Рішення № 109490520, 01.03.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"01" березня 2023 р. Справа № 924/903/22

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства "Хмельницьке", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України, м. Київ

про витребування з незаконного володіння приміщення с/господарських машин загальною площею 1087,3 кв.м, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, власником якої є держава Україна, а законним землекористувачем Державне підприємство "Хмельницьке"

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: Стецюк Т.Л. - представник згідно виписки.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

09.12.2022 до суду області надійшла позовна заява Державного підприємства "Хмельницьке", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області про витребування індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння, а саме приміщення сільськогосподарських машин загальною площею 1087,3кв.м, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, власником якої є держава Україна, а законним землекористувачем Державне підприємство "Хмельницьке".

Ухвалою суду області від 26.12.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 01.02.2023 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду державного майна України м. Київ.

Ухвалою суду від 14.02.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач - Державне підприємство "Хмельницьке", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, заявивши позовні вимоги, посилається на незаконну передачу у власність ТОВ "Хмельницьке" приміщення с/господарських машин загальною площею 1087,3кв.м за 118 841,90грн, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, власником якої є держава Україна, а законним землекористувачем ДП "Хмельницьке".

Зазначає, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення с/господарських машин загальною площею 1087,3 кв. м., від 12 вересня 2013 року, укладений між ДП "Хмельницьке" та ТОВ "Хмельницьке", є нікчемним відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, оскільки укладений без дотримання конкурентних засад і спрямований на незаконне заволодіння майном державної власності.

Представник позивача під час судових розглядів спору наполягав на задоволенні позовних вимог, вважав їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області проти позовних вимог заперечив. Посилався на те, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.09.2013 не містить ознак нікчемності правочину, а його дійсність позивачем в судовому порядку не оспорюється. При укладанні даного договору Державне підприємство "Хмельницьке" діяло в особі голови комісії з припинення юридичної особи ДП "Хмельницьке" Марцинюка В.М., який діяв на підставі Статуту, наказу ФДМ України №554 від 23.04.2013 та рішення зборів членів комісії з припинення ДП "Хмельницьке" від 28.08.2013, а отже вказаний правочин відбувся з волі позивача.

ТОВ "Хмельницьке" є добросовісним набувачем нежитлового приміщення с/господарських машин, оскільки набуло права власності за оплатним договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.09.2013. Відповідний договір укладений у письмовій формі та є нотаріально посвідченим, підписаний уповноваженими представниками сторін, укладений з волі позивача на підставі наданих йому повноважень, а тому нежитлове приміщення будівлі зерноскладу не може бути витребуване у нього як у добросовісного набувача.

ДП "Хмельницьке" станом на грудень 2022 року не є постійним землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, оскільки Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №333981 від 05 грудня 2011 року скасований рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 у справі № 924/971/20.

Просить також відмовити в задоволенні позову у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України м. Київ вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Посилається на те, що відчуження нерухомого майна мало здійснюватися за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України. Однак, у Фонду відсутня інформація та документи щодо прийняття рішення стосовно надання згоди на відчуження майна ДП "Хмельницьке". Зазначає, що в порушення норм законодавства договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, а саме приміщення с/господарських машин загальною площею 1 087,3 кв.м. від 12.09.2013 було укладено, а державне майно відчужене поза волею власника. Також вказано на те, що укладено особою, яка не мала на момент вчинення правочину достатньої цивільної дієздатності, державне майно вибуло поза волею власника, а отже є всі підстави для визнання його нікчемним.

В судове засідання 01.03.2023 позивач не з`явився, правом участі свого представника в даному судовому розгляді не скористався, причин неявки не вказав. Про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник відповідача заявив клопотання від 01.03.2023 про слухання справи за його відсутності.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики України № 878 від 10.12.2007 затверджено статут Державного підприємства "Хмельницьке".

