Рішення № 109489410, 28.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2023Справа № 910/12798/22

За позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1.,)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" (м. Київ)

2. Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ)

про розірвання трудового договору та зобов`язання вчинити дії,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Берьозкіна Ю.В.

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000", 2. Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора за власним бажанням, та зобов`язання відповідача-2 виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача як директора (керівника) відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.22. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

06.12.22. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

09.12.22. від позивача надійшло клопотання про виправлення описки в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.22. відкрито провадження у справі №910/12798/22, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.01.23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.22. у зв`язку з відпусткою судді Ващенко Т.М. підготовче засідання призначено на 19.01.23.

04.01.23. від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли пояснення, у яких також міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.

На час призначеного підготовчого засідання 19.01.23. у Господарському суді міста Києва було відсутнє електропостачання, що унеможливило проведення засідання суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.23. підготовче засідання призначено на 31.01.23.

31.01.23. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.02.23.

У судове засідання з розгляду справи по суті представники відповідачів не з`явились. Відповідач-1 про причини неявки свого представника суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи "Гідросервіс-2000" повідомлене належним чином, тож його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до статті 202 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимог підтримала в повному обсязі.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.02.23. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" є юридична особа "ООО "Експерткомерц", зареєстрована в РФ, з часткою в статутному капіталі ТОВ "Гідросервіс-2000" в розмірі 100%.

Як вказує позивач, 14.03.19. він подав відповідачу заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням з 01.05.19., на підставі ст. 38 КЗпП України.

Вказана заява позивача була зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції ТОВ "Гідросервіс-2000" 14.03.19. за № 2.

У той же час єдиний засновник ТОВ "Гідросервіс-2000" не вчинив жодних дій, спрямованих на розгляд поданої позивачем заяви та його звільнення із займаної посади керівника товариства.

Крім того, 15.03.19. директор товариства Нетреба О.В. направив повідомлення учаснику ТОВ "Гідросервіс-2000" - ООО "Експерткомерц" про скликання загальних зборів учасників для вирішення питання про звільнення директора з 01.05.19., проте такі загальні збори скликані та проведені не були.

У зв`язку з тим, що можливість вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між ТОВ "Гідросервіс-2000" та його директором Нетребою О.В. відсутня, позивач звернувся до суду із даним позовом про припинення трудових відносин та зобов`язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про Нетребу О.В. як директора (керівника) відповідача-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч. ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у п. 10.1 Статуту ТОВ "Гідросервіс-2000" (далі - Статут).

Відповідно до ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно з п. п. 10.3.5., 10.6. Статуту створення та відкликання виконавчого органу Товариства віднесено до компетенції Загальних Зборів Учасників. Виконавчим органом Товариства є Директор.

Відтак питання щодо призначення та звільнення директора товариства віднесено до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників ТОВ "Гідросервіс-2000".

Частиною 1 ст. 31 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 34 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 КЗпП, ст. ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Однак, докази звільнення позивача з посади директора ТОВ "Гідросервіс-2000" та, відповідно, прийняття рішення Загальними зборами учасників товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті Господарським судом міста Києва, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.04. № 14-рп/2004, від 16.10.07. № 8-рп/2007 та від 29.01.08. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

За ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.19. у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24.12.19. у справі № 758/1861/18).

У спірних правовідносинах судом встановлено, що уповноважений на звільнення ОСОБА_1 , як директора товариства орган ТОВ "Гідросервіс-2000" - Загальні збори учасників, не розглянув по суті заяву позивача про його звільнення із займаної посади протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього статутом обов`язків.

ТОВ "Гідросервіс-2000" своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав суду будь-яких документів, що свідчать про необґрунтованість позовних вимог. Твердження позивача вказаним відповідачем належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині визнання трудових відносини між позивачем та відповідачем-1 припиненими з 01.05.19., у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як директора (керівника) відповідача-1, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі, щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.20. у справі №910/7164/19.

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що внесення державним відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як директора (керівника) відповідача-1, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення її порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача-1 як на особу, з вини якої виник спір у даній справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 47; ідентифікаційний код 33744854) з 01.05.2019 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

3. Зобов`язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 15; ідентифікаційний код 37401206) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" (ідентифікаційний код 33744854).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 47; ідентифікаційний код 33744854) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 4.962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.03.23.

Суддя Т.М. Ващенко