Рішення № 109490378, 10.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/94/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ до Фізичної особи - підприємця Вертепа Олександра Григоровича, м. Харків про стягнення 3826,75 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті, м. Київ звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Вертепа Олександра Григоровича, м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 3826,75 грн плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі № 922/94/23 та ухвалено розгляд справи № 922/94/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 11 січня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 17 січня 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

29 вересня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, а саме старшим державним інспектором Мартинець О.В., проводилася рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Перевірка проводилася на підставі направлення на рейдову перевірку № 012017 від 28 вересня 2020 року на 471 км а/д М-03 "Київ-Харків- Довжанський".

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz 1117, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz 1117, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а також довіреності №4025 від 08 грудня 2008 року перевізником є Фізична особа - підприємець Вертепа Олександр Григорович (відповідач).

Працівниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Mercedes-Benz 1117, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . В результаті було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, а саме, фактичне навантаження на другу одиночну вісь складало 13,17 т. при допустимих 11 т., що підтверджується копією талона про зважування № 4496 від 29 вересня 2020 року.

За результатами перевірки складено довідку № 0007309 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29 вересня 2020 року, акт № 0023268 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29 вересня 2020 року, акт № 246227 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29 вересня 2020 року, якими зафіксоване порушення перевізником вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, перевезення вантажу згідно з ТТН від 28 вересня 2020 року без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим в свою чергу порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

В результаті, Фізичній особі - підприємцю Вертепа Олександру Григоровичу нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 115,83 євро, що еквівалентно 3826,75 грн (курс НБУ станом на 29 вересня 2020 року за 1 евро = 33.0376), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0023268 від 29 вересня 2020 року.

Однак, як стверджує Державна служба України з безпеки на транспорті, станом на момент подання позовної заяви, Фізична особа - підприємець Вертепа Олександр Григорович плату за проїзд великовагового транспортного засобу в добровільному порядку не сплатив.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області було направлено на адресу відповідача лист - повідомлення № 87747/37/24-20 від 10 листопада 2020 року про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки Mercedes-Benz 1117, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 автомобільними дорогами загального користування у розмірі 115,83 євро.

Однак, вимоги, викладені у наведеному листі, залишились відповідачем без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини стали підставами для звернення Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом у межах даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Отже, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 затверджено "Порядок здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" (далі - Порядок №879).

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Разом з тим, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Згідно пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Водночас, пунктом 21 Порядку № 879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

При цьому, пунктом 31 Порядку № 879 врегульовано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт вчинення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу - автомобіля марки Mercedes-Benz 1117, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , та який належить Фізичній особі - підприємцю Вертепа Олександру Григоровичу, а саме, фактичне навантаження на здвоєні осі складало 13,17 т. при допустимих 11 т.

Зазначені обставини підтверджується копією талона про зважування № 4496 від 29 вересня 2020 року, довідкою № 0007309 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29 вересня 2020 року, актом № 0023268 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29 вересня 2020 року, актом № 246227 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29 вересня 2020 року та Фізичною особою - підприємцем Вертепою Олександром Григоровичем в процесі розгляду даної справи жодним чином не спростовується.

Як свідчать матеріали справи, перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводилась в присутності водія ОСОБА_2 .

При цьому, згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 транспортний засіб марки Mercedes-Benz 1117, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить відповідачу.

Крім того, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), врегульовано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно пункту 11.1 Правил № 363 Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. ТТН суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Як свідчать матеріали справи, під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водієм транспортного засобу - автомобіля марки Mercedes-Benz 1117, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 була пред`явлена товарно - транспортна накладна від 28 вересня 2020 року.

Таким чином, плату за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в даному випадку має вносити саме Фізична особа - підприємець Вертепа Олександр Григорович.

Як свідчать матеріали справи, на підставі вищевказаних положень чинного законодавства, Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де

Рзм - 0 євро/км (перевищення загальної маси).

Рнв - 0,27 євро/км (перевищення осьових навантажень).

Рг - 0 євро/км (перевищення габаритних параметрів).

В - пройдена відстань 143 км.

К - від 10% - до 40% у потрійному розмірі (коефіцієнт 3)

П = (0 + 0,27 + 0) * 143 (відстань) * 3 (коефіцієнт) * = 115,83 евро.

На підставі пунктів 26, 27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Станом на 29 вересня 2020 року сума 115,83 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 3826,75 грн (курс НБУ станом на 29 вересня 2020 року становив за 1 євро = 33,0376 грн.).

Відповідно до пункту 311 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

В матеріалах справи відсутні докази, що дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Харківській області щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд оскаржувались відповідачем

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, та Фізичною особою - підприємцем Вертепою Олександром Григоровичем не надано суду будь-яких доказів внесення плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Вертепа Олександра Григоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) 3826,75 грн плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та 2481,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "10" березня 2023 р.

Суддя П.В. Хотенець