Рішення № 109490008, 10.03.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2023 Справа № 914/116/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

у справі №914/116/23

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центру забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамет», м. Львів,

про: стягнення штрафних санкцій у розмірі 23 021,04 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центру забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамет» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 23 021,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано стягненням штрафу у зв`язку з неналежним виконанням покупцем зобов`язань за договором.

Ухвалою суду від 10.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Не погоджуючись з поданим позовом, відповідачем 09.02.2023 за вх. №3454/23 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що у зв`язку з суттєвим збільшенням експортного мита на металобрухт, відповідач змушений був відмовитись від отримання замовленого металобрухту, про що був проінформований листом від 06.01.2022. Також, як зазначає відповідач, він неодноразово надсилав позивачу листи про розірвання договору, які залишились без задоволення.

Позивачем 24.02.2023 за вх. №4831/23 подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що підприємець, у процесі своєї діяльності, повинен передбачати можливість отримання збитків замість прибутку. Крім того, звертає увагу на те, що відповідач у відзиві фактично визнає факт порушення строків на оплату товару, оскільки останнім днем попередньої оплати був 04.01.2022, а лист про відмовлення від отримання металобрухту був надісланий 06.01.2022.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Як вбачається в матеріал справи, 24 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамет» (далі ТОВ «Керамет», Покупець) укладено договір купівлі-продажу X" 1 14 2021 -ЦЮ (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. розділу І Договору Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121 -2002) (далі - Товар).

Пунктом 2.4. Договору визначені умови оплати за Товар, а саме:

-сума попередньої оплати в розмірі 50 % вартості Товару, яка становить 182 746,39 грн без ГІДВ, сплачується Покупцем на поточний рахунок Продавця, вказаний в реквізитах для розрахунків за Товар, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами цього Договору (пп. 2.4.1. п. 2.4. Договору);

- після здійснення відвантаження Товару на 80 % суми попередньої оплати відповідно до підпункту 2.4.1. цього Договору Покупець зобов`язаний сплатити решту 50 % вартості Товару, яка становить 182 746,39 без ПДВ, на поточний рахунок Продавця, вказаний в реквізитах для розрахунків за Товар, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання відповідного рахунку (пп. 2.4.2. п. 2.4. Договору).

Строк дії Договору до 31.12.2022 але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Отже, попередню оплату в розмірі 50 % вартості Товару за вищевказаним Договором ТОВ «Керамет» зобов`язаний здійснити в строк до 04.01.2022 включно.

Однак, станом на день подання цього позову таку оплату ТОВ «Керамет» здійснено не було у зв`язку з цим Відповідачем був порушений строк, передбачений підпунктом 2.4.1. пункту 2.4. Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за порушення Покупцем строків оплати за Товар та/або послуги щодо організації навантаження Товару, визначених п. 2.4. 2.5 цього Договору. Продавець має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки виконання зобов`язання, за кожен день прострочки.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «Керамет» зобов`язань за Договором, з метою досудового врегулювання спору, беручи до уваги розділ 6 Договору, Позивач звернувся до Відповідача претензію від 08.02.2022 №ЦЗВ 20/549 з вимогою сплатити пеню.

07.04.2022 філією «ЦЗВ» отримано відповідь на претензію від 22.02.2022 № КМ -12/07-94, згідно з якою Відповідач визнав факт порушення своїх зобов`язань за Договором, водночас просив переглянути розмір пені.

Також у відповіді на претензію ТОВ «Керамет» зазначило, що листом від 06.01.2022 № КМ -12/08-04 зверталося до АТ «Укрзалізниця» з повідомлення про розірвання дії Договору через суттєву зміну кон`юнктури ринку металобрухту у зв`язку з чим ТОВ «Керамет» не має можливості виконати зобов`язання за Договором.

На адресу Позивача також надходив лист ГОВ «Керамет» від 29.08.2022 № КМ -12/08-308 про розірвання укладених договорів купівлі-продажу металобрухту, в тому числі Договору, однак, як зазначає позивач, на сьогодні сторонами не було досягнуто згоди щодо розірвання договорів.

Таким чином, у зв`язку і неналежним виконанням Покупцем зобов`язань за Договором ТОВ «Керамет» нараховано пеню за порушення строків попередньої оплати за Товар у загальній сумі 23 021, 04 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення вказаної суми.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу від 21.12.2021.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч.1 ст. 193 ГК України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Так, на виконання умов договору, а саме: п. 2.4. відповідач повинен був здійснити попередню оплату в розмірі 50 % вартості Товару, яка становить 182 746,39 грн без ПДВ в строк до 04.01.2022 включно.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач не виконав вказане зобов`язання. Доказів, які б дали змогу дійти протилежних висновків відповідачем до суду не надано, що й не заперечується самими сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за порушення Покупаєм строків оплати за Товар та/або послуги щодо організації навантаження Товару, визначених п. 2.4. 2.5 цього Договору. Продавець має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки виконання зобов`язання, за кожен день прострочки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, зокрема, факт невиконання відповідачем свого обов`язку з попередньої оплати товару, в позивача виникло право вимоги щодо стягнення пені в розмірі 23021,04 грн за запропонований позивачем період з 05.01.2022 по 05.07.2022, яку суд вважає обґрунтованою.

Щодо заперечення відповідача проти стягнення з нього суми неустойки як на ту підставу, що у зв`язку з суттєвим збільшенням експортного мита на металобрухт, відповідач змушений був відмовитись від отримання замовленого металобрухту, а відтак просив позивача про розірвання укладеного договору купівлі продажу, то суд встановив таке.

Приписами ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (частина 4 статті 188 ГК України).

При цьому, варто звернути увагу, що змістом договору купівлі - продажу від 24.12.2021 не передбачено право постачальника на одностороннє розірвання договору.

Таким чином, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї зі сторін.

Частиною 1 статті 651 ЦК України також передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів досягнення згоди між сторонами щодо розірвання вказаного договору чи доказів відповідача з позовом до суду про розірвання спірного договору до суду не подано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем попереджено позивача про неможливість виконання обов`язку щодо попередньої оплати та намір розірвати договір вже після строку, в межах якого відповідачем повинно було бути сплачено попередню оплату.

Також в листі ТОВ «Каремет» від 16.02.2022 №КМ-12/08-81 відповідач визнає про порушення строків сплати попередньої оплати та повідомляє, що ним буде сплачена нарахована пеня за відповідний термін.

Таким чином, відповідачем не виконано умов п.2.4 Договору, що, у свою чергу, виключає звільнення останнього від відповідальності за порушення умов даного договору в частині оплати товару.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2481,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамет» (вул. Тараса Шевченка, буд. 321, м. Львів. 79069, код ЄДРПОУ: 13508852) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (пр-т Повітрофлотський, буд.11/15, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 40081347) 23 021,04 грн пені та 2 481, 00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.