Ухвала суду № 109481739, 10.03.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8686/17

Провадження №2а/461/101/23

У Х В А Л А

10 березня 2023 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Кротова О.Б., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимог Громадського об`єднання «Екофорум Львів» до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 13.12.2017 звернулась до Галицького районного суду м. Львова із адміністративним позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.12.2014 №445 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «СУВЕРНІГАЛ» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель» із змінами, внесеними наказом від 24.07.2015 №222 «Про внесення змін до наказу департаменту від 26.12.2014 №445 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «СУВЕНІРГАЛ» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель».

В подальшому треті особи, які заявляються самостійні вимоги - ОСОБА_2 та ГО «Екофорум Львів», кожен окремо, заявили позовні заяви про визнання протиправним та скасування вищевказаного наказу.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2017 відкрито провадження у даній справі.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2019 в задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ГО «Екофорум Львів» відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2019 без змін.

Ухвалою Верховного суду від 13.12.2022 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі №461/8686/17 скасовано та справу передано на новий розгляд.

06.03.2023 адміністративна справа надійшла до Галицького районного суду м. Львова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кротову О.Б. та того ж дня справу передано судді.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні положення законодавства, встановлено наступне.

За положенням п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд скасувати наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.12.2014 №445 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «СУВЕРНІГАЛ» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Липова Алея, 15 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель» із змінами, внесеними наказом від 24.07.2015 №222 «Про внесення змін до наказу департаменту від 26.12.2014 №445 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «СУВЕНІРГАЛ» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Липова Алея, 15 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель».

15.12.2017 року набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147 від 03.10.2017 року, якимКодекс адміністративного судочинства Українибуло викладено в новій редакції.

Частиною 1 статті 20 чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України визначено предметну підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам. Вищезазначена норма містить виключний перелік категорій справ, які слід розглядати в місцевих загальних судах як адміністративних.

Предметом даного адміністративного спору є скасування наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво.

Дана категорія справ розглядалась місцевим загальним судом як адміністративним на підставі ч. 1ст. 18 КАС Українив редакції, що діяла до 15.12.2017 року.

Відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Разом з тим, в частині 2статті 20 КАС України, в редакції яка діє з 15.12.2017 року зазначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, з 15.12.2017 року дана справа за предметною юрисдикцією підсудна окружним адміністративним судам.

Вказаний висновок узгоджується з приписами п.10 РозділуVІІПерехідних Положень КАС України в редакціїЗакону № 2147, згідно яких справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Одним із засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права (п. 1 ч. 3ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 3ст. 3 КАС Українипровадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд констатує, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до ст. 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної 04.11.1950 року, ратифікованої Україною Законом№ 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що належним судом буде той суд, якому, відповідно до вимог чинного законодавства, підсудна певна справа.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За таких обставин, вищезазначена справа, як така, що надійшла до місцевого загального суду після 15.12.2017 року, відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, не підсудна Галицькому районному суду м. Львова як адміністративному, а підсудна Львівському окружному адміністративному суду як адміністративному суду першої інстанції.

Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.

Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Даний пункт статті не регулює питання щодо дій суду у випадку порушення правил предметної підсудності.

За таких обставин, нормами КАС України не визначено дії суду у випадку надходження до відповідного суду позовної заяви, яка йому предметно не підсудна.

У той же час, за нормами частини 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що адміністративна справа №461/8686/17 надійшла до місцевого загального суду після набрання чинностіКодексом адміністративногосудочинства Україниу редакціїЗакону №2147 від 03.10.2017 рокуі не може бути розглянута по суті як непідсудна цьому суду, враховуючи, що інститут предметної юрисдикції розмежовує компетенцію адміністративних судів, приходжу до висновку, що адміністративну справу №461/8686/17, необхідно передати за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 7, 18, 20,29,30, 171, 248,293-295 КАС України, суддя, -

у х в а л и в :

адміністративну справу №461/8686/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимог Громадського об`єднання «Екофорум Львів» до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу передати за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Кротова