Рішення № 109484543, 09.03.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12733/22

Категорія 129

2-а/295/19/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову поліцейського 1 роти 3 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ярошука О.В. серії ГАА №566155 від 18.10.2022, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення на неї штрафу у розмірі 850,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 18.10.2022 о 24:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , позивач виявила, що раніше знайомі їй особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вчиняли протиправні дії відносно дочки позивача ОСОБА_4 , погрожували викинути дочку та позивача з балкону, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було викликано поліцію. Позивач повернулася додому, щоб одягтися, та вийшовши у подальшому з дому виявила, що ні дочки, ні чоловіків, а ні працівників поліції немає.

Оскільки на місці події нікого не було, не знаючи, що робити, позивач знову зателефонувала до поліції. За наслідком прибуття працівників поліції позивача було доставлено до поліцейського відділу та в подальшому складено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, у зв`язку із завідомо неправдивим викликом спеціальних служб.

Постанову позивач вважає протиправною, оскільки умислу щодо неправдивого виклику поліції у неї не було, її дії щодо виклику поліції були направлені на захист життя позивача та її дочки, оскільки ОСОБА_2 намагався скинути її з 13-го поверху будинку. Також зауважує, що поліцейським не надано жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 19.12.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

17.01.2023 від позивача надійшла заява, у якій позивач просить бути присутньою у суді при ухваленні остаточного рішення.

Ухвалою суду від 23.01.2023 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.

02.02.2023 від представника відповідача Яременко Т.С. до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що постановою поліцейського серії ГАА №566155 від 18.10.2022 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

18.10.2022 поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Ярошуком О.В., що перебував у складі екіпажу разом із поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП Світельським О.В., під час патрулювання було отримано виклик по лінії 102 «Домашнє насильство» такого змісту: «18.10.2022 о 00:35 год адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомила про те, що колишній зять на даний час вчиняє психологічне та фізичне насильство відносно доньки. Прибувши за викликом, екіпаж патрульної поліції встановив, що факт домашнього насильства не підтверджено, подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не проживають разом та не об`єднані спільним побутом. При цьому, під час спілкування було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не погрожували фізичною розправою ОСОБА_4 та не вчиняли психологічного та фізичного насильства, про що поліцейськими було відібрано відповідні пояснення. Оскільки заявниця не могла чітко пояснити причину виклику та повідомляла інформацію, яка не відповідала дійсності, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову за ст. 183 КУпАП серії ГАА №566155 від 18.10.2022. Вказано, що у ОСОБА_4 було відібрано пояснення, яке було додане до постанови, та здійснювалась фіксація обставин події на боді-камеру, проте надати копію пояснення ОСОБА_4 не має можливості, оскільки останнє додано до постанови про адміністративне правопорушення, яка передана для виконання до відділу державної виконавчої служби. Також зазначено, що відео з боді-камер відсутні, оскільки сплив термін їх зберігання.

Також, 18.10.2022 о 00:55 ОСОБА_1 знову звернулась на лінію 102 з повідомленням такого змісту: «заявниця скаржиться на працівників поліції, які приїхали на її виклик ЄО №49082 від 18.10.2022 00:38, оскільки останні не надали допомоги, а її доньку колишній зять має намір скинути з 13 поверху. Заявниця кричить, на запитання не відповідає. Заявниця вважає, що працівники поліції неналежно відреагували на її повідомлення та просить надіслати інший наряд поліції».

Після цього, заявниця ОСОБА_1 о 01:13 знову зателефонувала на лінію 102 та просила надіслати інший екіпаж по її виклику. В ході опрацювання даного виклику щодо заявниці було винесено постанову за ст. 183 КУпАП.

Також, 18.10.2022 о 14:59 заявниця ще раз звернулася на службу 102 та повідомила: «заявниця скаржиться на працівників поліції, що прибули до неї на виклик, не представились та безпідставно, з її слів, виписали їй штраф. Заявниця бажає отримати відповідь на свою скаргу у письмовому вигляді».

Те, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції через лінію «102», підтверджується також поясненнями поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Ярошука О.В. та поліцейського взводу №1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП Світельського О.В., які додані до відзиву.

Для фактичного з`ясування обставин за повідомленнями ОСОБА_1 працівники поліції в складі чергових екіпажів прибували на місце події, відбирали пояснення у ОСОБА_4 та було встановлено відсутність факту домашнього насильства, події не містили будь-яких ознак вчинення правопорушень.

Представник відповідача, посилаючись на вищенаведене, вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.183 КУпАП, а дії поліцейського при винесенні оскаржуваної постанови відповідали приписам законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що 18.10.2022 поліцейським взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ярошуком О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА №566155, якою позивача ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

За змістом оскаржуваної постанови, 18.10.2022 о 00:36 год, у АДРЕСА_2, ОСОБА_1 здійснила виклик на спеціальну лінію «102» та повідомила, що її дочку намагаються скинути з балкону двоє чоловіків, що не відповідає дійсності.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з п.п. 1-5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації".

Передбачені ст. 3 Конституції України гарантії, які полягають у тому, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, вказують на можливість здійснення захисту особою як її життя та здоров`я, безпеки, майна, так і відповідних прав інших осіб, по відношенню до яких передбачається або є ймовірною загроза порушення вищезазначених прав.

Положеннями ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Системний аналіз наведених норм в розрізі покладення тягаря доведення слід розуміти як зміщення балансу ініціативності використання процесуальних прав та обов`язків доведення в бік суб`єкта владних повноважень з урахуванням, по-перше, конституційно закріпленої гарантії спрямованості діяльності держави, по-друге, зрозумілого більш вразливого становища особи, яка має намір здійснити захист порушеного або невизнаного права у спорі в сфері публічних взаємовідносин, у порівнянні з особою владної компетенції, та, як безпосередньо пов`язаного із попереднім твердженням, спрощеного порядку фактичного доступу суб`єкта владних повноважень до тих даних, що застосовувались при прийнятті певного рішення і які можуть прийматись судом як докази.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з витягів з реєстрації Єдиного обліку, 18.10.2022 року о 00 год 36 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.10.2022 о 00 год 35 хв за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця ОСОБА_1 повідомила про те, що колишній зять вчиняє психологічне та фізичне насильство відносно доньки.

За змістом рапорту УПП в Житомирській області (поліцейський Ярошук О.В.), відтвореного у реєстрі, «прибувши за вказаною адресою факт домашнього насильства не підтвердився, оскільки подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не проживають разом, не об`єднані спільним побутом. При цьому, під час спілкування було встановлено, що гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не погрожували фізичною розправою ОСОБА_4 та не вчиняли фізичного або психологічного насильства, про що відібрано пояснення. Оскільки заявниця не могла чітко пояснити причини виклику та повідомляла інформацію, яка не відповідає дійсності, відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ст. 183 КУпАП, у ОСОБА_4 відібрано пояснення».

Заперечуючи проти вимог позову, відповідач посилається на те, що при прибутті на місце події, поліцейським у ОСОБА_4 , відносно якої, за твердженням ОСОБА_1 , була загроза застосування насильства, було відібрано пояснення, які обставини застосування насильства не підтвердили. Представник відповідача у відзиві вказує, що надати копію відповідного пояснення не має можливості, оскільки останнє додано до постанови про адміністративне правопорушення, яка передана на виконання до Богунського відділу державної виконавчої служби.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не вжив заходів для отримання копії пояснення у відділі ДВС або для витребування таких доказів судом, таким чином, посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_4 надала пояснення, у яких заперечила застосування до неї насильства, жодними доказами не підтверджено. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що у подальшому ОСОБА_1 неодноразово здійснювалися виклики поліції по ліні «102», оскільки при винесенні оскаржуваної постанови такі обставини не могли бути оцінені та враховані працівником поліції, враховуючи, що на момент прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП їх не існувало.

Положеннями ст.183 КУпАП передбачено настання відповідальності в разі завідомо неправдивого виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Аналіз наведеної норми вказує на можливість її застосування за умови, коли особа, що здійснює виклик, усвідомлювала та бажала здійснити виклик поліції за факту очевидної, зрозумілої як для неї, так і для стороннього спостерігача відсутності будь-яких ознак, в тому числі, навіть поверхневих, які виявляли би перебіг або замах на здійснення протиправних дій.

У кожному конкретному випадку суд має надати оцінку об`єктивним даним, що супроводжували відповідні події, а також суб`єктивним факторам на предмет можливості сприйняття подій за психоемоційним становищем.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції було встановлено відсутність факту домашнього насильства, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не пов`язані спільним побутом, та ОСОБА_4 надала пояснення, де вказала, що до неї будь-яке насильство не застосовувалось.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що обставини, за яких позивач вперше зателефонувала на лінію «102» та викликала наряд поліції, не були такими, що могли бути сприйняті ОСОБА_1 як загрозливі для неї чи для її дочки ОСОБА_4 , матеріали справи не містять.

При цьому, обставини події, так як вони викладені ОСОБА_1 у позові, свідчать про те, що події могли сприйматися нею як такі, що містять ознаки протиправних дій.

Виклик 18.10.2022 о 00 год 36 хв на лінію 102 може свідчити про реалізацію особою права на захист, в тому числі іншої особи, шляхом звернення до органів Національної поліції.

Як вже зазначалося, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідачем не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами наявність у діях ОСОБА_1 за обставин, які склалися, прямого умислу на завідомо неправдивий виклик поліції.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, серед іншого, рішення про скасування постанови і закриття справи.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову у справі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496,20 грн відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Оскільки позивач ухвалою суду від 19.12.2022 звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись статтями 19, 72-77, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ГАА №566155 від 18.10.2022, винесену поліцейським взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ярошуком Олександром Віталійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь держави 496,20 грн судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646.

Суддя Т.А. Воробйова