Ухвала суду № 109485570, 02.03.2023, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/435/23

Провадження №1-кп/548/125/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження №12023170590000007 по обвинуваченню

ОСОБА_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України та клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження у цьому кримінальному провадженні строку тримання під вартою обвинуваченого,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 186 ч.4 КК України, до суду надійшов 01.03.2023 року відповідно до ст. 314 КПК України та відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Хорольському районному суду Полтавської області.

Підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України не встановлено.

Перевіривши надані матеріали, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо призначення судового розгляду, суд відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акта та викликає учасників судового провадження, які братимуть участь у судовому розгляді.

В ході судового засідання прокурор заявивклопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, яке мотивував тим, що ризики встановлені раніше, не зменшились і на даний час існують, оскільки обвинувачений може впливати на потерпілого, тяжкість вчиненого кримінальногоправопорушення, яке інкримінується обвинуваченому може вплинути на те, що він буде уникати суду, що може вчинити інше кримінальне правопорушення, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому прокурор просив продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5

заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України вказані прокурором, є необґрунтованими.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 при вирішенні цього клопотання поклався на розсуд суду.

Враховуючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений в разі звільнення з-під варти може переховуватися від суду, а також те, що у справі залишаються недопитаними потерпілий та свідки, у суду є підстави вважати, що обвинувачений у разі звільнення з-під варти може впливати на них, може вчинити інші кримінальні правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також враховуючи відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України; враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованому йому злочині, - суд приходить до твердого переконання про необхідність продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків.

Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Зважаючи на те, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, клопотання прокурора підлягає до задоволення. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Стверджувані ризики в даній справі переважають над принципом поваги до особистої свободи, на що звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Борзих та інші проти України» від 25.06.2020 року.

Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням забезпечує не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Так, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , є тяжким злочином. На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні. Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою на даний час відпала.

З урахуванням викладеного, оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_4 не виходить за межі розумного строку та зважаючи на необхідність призначення справи до судового розгляду, відсутності можливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд та відсутність доказів, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 30.04.2023 року, включно.

Керуючись ст. ст. 314-317, 331, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Хорольського районного суду Полтавської області за адресою: м.Хорол Полтавської області, вул. Незалежності, 82, на 02.03.2023 року на 16:20 годину.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника, свідків.

Про час розгляду справи повідомити учасників судового провадження.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження у кримінальному провадженні №12023170590000007 строку тримання під вартою ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України, задовольнити.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 30.04.2023 року, включно.

Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 02.03.2023 року.

Головуючий: ОСОБА_1