Рішення № 109487949, 02.03.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16186/21

Провадження № 2/522/2690/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

02 березня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря - Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу у спрощеному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про порушення права у зв`язку з неналежним утриманням інженерних мереж та стягнення коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси 30.08.2021 звернулась позивачка ОСОБА_1 , до КП «ЖКС «Порто-Франківський» про захист прав споживачів та просила визнати порушення відповідачем право на отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення належної якості, стягнути з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на її користь 44 430, 75 грн.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 , обґрунтовує тим, що за умовами договору довічного утримання їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира була в неналежному стані, а тому нею було прийнято рішення про проведення капітального ремонту. Стіни та фундамент квартири були пошкоджені в результаті довготривалого протікання труб дворового водопроводу та каналізації. На неодноразові звернення до відповідача будь-яких дій для зміни труб КП «ЖКС «Порто-Франківський» не здійснив. Позивачка за свої кошти змушена усунути аварійну ситуацію шляхом зміни труб водопроводу та каналізації. Вартість цих робіт складає 14 810, 25 грн. Крім того, позивачка просить застосувати п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», та встановити відповідальність у розмірі 300 відсотків вартості наданих послуг.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , до КП «ЖКС «Порто-Франківський» про захист прав споживачів в порядку загального позовного провадження з призначенням до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

30.11.2022 від позивачки надійшла заява в якій вона уточнила резолютивну частину своїх вимог та просила визнати порушення відповідачем право ОСОБА_1 , шляхом неналежного утримання інженерних мереж, а саме дворової труби водопостачання та труби водовідведення. При цьому обставини викладені в первинному позові та правові обґрунтування не змінювала.

24.09.2021 до суду від відповідача КП «ЖКС «Порто-Франківський» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач вказує на недоведеність факту неналежного виконання своїх обов`язків, які передбачені Законом України «Про надання житлово-комунальних послуг».

Зокрема, відповідач наголошує, що позивачем не доведений факт наявності пошкодженої ділянки мережі водопроводу та каналізації, ремонт якої входить до компетенції КП «ЖКС «Порто-Франківський». З цього приводу позивачем не надано належного доказу на підтвердження характеру та місця пошкодження.

Відповідач звертає увагу на те, що встановлення даного факту має значення для розмежування відповідальності між КП «ЖКС «Порто-Франківський» та іншими службами з обслуговування водопровідних та каналізаційних систем.

Крім того, відповідач стверджує, що жодного звернення від ОСОБА_1 , до КП «ЖКС «Порто-Франківський» з приводу пошкоджень вказаної системи не було.

Представник зазначає, що працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський» у 2020 році було здійснено ремонт труби водопостачання та дворового покриття.

Натомість ОСОБА_1 , неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання, а саме в частині оплати комунальних послуг. Загальний борг позивачки на 01.02.2023 становить 14 949, 08 грн.

01.10.2021 від позивачки надійшла відповідь на відзив до позовної заяви в якій ОСОБА_1 , зазначає, що надані відповідачем акти виконаних робіт стосуються іншої ділянки прибудинкової території, а акти являються неналежними доказами у справі.

27 лютого 2023 року від позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2023 року заяву позивача задоволено та призначено судове засідання призначене на 02 березня 2023 року о 15 годині 00 хвилин провести в режимі відеоконференції.

У судове засідання призначене на 02 березня 2023 року позивач не з`явився. Як вбачається з Протоколу судового засідання від 02.03.2023 року судове засідання розпочато о 15:10:50. Як вбачається з позначень Протоколу, а саме № 3, 4, 5, 6, 7 секретарем судового засідання було запрошено позивача ОСОБА_1 , однак ОСОБА_1 перебувала офлайн. Слід звернути увагу, що відповідно до позначень Протоколу № 25 позивач ОСОБА_1 була авторизовано за КЕП (ЕЦП) лише о 16:13:53 вже після закінчення розгляду справи та оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

В судове засідання з`явився представник відповідача Зуєва І.І . Вказала на можливість розгляду справи по суті. Надала пояснення, просила відмовити в задоволення позову.

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

З матеріалів справи вбачається, що в матеріалах справи достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, сторони мали достатньо часу для подання всіх письмових пояснень для висвітлення своєї позиції.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення своїх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання.

КП «ЖКС «Порто-Франківський» є управителем вказаного будинку відповідно до договору з управління багатоквартирним будинком.

Правовідносини КП «ЖКС «Порто-Франківський» із співвласниками багатоквартирного будинку регулюється Законом України « Про місцеве самоврядування» та Законом України «Про надання житлово-комунальних послуг».

Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання житлово-комунальних послуг» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Порядок проведення ремонтних робіт та сфери відповідальності за станом системи водопостачання та каналізації регламентовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Порядком обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водрвідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.08.2018 № 219, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 зі змінами внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку №302 від 27.11.2015.

Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» це - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Вказане відповідає також п. 4 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.08.2018 № 219, згідно з яким обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення багатоквартирного будинку включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

Одночасно з цим, відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015), (далі - Правила), роботи з технічної експлуатації каналізаційної мережі у великих містах покладаються на самостійні виробничі підприємства з експлуатації каналізаційних мереж з поділом на районні експлуатаційні ділянки каналізаційних мереж (п. 12.1.3 Правил).

Технічне обслуговування мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній: дюкерних і з`єднувальних камер, колодязів, напірних і самоплинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами тощо (п. 12.2.1 Правил).

Так, раптові руйнування або закупорення труб і споруд на мережі, які призводять до припинення відведення стічних вод і підтоплення (з виливом стічних вод на поверхню) і викликають необхідність розкопування трубопроводу є аваріями на каналізаційних мережах (п. 12.3.11 Правил).

Роботи з аварійного ремонту на каналізаційній мережі виконують аварійно-ремонтні бригади або експлуатаційний персонал служби мережі залежно від структури виробника/виробничого підприємства з експлуатації каналізаційних мереж (п. 12.3.14 Правил).

Крім того, роботи із перекладки окремих ділянок ліній з повною чи частковою заміною труб; заміни засувок, шиберів, вантузів або їх зношених частин; ремонту окремих споруд, пристроїв, устаткування, належать до капітального ремонту мережі та, як правило, повинні виконуватися згідно з проектно-кошторисною документацією спеціалізованими будівельними організаціями. Для виконання нескладних робіт можуть залучатися працівники служби експлуатації/підприємства з експлуатації каналізаційних мереж (п. п. 12.3.9, 12.3.10 Правил).

Таким чином, для вирішення спору по суті позовних вимог необхідно встановити характер та місце пошкоджень системи водопостачання та каналізації.

В позовних вимогах позивачка посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків з утримання та ремонту інженерних систем та мереж водопостачання та каналізації, проте не зазначає конкретну ділянку пошкодження та не надає належних доказів цьому факту. Додані до позовної заяви експертні звіти від 23.07.2018 про розгляд проектної документації об`єкта будівництва містить висновок експерта щодо відповідності проектної документації капітального ремонту квартири позивачки вимогам міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва та не містить висновок щодо пошкодження та ремонту системи водопостачання та каналізації на ділянці відповідальності КП «ЖКС «Порто-Франківський».

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаний експертний звіт є неналежним доказом стосовно предмету позову.

Також, позивачкою Надано доказ під назвою «Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 від 20 жовтня 2020 року», складений інженером проектувальником Мінцис М.Б .

В ньому зазначається перелік та вартість робіт без зазначення місця проведення.

Крім того, цей локальний кошторис не відповідає вимогам до складання проектно-кошторисної документації для проведення таких ремонтних робіт, наявність пошкоджень, які необхідно усунути та повноваження виконавців ремонтних робіт.

До цього кошторису додані фотознімки, проте з них неможливо встановити місце пошкодженої ділянки. Крім цього, фотознімки датовані 24.08.2018, тоді як наданий кошторис дотований 20.10.2020.

При таких обставинах суд вважає цей доказ неналежним. Крім того, до позову не надано доказів належного виконання ремонтних робіт спеціалізованими будівельними організаціями, відсутні докази сплати коштів за ремонтні роботи.

Суд не приймає твердження позивачки у відповіді на відзив про те, що надані відповідачем акти виконаних ремонтних робіт не стосується ділянки прибудинкової території, яка зазначена предметом розгляду в межах позовних вимог, оскільки до позову не додана схема відображення пошкодженої ділянки, не наведено доказів наявності пошкоджень, ремонт яких віднесено до компетенції КП «ЖКС «Порто-Франківський».

Проведення капітального ремонту в квартирі позивачки не свідчить про неналежне виконання свої обов`язків відповідачем, оскільки такий ремонт не входить до компетенції КП «ЖКС «Порто-Франківський».

Посилання позивачки про неодноразові звернення до КП «ЖКС «Порто-Франківський» з приводу пошкодження системи водопостачання жодним доказом не підтверджено. Надана відповідачем виписка з електронної системи вхідної кореспонденції про відсутність звернень ОСОБА_1 , з приводу ремонту системи водопостачання належними доказами не спростована.

Відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається позивач, передбачається, що «якщо під час виконання робіт (надання послуг), стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати компенсування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця».

Отже, в розумінні даної норми закону споживач повинен спочатку після виявлення недоліків встановити строк для їх усунення, а потім вимагати відшкодування збитків.

Натомість позивачем порушена вказана норма закону, наявність недоліків не доведена, строк для їх виправлення не встановлений, а отже відсутні наслідки, передбачені ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, посилання позивачки на ст.23 ч.1 п.4 Закону про відповідальність у розмірі трьохсот відсотків вартості наданої послуги, не застосовується до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 чт. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

У Х В А Л И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про порушення права у зв`язку з неналежним утриманням інженерних мереж та стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, згідно ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній основній відпустці повний текст рішення виготовлено 13.03.2023 року.

Суддя А.В. Науменко

02.03.23