Рішення № 109489386, 13.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2023Справа № 910/10003/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/10003/22

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця";до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн"; стягнення 233 403,24 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" заборгованість у розмірі 233 403,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-42174050/2021-0001 від 19.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/10003/22, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

23.11.2022 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

23.11.2022 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

23.11.2022 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд".

23.11.2022 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд".

01.12.2022 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.12.2022 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшли додаткові пояснення до відзиву.

12.12.2022 до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив.

22.12.2022 до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли заперечення щодо об`єднання справ в одне провадження.

22.12.2022 до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли заперечення на додаткові пояснення до відзиву.

22.12.2022 до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли заперечення на клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

09.01.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшли заперечення.

31.01.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" надійшло клопотання про долучення письмових доказів по справі.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" про об`єднання справ в одне провадження, зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги)/ Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача/ Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

З аналізу вказаної статті вбачається, що першочерговою обставиною для можливості об`єднання справ є пов`язаність між собою позовних вимог, а другочерговою є схожістю суб`єктного складу учасників справи.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", у провадженні Господарського суду міста Києва перебувають справи №910/9986/22, №910/9988/22, №910/10003/22 та №910/10648/22 з однаковим суб`єктним складом та вимогами про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Проте, виконання передбачених ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завдань щодо своєчасного вирішення судом спору та ефективного захисту порушених прав позивача буде значно ускладнено в разі об`єднання в одне провадження зазначених вище справ.

Отже, хоча суб`єктний склад учасників у вказаних справах є однаковим, втім вони мають різні документальні форми доведення та строки виникнення зобов`язань, що в свою чергу, у випадку об`єднання справ в одне провадження, може мати своїм наслідком суттєве утруднення розгляду справи.

За таких підстав, господарський суд не вбачає підстав для об`єднання справ №910/9986/22, №910/9988/22, №910/10003/22, №910/10648/22 в одне провадження, а тому клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" про об`єднання справ в одне провадження не підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як зазначено у п. 1 ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглянувши вказану заяву, судом встановлено, що остання подана в межах встановленого судом строку, в той же час, у поданій до суду заяві, як на підставу своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідач посилається на необхідність залучення третіх осіб, об`єднання справ №910/9988/22, №910/10003/22, №910/10648/22, №910/9986/22 в одне провадження, обсяг та характер доказів та ціну позову. Крім того, відповідач вказує, що справа є складною через настання форс-мажорних обставин. Проте, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, зокрема, не обґрунтовано необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, враховуючи характер спірних правовідносин та ціну позову.

Суд зазначає, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідач не позбавлений права подавати відзив у встановлений судом строк, виклавши власні заперечення, обґрунтування та пояснення по суті спору із наданням відповідних доказів щодо їх обґрунтованості, також не обмежений у праві на подання інших заяв та клопотань, у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Суд зазначає, що зазначеним у поданих до суду документах обставинам, а також доданим доказам на підтвердження викладених доводів, судом буде надана оцінка при розгляді справи по суті.

Відповідно до ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та можуть бути розглянуті будь-які інші справи, віднесені до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Частиною 5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин та ціну позову, суд визнав дану справу малозначною.

Враховуючи ненадання відповідачем доказів щодо обґрунтованості своїх заперечень, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Що стосується заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд", суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Отже, з положень статті 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

У поданих відповідачем заявах відсутні визначені статтею 50 Господарського процесуального кодексу України належні обґрунтування та підстави необхідності залучення до участі у справі ТОВ "Агро Фонд" та ТОВ "Кернел-Трейд" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, відсутні докази перебування зі сторонами у таких матеріальних правовідносинах, які б в результаті прийняття судом рішення у справі зазнали певних змін, у зв`язку з чим судом не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов`язує залучення (допуск) третьої особи. А тому заяви відповідача про залучення ТОВ "Агро Фонд" та ТОВ "Кернел-Трейд" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не підлягають задоволенню.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2022 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноваженим особам сторін.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" (далі - замовник, відповідач) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця, перевізник, позивач) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-42174050/2021-0001 (далі - договір), за умовами якого залізниця зобов`язується здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги замовнику, а замовник у свою чергу здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги, де перевізник акціонерне товариство "Українська залізниця", а замовник (вантажовласник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн".

Відповідно до п. 1.5. договору, договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з п 2.1.7. договору, замовник зобов`язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ- 46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.

18.02.2022 за накладною № 42082719 на станцію Броди Львівської залізниці прибуло 50 власних порожніх вагонів (вантаж на своїх осях) на адресу ТОВ "Посібл солюшн" під навантаження.

Як слідує з Акту загальної форми ГУ-23 № 262 від 18.02.2022, з вини ТОВ "Посібл солюшн" (клієнта) вагони були затримані у зв`язку із зайнятістю вантажного фронту під`їзної колії. Вказаний акт підписано директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В. без будь - яких зауважень.

22.02.2022 о 20 год. 20 хв. на 10 вагонів-зерновозів №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 складено акт загальної форми ГУ-23 №284 про закінчення затримки та вагони згідно з листом №22/22/1 від 22.02.2022. Подано під навантаження відповідно до Письмової угоди № 17 від 22.02.2022 на під`їзну колію ТОВ "Компанія Дністер" (пам`ятка форми ГУ-45 від 22.02.2022 №35 про подачу вагонів, яка підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенко Д.В. у відповідності до вимог п.4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

23.02.2022 о 22 год. 50 хв. на підставі повідомлення про закінчення вантажних операцій № 41 вантажовласник повідомив про завантаження вагонів №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268.

23.02.2022 о 22 год. 50 хв. вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 забрані із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 №39 про забирання вагонів, яка підписана директором відповідача Василенком Д.В.

У період з 23.02.2022 о 22 год. 50 хв. вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 до 25.03.2022 19 год. 30 хв. знаходились на місцях загального користування в очікуванні оформлення перевізного документу, що підтверджується актами загальної форми №295 від 23.02.2022 та №428 від 25.03.2022. Вказані акти підписані директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В., без зауважень.

22.02.2022 о 15 год. 00 хв. вагон №95779807 згідно з листом №22/22/1 від 22.02.2022 подано під навантаження відповідно до Письмової угоди № 7 від 22.02.2022 на під`їзну колію ТОВ "Агро фонд" (пам`ятка форми ГУ-45 від 22.02.2022 №26 про подачу вагонів, яка підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В., у відповідності до вимог п.4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.

17.03.2022 об 11 год. 00 хв. вагон №95779807 забрано із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 №30 про забирання вагонів (підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В.).

Із 17.03.2022 об 11 год. 00 хв. вагон №95779807 до 25.03.2022 19 год. 30 хв. знаходився на місцях загального користування в очікуванні оформлення перевізного документу та митного оформлення, що підтверджується актами загальної форми №403 від 17.02.2022, №417 від 24.03.2022 та №424 від 24.03.2022, №427 від 25.03.2022 (вказані акти підписано директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В. без будь - яких зауважень).

У подальшому, 25.03.2022 відповідачем, на підставі відправки №37174786, вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268, 95779807 відправлено на станцію Воля Барановська, Польща.

У зв`язку із зберіганням вантажу власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях з 18.02.2022 по 25.03.2022 відповідачу нараховано збір на підставі вказаних актів загальної форми, на загальну суму 233 403,40 грн. з ПДВ.

Відповідно до накопичувальної картки форми ФДУ-92 №28030183 відповідачем було внесено запис, де останній визнав зберігання вантажу впродовж 2-х діб (19.02.2022 - 20.02.2022).

01.08.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію № ДН-3-03/853 з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 233 403,40 грн, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку, накладної.

Позивач зазначає, що відповідач, не здійснив оплату за користування власними вагонами №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268, 95779807 у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" заборгованість у розмірі 233 403,40 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами вагони не змогли бути відправлені у пункт призначення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-42174050/2021-0001 від 19.04.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут, Статут залізниць України), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, 18.02.2022 за накладною № 42082719 на станцію Броди Львівської залізниці прибуло 50 власних порожніх вагонів (вантаж на своїх осях) на адресу ТОВ "Посібл солюшн" під навантаження.

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України, вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №3342 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Як слідує з Акту загальної форми ГУ-23 № 262 від 18.02.2022, з вини ТОВ "Посібл солюшн" (клієнта) вагони були затримані у зв`язку із зайнятістю вантажного фронту під`їзної колії. Вказаний акт підписано директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В. без будь - яких зауважень.

22.02.2022 о 20 год. 20 хв. на 10 вагонів-зерновозів №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 складено акт загальної форми ГУ-23 №284 про закінчення затримки та вагони згідно з листом №22/22/1 від 22.02.2022. Подано під навантаження відповідно до Письмової угоди № 17 від 22.02.2022 на під`їзну колію ТОВ "Компанія Дністер" (пам`ятка форми ГУ-45 від 22.02.2022 №35 про подачу вагонів, яка підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенко Д.В. у відповідності до вимог п.4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

23.02.2022 о 22 год. 50 хв. на підставі повідомлення про закінчення вантажних операцій № 41 вантажовласник повідомив про завантаження вагонів №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268.

23.02.2022 о 22 год. 50 хв. вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 забрані із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 №39 про забирання вагонів, яка підписана директором відповідача Василенком Д.В.

У період з 23.02.2022 о 22 год. 50 хв. вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268 до 25.03.2022 19 год. 30 хв. знаходились на місцях загального користування в очікуванні оформлення перевізного документу, що підтверджується актами загальної форми №295 від 23.02.2022 та №428 від 25.03.2022. Вказані акти підписані директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В., без зауважень.

22.02.2022 о 15 год. 00 хв. вагон №95779807 згідно з листом №22/22/1 від 22.02.2022 подано під навантаження відповідно до Письмової угоди № 7 від 22.02.2022 на під`їзну колію ТОВ "АГРО ФОНД" (пам`ятка форми ГУ-45 від 22.02.2022 №26 про подачу вагонів, яка підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В., у відповідності до вимог п.4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.

17.03.2022 об 11 год. 00 хв. вагон №95779807 забрано із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 №30 про забирання вагонів (підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В.).

Із 17.03.2022 об 11 год. 00 хв. вагон №95779807 до 25.03.2022 19 год. 30 хв. знаходився на місцях загального користування в очікуванні оформлення перевізного документу та митного оформлення, що підтверджується актами загальної форми №403 від 17.02.2022, №417 від 24.03.2022 та №424 від 24.03.2022, №427 від 25.03.2022 (вказані акти підписано директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В. без будь - яких зауважень).

У подальшому, 25.03.2022 Відповідачем, на підставі відправки №37174786, вагони №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268, 95779807 відправлено на станцію Воля Барановська, Польща.

Згідно з п. 4.14. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, що затверджено наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, перевезення власних вантажних вагонів із заводськими номерами (від вагонобудівного підприємства до покупця, на утилізацію тощо) здійснюється за погодженням із відправником і залізницею як "вантаж на своїх осях".

Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Відповідно до статті 46 Статуту Залізниць України, п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Мін`юсті 24.11.2000 за № 866/5087, нарахування збору за зберігання вантажів в разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

При цьому, у разі затримки вантажу на одній станції (призначення чи на шляху прямування) з вини одержувача (відправника) оформленій декількома актами загальної форми, термін безоплатного зберігання визначається виходячи із загального часу затримки по всім актам станції, при цьому враховується одна пільгова доба терміну безоплатного зберігання вантажу.

Відповідно до розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у в межах України та пов`язані з ними послуги:

п. 2.1 Термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами.

Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі:

-4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі контейнерах);

-2,5 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів в критих складах;

-1,6 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів на відкритих складах ( у тому числі контейнерах).

За зберігання небезпечних вантажів нараховується збір за кожну добу в розмірі:

-3,4 грн за одну тонну - при зберіганні в критих складах;

-2,1 грн за одну тонну - при зберіганні на відкритих складах ( у тому числі у контейнерах).

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях, а також за зберігання тварин (з голови ) справляється в розмірі 5,9 грн за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округлюється до повної.