Відповідно до п.1.1. Статуту розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 № 158-р "Про внесення до сфери управління Мінагрополітики державних підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини" Державне підприємство "Хмельницьке" віднесено до сфери управління Мінагрополітики, наказом Міністерства аграрної політики України від 18.07.2007 №514 "Про прийняття державних підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини, до сфери управління Мінагрополітики" прийнято до сфери управління Мінагрополітики, наказом Міністерства аграрної політики України від 06.12.2007 №868 "Про перейменування підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини" перейменований держгосп "Хмельницький" у Державне підприємство "Хмельницьке".

Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном) та підзвітне йому.

Відповідно до п.1.4. Статуту підприємство є державним унітарним комерційним підприємством. Підприємство є юридичною особою по законодавству України.

Згідно п.1.7. Статуту підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями органу управління майном і держави, а орган управління майном і держава не несуть відповідальності за зобов`язаннями підприємства.

Підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому майном на праві господарського відання майном згідно чинного законодавства (п. 1.8. статуту).

У відповідності до п.3.1. Статуту для забезпечення діяльності підприємства органом управління майном створений статутний фонд у розмірі 1079,5 тис. грн, який становить основні фонди та оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Як передбачено п.3.3. Статуту, виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становлять майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно п.3.5. Статуту підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти та земельні ресурси, що належать до основних фондів, підприємство має право лише за попередньою згодою органу управління майном, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися у інший спосіб майном, що належить до основних фондів підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами.

Відповідно до п.3.6. Статуту кошти, одержані від продажу майнових об`єктів, що належать до основних фондів, використовуються підприємством відповідно до затвердженого фінансового плану.

Згідно п.7.1. Статуту, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням органу управління майном або господарського суду згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7.2. Статуту передбачено, що ліквідація підприємства проводиться затвердженою ліквідаційною комісією, яка утворюється органом управління майном. До складу ліквідаційної комісії входять представники органу управління майном та підприємства.

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню підприємством. Ліквідаційна комісія складає проміжний та ліквідаційний баланси підприємства і подає його органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Підприємство є ліквідованим з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення його діяльності (п.7.5. Статуту).

Згідно з наказом Регіонального відділення по Хмельницькій області Фонду державного майна України "Про приватизацію майна державного підприємства "Хмельницьке" №125 від 11.09.2008 вирішено приватизувати майно державного підприємства "Хмельницьке".

03 грудня 2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке", в особі директора Легкого Л.В. (далі - позикодавець), та Державним підприємством "Хмельницьке", в особі директора Бородатого М.І. (далі - позичальник), укладено договір про фінансову допомогу на зворотній основі.

За даним договором позикодавець передає у власність позичальнику частинами грошові кошти у розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов`язувався повернути таку суму грошових коштів у порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1 договору).

Розмір фінансової допомоги (позики) за цим договором становить 544 000,00 грн (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, позикодавець надає фінансову допомогу (позику) на вимогу позичальника, частинами, протягом певного часу, починаючи з 04 грудня 2008 року по 03 травня 2009 року, яка перераховується з розрахункового рахунку позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що строк надання фінансової допомоги (позики) позичальнику становить 17 місяців з моменту підписання сторонами цього договору. Остаточною датою повернення фінансової допомоги (позики) є 03 травня 2009 року.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток.

22 травня 2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке", в особі директора Легкого Л.В. (далі - позикодавець), та Державним підприємством "Хмельницьке", в особі директора Бородатого М.І. (далі - позичальник), було укладено договір про фінансову допомогу на зворотній основі.

За даним договором позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов`язувався повернути таку суму грошових коштів у порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1 договору).

Розмір фінансової допомоги (позики) за цим договором становить 50 000,00 грн (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, позикодавець надає фінансову допомогу (позику) на вимогу позичальника грошовими коштами, які 22 травня 2009 року перераховується з розрахункового рахунку позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що строк надання фінансової допомоги (позики) позичальнику становить 11 місяців з моменту підписання сторонами цього договору. Остаточною датою повернення фінансової допомоги (позики) є 03 травня 2010 року.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток.

Платіжними дорученнями №21 від 04.12.2008 на суму 110 000,00грн, №21 від 16.12.2008 на суму 140 000,00грн, №35 від 25.12.2008 на суму 35 000,00грн, №46 від 30.01.2009 на суму 125 000,00грн, №47 від 04.02.2009 на суму 34 000,00грн, №63 від 25.03.2009 на суму 50 000,00грн, №69 від 15.04.2009 на суму 50 000,00грн на виконання умов договору про фінансову допомогу на зворотній основі від 03.12.2008, ТОВ "Хмельницьке" сплатило позивачу фінансову допомогу на зворотній основі у загальній сумі 544 000,00грн.

Платіжним дорученням №76 від 22.05.2009 ТОВ "Хмельницьке", на виконання умов договору про фінансову допомогу на зворотній основі від 22.05.2009, сплатило позивачу фінансову допомогу на зворотній основі у загальній сумі 50 000,00грн.

Наказом Фонду державного майна України №1113 від 21.07.2009 "Про припинення юридичної особи", у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію Державного підприємства "Хмельницьке" (наказ Регіонального відділення ФДМ України по Хмельницькій області від 11.09.2008 №125) та відповідно до ст.ст.104, 105 ЦК України, а також ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прийнято рішення про припинення юридичної особи Державного підприємства "Хмельницьке" (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Лісові Гринівці, вул.Центральна,4, код ЄДРПОУ 31375045) у процесі приватизації шляхом перетворення його у колективне сільськогосподарське підприємство та початок процедури припинення юридичної особи Державного підприємства "Хмельницьке".

Наказом Фонду державного майна України №554 від 23.04.2013 "Щодо припинення юридичної особи ДП "Хмельницьке", відповідно до ст.ст.104-107 ЦК України, ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України", на підставі наказу Фонду державного майна України від 21.07.2009 №1113 та клопотання Голови Ради КСП "Ліктрави" від 03.04.2013 №030413 щодо внесення змін до складу комісії з припинення юридичної особи ДП "Хмельницьке" прийнято рішення про затвердження комісії з припинення юридичної особи державного підприємства "Хмельницьке" (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Лісові Гринівці, вул.Центральна,4, код ЄДРПОУ 31375045) у складі - голови Комісії Марцинюка Вадима Миколайовича, членів Комісії - Шлапака Юрія Анатолійовича, Корогоди Ірини Василівни та Площинського Віктора Володимировича .

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.04.2013, заборгованість ДП "Хмельницьке" перед ТОВ "Хмельницьке" станом на 25.04.2013 становить 594 000,00грн. Акт звірки взаємних розрахунків від 25.04.2013 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток.

Як вбачається із протоколу зборів членів комісії з припинення ДП "Хмельницьке" від 28.08.2013 комісія вирішила:

1. Відчужити ТОВ "Хмельницьке" в рахунок кредиторської заборгованості будівлю зерноскладу вартістю 77 198,6 грн, сушильний навіс для зерна вартістю 78 925,5 грн, будівлю складу будматеріалів та міндобрив вартістю 48 387,1 грн, приміщення сільськогосподарських машин вартістю 118 841,9 грн, приміщення складу запчастин вартістю 23 390,2 грн, приміщення гаражів вартістю 50 365,4 грн, приміщення кімнати безпеки руху вартістю 4 984,1 грн, приміщення сушки вартістю 30 134 грн, приміщення сушки вартістю 80 925,7 грн, всього майна на суму 513 153 грн.

2. Доручити голові комісії з припинення юридичної особи ДП "Хмельницьке" Марцинюку В.М. підписувати договори купівлі-продажу будівель ДП "Хмельницьке" в рахунок кредиторської заборгованості перед ТОВ "Хмельницьке".

12.09.2013 між Державним підприємством "Хмельницьке" (вул.Центральна,4, с.Лісові Гринівці, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 31375045) в особі голови комісії з припинення юридичної особи ДП "Хмельницьке" гр. Марцинюка Вадима Миколайовича , який діяв на підставі Статуту, зареєстрованого Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 16.01.2008 за p.№16681050004000125 та наказу №554, вид. Фондом державного майна України 23.04.2013 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" (вул.Грушевського, 65, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 35668697) в особі директора Семиніної Маріанни Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, зареєстрованого Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 05.02.2008 за p.№16681020000002734, зі змінами від 25.04.2013, 19.06.2013, 05.09.2013 та Протоколу загальних зборів ТОВ "Хмельницьке" від 09.09.2013 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, а саме приміщення с/господарських машин загальною площею 1087,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 127413768250), який посвідчений Пруняком В.І., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1938.

Як вбачається із Висновку про вартість майна №070223 від 07.02.2023 здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке бюро нерухомості" ринкова вартість приміщення сільськогосподарських машин, загальною площею 1087,3 кв,м., розташованого за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с.Лісові Гринівці, вул.Центральна, буд, 4 становить 3 580 000,00грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 лютого 2021 року у справі №924/971/20 залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2020, яким задоволено позов ДП Радгосп "Лісовогринівецький" до ДП "Хмельницьке" та до Хмельницької РДА, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1563/11 від 07 листопада 2011, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування ДП "Хмельницьке" на земельні ділянки на території Лісовогринівецької сільської ради; про визнання недійсним виданого державному підприємству "Хмельницьке" Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,6461 га, у межах згідно з планом на території Лісовогринівецької сільської ради, серія ЯЯ №333981 від 05 грудня 2011 року; про скасування в державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, площею 7,6461 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район, Лісовогринівецької сільської ради та державну реестрацію права постійного користування земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №333981 від 05 грудня 2011 року. У постанові, зокрема зазначено, що ДП "Хмельницьке" не спростовано, що ДП радгосп "Лісовогринівецький" є правонаступником колгоспу "Перемога" та до нього перейшло право користування земельною ділянкою, якою користувались підприємства-попередники.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що згідно п.п.1.1., 1.4 Статуту Державне підприємство "Хмельницьке" віднесено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2007р. № 158-р "Про внесення до сфери управління Мінагрополітики державних підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини" до сфери управління Мінагрополітики. Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном) та підзвітне йому. Підприємство є державним унітарним комерційним підприємством. Підприємство є юридичною особою по законодавству України.

Крім того, як слідує із положень статуту (п.п.1.8, 3.3. Статуту) підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому майном на праві господарського відання майном згідно чинного законодавства. Виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становлять майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

В подальшому згідно наказу №142 від 05.03.2009р. Міністерства аграрної політики України передано функції управління майном державного підприємства "Хмельницьке" регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (в редакції на час укладення договорів купівлі-продажу) суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017р. у справі №914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16).

Як було встановлено судом, Державному підприємству "Хмельницьке" спірне державне майно згідно положень його статуту та свідоцтв на право власності на нерухоме майно належить на праві господарського відання.

Так, згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Отже, право господарського відання - це право юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку господарську діяльність, похідне від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна за згодою власника. Таким чином, "право господарського віддання" не є тотожним поняттю "права власності", оскільки перше є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб`єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником майна залишається держава або відповідна територіальна громада. (Правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №923/223/19 та від 10 жовтня 2019 року у справі № 918/376/17).

У спірних правовідносинах в даній справі в Державного підприємства "Хмельницьке" при продажу спірного приміщення, закріпленого за ним на праві господарського відання, була відсутня (обмежена) правомочність щодо розпорядження таким майном, при цьому в даному випадку уся сукупність компонентів права власності (володіння, користування та розпорядження) належить державі в особі Фонду державного майна, який згідно Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та наказу №142 від 05.03.2009р. Міністерства аграрної політики України є суб`єктом управління об`єктами державної власності щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів.

