Рішення № 109487624, 10.03.2023, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/8146/22

Провадження № 2/946/607/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Баннікової Н.В.

при секретарі - Клопот М.П.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Сектор ведення реєстру територіальної громади м.Ізмаїл секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Сектор ведення реєстру територіальної громади м.Ізмаїл секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є співвласником 1/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Окрім нього, власниками зазначеної частини будинку є мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 , брат ОСОБА_2 . У серпні 2013 року його брат ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_3 , яка є громадянкою РФ, виїхали з України до РФ, де проживають постійно до теперішнього часу. Однак ОСОБА_3 й на даний час зареєстрована в належній йому частині житлового будинку. Її реєстрація носить формальний характер, що створює перешкоди в реалізації позивачем в повному обсязі своїх прав та охоронюваних законом інтересів власника нерухомого майна, оскільки ОСОБА_3 не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере. У зв`язку з вищевикладеним, просить визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Окрім того, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , який не залишив заповіту, отже спадкування відбуватиметься за законом. Оскільки відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за однією з померлим адресою, однак фактично за місцем реєстрації не проживає з 2013 року, тому просить встановити факт, що відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації не проживав.

Ухвалою суду від 16.12.2022 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_4 .

Представник позивача подав заяву з проханням розглянути справу у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до ст.128 ЦПК України належним чином, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Третя особа ОСОБА_4 подала заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належить 1/5 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , які складають квартири 2,3, що підтверджено відповідним свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 02.04.1998 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджено відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Ізмаїльським відділом ДРАЦС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відповідно до запису у технічному паспорті на житловий будинок та довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з відміток в закордонних паспортах відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вони останній раз перетинали кордон України в 2017,2018 роках, тобто за місцем реєстрації не проживають більше року.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування власністю, що є адекватним змісту порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку, квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням у обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 є членом сім`ї власника, однак за місцем реєстрації понад один рік не мешкає, позовні вимоги можуть бути задоволені.

Крім того, вказане рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстраційного обліку місця проживання.

До того ж, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 фактично за місцем реєстрації не проживає з 2013 року, а тому суд вважає доведеним той факт, що відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації не проживав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 156 ЖК, 16, 319, 321, 405 ЦК, ст.ст. 4, 12, 13, 77-81, 141, 259, 89, 264-265, 267, 268, 280-289,315 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Сектор ведення реєстру територіальної громади м.Ізмаїл секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто - станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова