Рішення № 109487257, 22.02.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 489/2094/22

Провадження № 2/487/734/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.02.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Нікітіна Д.Г., за участю секретаря судового засідання Сідлецької О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 42364,20 грн. та судові витрати у розмірі 2481,00 грн, посилаючись на невиконання умов договору, що призвело до виникнення заборгованості.

21.09.2022 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом повторно через оголошення на офіційному сайті суду, відзиву не подав.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 223, ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 04.09.2014 року ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуску та надання платіжної картки № НОМЕР_1 .

04.09.2014 встановлено ОСОБА_1 кредит в сумі 34000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

АТ «Державний ощадний банк України» свої зобов`язання за вказаним кредитним договором стосовно надання кредиту виконав, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість.

Згідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України 23 вересня 2015 року при розгляді справи № 6-37цс15.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 21.06.2022 складає 42364,00 грн., яка складається:

сума заборгованості за основним боргом 33998,43 грн.;

сума заборгованості за процентами за користування кредитом 3210,43 грн.;

3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) 421,95 грн.;

3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 53,48 грн.;

інфляційні витрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) -4222,21 грн;

інфляційні витрати за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 457,70 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 2481,00 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 42364,20 грн., яка складається:

сума заборгованості за основним боргом 33998,43 грн.;

сума заборгованості за процентами за користування кредитом 3210,43 грн.;

3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) 421,95 грн.;

3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 53,48 грн.;

інфляційні витрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) -4222,21 грн;

інфляційні витрати за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 457,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в розмірі 2 270 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне Товариство АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 09326464, місцезнаходження: 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Г. Нікітін