Ухвала суду № 109490042, 13.03.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

13 березня 2023 року Справа № 915/362/23

Суддя господарського суду Миколаївської області Алексєєв А.П., розглянувши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Карпенко 25/27", код 40610743 (54038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 25/27, електронна пошта: mist227@ukr.net), пред`явленої до відповідача: Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, код 02883110 (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8), про стягнення 26855,30 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути із відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за договором оренди нерухомого майна від 25.03.2014 року № 7532 у сумі 26855,30 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позивачем всупереч вимог статті 164, 172 ГПК України не надано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 684,00 гривня.

Так, позивачем в позовній заяві викладено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму стягнення 26855,30 грн.

Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 26855,30 грн. повинен складати 2684,00 грн. (26855,30 грн. х 1,5% = 402,83 грн., але не менше 2684,00 грн).

Як доказ сплати судового збору позивачем надано суду платіжне доручення від 14.09.2021 року №575 на суму 2270,00 грн.

Судом було здійснено перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позову у справі №915/362/23, згідно з платіжним дорученням від 14.09.2021 року №575 на суму 2270,00 грн.

Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2270,00 грн. (за платіжним дорученням від 14.09.2021 №575) за звернення до господарського суду Миколаївської області з позовом до Одеського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про стягнення заборгованості в розмірі 26855,30 грн. по справі №915/1915/21.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2022 року у справі №915/1915/21 позовну заяву від 28.12.2021 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карпенко 25/27» залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст.176 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні нових позовних заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, а тому після повернення позовної заяви за ухвалою суду від 08.11.2022 у справі №915/1915/21 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карпенко 25/27» отримало право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за платіжним дорученням №575 від 14.09.2021 року на суму 2270,00 грн., яке приєднане до такої справи №915/1915/21, а тому таке платіжне доручення не може бути прийняте, в якості доказу сплати судового збору у цій справі.

Отже, оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, суд не приймає платіжне дорученням №575 від 14.09.2021 року на суму 2270,00 грн., як належний доказ оплати судового збору за подання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карпенко 25/27» до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви від 03.03.2023 року (вх.№2590/23 від 06.03.2023 року).

Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, - надаються суду в оригіналі.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст.162 ГПК України, оскільки в ній позивачем, не зазначено оригінали яких саме письмових доказів, копії яких додано до заяви в наявності у позивача та у відповідача або інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карпенко 25/27» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених у цій ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Алексєєв А.П.