Відповідно до п.9 Правил зберігання вантажів, встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Позивачем доведено суду належними та допустимими доказами, факт затримки відповідачем (з вини вантажовласника, відповідача) та зберігання позивачем власного рухомого складу на своїх осях на підставі актів загальної форми ГУ-23 №№262, 280, 403, 417. Як вказано вище, обставини вини відповідача визнані відповідачем, шляхом проставлення підпису, без будь - яких зауважень директора Василенка Д.В. на таких актах загальної форми.

Згідно частин 1, 2 та 7-9 статті 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, затверджені Правила користування вагонами і контейнерами (далі - Правила).

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відповідно абзаців 1, 3 п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Згідно з абзацом 2 п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Пунктом 8 даних Правил передбачено, що в разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до абзацу 1 п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Так, відповідно до розділу V "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги" станцією Броди нараховано відповідачу збір за користування вищевказаними вагонами по відомостям №28030023 на суму 188 850 грн без ПДВ.

Вказана відомість №28030023 підписана директором ТОВ "Посібл солюшн" Василенком Д.В. та містить запис, де відповідач визнав вартість користування вагонами не більше ніж за 2 доби та відмовився сплачувати повну вартість.

Згідно з відомістю №25030018 плати за користування вагонами було знято плати у розмірі 03 грн. 60 коп.

Таким чином, загальна сума плати за користування вагонами №№58524679, 53223533, 58541574, 58515115, 58504945, 58559196, 95168837, 58538745, 58529975, 95134268, 95779807 становить 233 403 грн. 24 коп. (в т.ч. ПДВ 38900,54 грн.)

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується сума нарахованого позивачем збору, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, відповідачем не надано суду контррозрахунку збору за користування вищевказаними вагонами.

Що стосується заперечень відповідача в частині настання форс-мажорних обставин вагони, у зв`язку з чим вагони не змогли бути відправлені у пункт призначення, суд відзначає.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Так, відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Наразі Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Зокрема, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями.

13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов`язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов`язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

З огляду на це, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим), доводи позивача та висновку суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.

Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Таким чином, сам по собі лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не засвідчує форс-мажорні обставини саме для спірних правовідносин, але у сукупності з доказами, наданими відповідачем, може їх підтверджувати.

В той же час, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання з оплати плати за користування вагонами за укладеним договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-42174050/2021-0001 від 19.04.2021 внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 6.2 та п.6.3 вказаного договору сторони погодили, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Так, відповідач посилається на направлення позивачу листа - повідомлення №28/22/02 від 28.02.2022 щодо настання форс - мажорних обставин, проте суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження направлення вказаного листа на адресу позивача й отримання його останнім.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не виконано обов`язку, встановленого п. 6.2,6.3. договору щодо повідомлення сторону про настання форс - мажору, з огляду на що відповідач не може бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання своїх договірних зобов`язань у вигляді нарахованої позивачем плати за зберігання вантажу - збору у розмірі 233 403,24 грн.

За таких обставин, суд відхиляє як необґрунтовані і безпідставні посилання відповідача на форс - мажор та звільнення його від відповідальності у вигляді сплати нарахованого позивачем збору за зберігання вантажів.

Щодо наданого відповідачем (зазначення витягу в тексті відзиві) повідомлення Укрзалізниці №ЦТЛ-19/178 від 02.03.2022 про настання форс - мажору, суд зазначає, що вказане повідомлення опубліковане в силу умов договору про надання послуг з організації перевезень (п.6.2) зі сторони залізниці. Проте, суд зазначає, що таке повідомлення не впливає на суть вирішення спору у даному конкретному випадку, оскільки підставою нарахування збору є порушення договірних зобов`язань саме відповідачем. При цьому, відповідачем не заявляється про порушення зобов`язань з боку залізниці, в тому числі її вини та причинного - наслідкового зв`язку з не можливістю відповідачем виконати належним чином свої зобов`язання за укладеним договором.

Частинами 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл солюшн" (01004, м. Київ, вул. Толстого Льва, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 42174050) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40081195) заборгованість у розмірі 233 403 (двісті тридцять три тисячі чотириста три) грн 24 коп. та судовий збір в розмірі 3 501 (три тисячі п`ятсот одна) грн 05 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко