжного доручення № 20 від 18.01.2023 на суму 94 434,80 грн.

За наслідками підготовчого засідання 16.02.2023 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 03.03.2023.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 03.03.2023 не забезпечив. Як вбачається з матеріалів справи, до суду повернулося без вручення поштове відправлення відповідачу з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2023, яке направлялось на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 190В, кв. 28. У прикріпленій до вказаного поштового відправлення довідці Укрпошти вказана причина невручення - інші причини.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд заслухав вступне слово представника позивача, яка підтримала подане нею клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 75 547,87 грн, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підтримала та просила задовольнити, стягнути на користь позивача судові витрати. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» та Фізичною особою-підприємцем Ключуком С.М. (далі - Споживач) укладено договір розподілу природного газу шляхом надання відповідачем підписаної заяви-приєднання № №09426В6Y0VAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

У додатках до договору № 4 визначено перелік точок комерційного обліку споживача.

Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 № 1093 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.06.2017 № 856 змінено організаційно-правову форму позивача з ПАТ на АТ; замінено слова у тексті постанови публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» на акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз».

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829, затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

Пунктом 1.1 Типового договору зазначено, що він є публічним і регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі Кодекс газорозподільних систем).

Пунктом 1.4 Типового договору розподілу природного газу визначено, що послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Згідно пункту 1 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

При цьому місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (частина 2 пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується, як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП № 2776 від 22.12.2021 Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз» визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2022 року у розмірі 1,99 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Оператор ГРМ сформував обсяги розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту споживача за попередній газовий рік (2020 - 2021), який становить 94 909,36 м3. Таким чином, розрахунок вартості послуги розподілу (доставки) природного газу на 1 місяць становить: 94 909,36 м3/12 міс.= 7 909.113 м3*2,388 = 18 886.962 грн (з січня 2022 року).

Згідно з пунктом 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу із свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 6.8. Типового договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.

На виконання умов договору АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» забезпечувалось підтримання замовленої річної потужності на об`єктах відповідача та відповідно надано послугу з розподілу природного газу на суму 75 547,87 грн, що підтверджується актами наданих: №ЧРЯ82023062 від 31.08.2022; №ЧРЯ82025192 від 30.09.2022; №ЧРЯ82028207 від 31.10.2022; №ЧРЯ82031349 від 30.11.2022.

Зазначені акти наданих послуг були надіслані відповідачу, що підтверджується копіями листів № 58003.2-Сл-5697-1022 від 12.10.2022, № 58003.2-Сл-6535-1122 від 24.11.2022 та поштовою квитанцією від 12.10.2022. Відповідачем вищевказані листи залишено без відповіді, підписані акти наданих послуг оператору ГРМ не повернуті.

Відповідно до п. 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов`язався надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно п. 8.2 Типового договору розподілу природного газу передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, позивачем на виконання умов договору надано відповідачу послуги з розподілу природного газу, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати цих послуг, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 75 547,87 грн.

Зважаючи на прострочення по оплаті за надані послуги позивачем нараховано відповідачу наступні штрафні санкції: 3 932,63 грн пені, 235,96 грн 3% річних та 831,03 грн інфляційних втрат.

Як убачається з матеріалів справи, 18.01.2023 (після відкриття провадження у справі) відповідачем сплачено кошти в сумі 94 434,80 грн (з ПДВ), у призначенні платежу зазначено: за розподіл природного газу за 08-12 м/2022 згідно рах. № 63002377 від 11.01.2023.

Згідно пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, 94 434,80 грн є оплатою послуг за розподіл природного газу, в тому числі основної заборгованості, яка є предметом позову в сумі 75 547,87 грн, а решту 18 886,93 грн є оплатою послуг за грудень 2022, що не входять до предмету спору у даній справі.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

А. Основна заборгованість.

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є майновим та зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати вартості послуг з розподілу природного газу.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Як передбачено ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Згідно з п. 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:

присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;

надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;

забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом (пункт 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

Згідно з п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Нормами статті 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.1 Типового договору розподілу природного газу зазначено, що він є публічним і регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1.2 Типового договору встановлено, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі Кодекс газорозподільних систем).

Пунктом 1.3 Типового договору закріплено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п. 2.2 Типового договору).

Відповідно до п. 3.1 Типового договору Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Відповідно до п. 3 та п. 9.1 Типового договору оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі подання Споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.

Відповідно до частини першої ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).

Як встановлено матеріалами справи, 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» та ФОП Ключуком С.М. укладено договір розподілу природного газу шляхом надання відповідачем підписаної заяви приєднання № №09426В6Y0VAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Споживачу присвоєно персональний ЕІС код 56XО00А6В6Y0V00Z.

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20).

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Згідно з абзацом шостим пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, газовий рік період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до положень глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що, починаючи з 01.01.2020 розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача, яка визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Відтак, оператором ГРМ АТ Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» розраховано величину річної замовленої потужності об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за попередній газовий рік (2020-2021) в розмірі 94 909,36 м3. Дані обставини підтверджуються актами наданих послуг з серпня по листопад 2022 року включно.

Враховуючи, що протягом спірного періоду серпня-листопада 2022 об`єкт відповідача фактично є підключеним (приєднаним) до газорозподільчої системи позивача, укладений договір розподілу природного від 01.01.2016 є чинним, позовні вимоги щодо стягнення 75 547,87 грн основної заборгованості за надання послуги з розподілу природного газу є обґрунтованими та підставними.

Як убачається з матеріалів справи, після відкриття провадження у справі ФОП Ключук С.М. перерахував АТ «ОГС «Чернівцігаз» кошти за послуги з розподілу природного газу в сумі 94 434,80 грн грн, у призначенні платежу зазначено: за розподіл природного газу за 08-12 м/2022.

Згідно пояснень представника позивача 75 547,87 грн є оплатою послуг за договором за серпень-листопад 2022 (спірний період), а решта коштів є оплатою послуг за грудень 2022, що не входять до предмету спору у даній справі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, у частині стягнення 75 547,87 грн основної заборгованості провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Б. Пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з пунктом 8.2 Типового договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Окрім того, за правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за порушення відповідачем строків оплати за надані послуги з розподілу природного газу позивач нарахував відповідачу 3 932,63 грн пені, 235,96 грн 3% річних, 831,03 грн інфляційних втрат.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що від є правильним, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

V. Висновок суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач надав відповідачу послугу з розподілу природного газу, проте останній неналежно виконав обов`язок щодо її оплати. Відповідач станом на момент проголошення рішення погасив основну заборгованість за договором в сумі 75 547,97 грн, а тому в цій частині провадження у справі слід закрити. Однак у зв`язку з неналежним виконання грошового зобов`язання з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 932,63 грн пені, 235,96 грн 3% річних, 831,03 грн інфляційних втрат.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 481,00 грн платіжним дорученням № 15 від 17.05.2022.

Відповідно до ч.3 статті 130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відтак в частині позовних вимог, в яких закрито провадження у справі, судовий збір необхідно стягнути із відповідача на користь позивача, оскільки оплату основної заборгованості відповідачем здійснено після звернення позивачем із позовною заявою.

Щодо решти позовних вимог, то у відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.

Про понесення інших судових витрат сторони не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за надані послуги розподілу природного газу в сумі 75 547,87 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (58005, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 03336166, поточний рахунок № НОМЕР_2 а АБ «Кліринговий дім», МФО 300647) 3 932,63 грн пені, 235,96 грн 3% річних, 831,03 грн інфляційних втрат та 2481,00 грн судового збору.

4. З набранням рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 13 березня 2023 року.

Суддя І.В. Марущак