Право на витребування майна з чужого незаконного володіння належить лише власнику такого майна. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі №522/7636/14-ц.

Висновки щодо застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України щодо наявності права на витребування майна саме у власника такого майна закріплені також у постановах Верховного Суду у справах № 183/1617/16, № 372/266/15-ц, № 50/311-6.

Судом встановлено, що власником спірного майна є держава в особі Фонду державного майна України (орган управління майном позивача), який є представником власника і виконує його функції, і саме Фонд наділений правом звернутися з позовом про витребування свого майна з чужого незаконного володіння в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, оскільки позивач у цій справі не є належним, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Доводи позивача про те, що спірний договір купівлі-продажу є нікчемним у відповідності до ст.228 ЦК України, судом не приймаються до уваги.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021р. по праві №910/3737/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" до Міністерства аграрної політики та продовольства України за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Державного підприємства "Хмельницьке", 2. Фонду державного майна України, 3. Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності встановлено відсутність доказів визнання недійсним та розірвання у встановленому порядку вказаних спірного правочину.

Виходячи з положень ст.204 Цивільного кодексу України правомірність правочинів презюмується, і вони вважаються правомірним. Крім того, посилання відповідача та третіх осіб на неотримання згоди суб`єкта управління майном щодо укладання вказаних вище договорів купівлі-продажу нерухомо мого майна, колегією суддів відхилено, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання правочину недійсним.

Державне підприємство "Хмельницьке" не зверталося в судовому порядку з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.09.2013, відтак позивачем не ставилося питання стосовно правомірності укладення даних правочинів в тому числі з підстав відсутності повноважень на продаж спірного майна без погодження власника та з підстав продажу майна поза конкурентними засадами.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010).

Судом також враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020р. у справі №924/971/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, визнано недійним, виданий Державним підприємством "Хмельницьке", Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,6461 га, у межах згідно з планом на території Лісовогринівецької сільської ради, серія ЯЯ №333981 від 05.12.2011. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, площею 7,6461 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район, Лісовогринівецької сільської ради та державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №333981 від 05.12.2011р.

Судом враховується, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Зокрема, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, судом не досліджується питання спливу позовної давності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, у позові Державного підприємства "Хмельницьке", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької областіпро витребування з незаконного володіння приміщення с/господарських машин загальною площею 1087,3 кв.м, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058 належить відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Висновку про вартість майна №070223 від 07.02.2023, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке бюро нерухомості", ринкова вартість приміщення сільськогосподарських машин, загальною площею 1087,3 кв.м., розташованого за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с.Лісові Гринівці, вул.Центральна, буд, 4 становить 3 580 000,00грн.

Судові витрати зі сплати судового збору та витрати понесені позивачем під час розгляду справи у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Таким чином, враховуючи приписи ч.4 ст.129, ч.2 ст.163 ГПК України, ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на ринкову вартість спірного майна в розмірі 3 580 000,00грн і сплачену позивачем суму судового збору при поданні позовної заяви, суд дійшов висновку, що з позивача належить стягнути в дохід Державного бюджету України 51 219,00грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Хмельницьке" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, ідентифікаційний код 31375045) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц мтг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA878999980313191206083022775; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір за позовом ДП "Хмельницьке", ідентифікаційний код 31375045, до Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/903/22 у розмірі 51 219,00грн (п`ятдесят одну тисячу двісті дев`ятнадцять гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повний тест рішення складено 13.03.2023.

Суддя С.І. Крамар

Відрук. 4 прим.:

1 - до справи, 2 - позивачу (вул. Центральна, 4, с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, 31340) надісл. рекоменд. з повід.

3 - відповідачу (31340, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4)

4 - третій особі (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; 29013, м. Хмельницький, вул. Соборна,75) надісл. реком. з повідом. та надісл. на ел.адресу: info@spfu.gov.ua та на ел. адресу управління khmelnytskyi@spfu.gov.ua