Рішення № 109479480, 09.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/126/23

Провадження № 2-а/761/397/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 р. ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 16.12.2022 р. Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 18638 від 06.12.2022 р. та акту фактичної перевірки № 35401/26/15/07/ НОМЕР_1 від 04.11.2022 р., і закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути витрати по сплаті судового збору та на сплату правничої допомоги.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 28.10.2022 року на підставі наказу № 3335-п від 30 серпня 2022 року відповідачем розпочато проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю об`єднана торговельна компанія "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 30217001) за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, буд. 16/1Ю, за результатами якої складено акт перевірки від 04.11.2022 № 35401/26/15/07/ НОМЕР_1 (бланк 004455). За змістом вказаного акту Товариством порушено п. 6 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з огляду на встановлені в ході перевірки факти порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари, а саме: перевищення граничних сум розрахунків готівкою протягом дня. На підставі акту 06.12.2022 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 18638, яким зафіксовано склад адміністративного правопорушення щодо головного бухгалтера ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 30217001) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про порушення останньою п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями). На підставі протоколу та акту, 16.12.2022 р. заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Інною Якушко винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки:

- оскаржувана постанова складена за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення без даних про притягнення позивача раніше до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-15 КУпАП, в постанові не обґрунтовано застосування максимального розміру стягнення;

- позивач не являється суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, не надано доказів того, що позивач є посадовою особою відповідальною за проведення розрахунків в магазині за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що посадові особи відповідальні за розрахункові операції - це касири магазину;

- пропущено строк накладення адміністративного стягнення, з моменту проведення готівкових операцій (22.06.2022 та 12.08.2022) і до моменту винесення Постанови (16.12.2022) минуло більше двох місяців;

- відповідачем порушено ст. 36 КУпАП, за якою якщо особа вчинила декілька адмінправопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.

Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

У відзиві на позов, представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що 22.06.2022 ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» відповідно до чеку № uo_h4Na1tSY проведено готівковий розрахунок протягом одного дня на суму 67996.00 грн, 12.08.2022 відповідно до чеку № 978fubCMyKY проведено готівковий розрахунок протягом одного дня на суму 59 999.00 грн, внаслідок чого встановлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Звертає увагу, що позивач є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України, оскільки головний бухгалтер відповідальний за облік касових операцій і роботу з касовими документами, оскільки до його обов`язків входить виписування та оформлення касових ордерів, що узгоджується з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. ОСОБА_1 попередньо притягалась до адміністративної відповідальності, вказане правопорушення було вчинено позивачем неодноразово та систематично, про що свідчить також кількість оскаржуваних постанов позивачем у провадженні суду. Вважає строк накладення адмінстягнення не пропущено, правопорушення є триваючим, зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що як протокол, так і відзив не містять доказів на підтвердження інформації про притягнення раніше до адміністративної відповідальності позивача. Вважає, що суб`єктом правопорушення є касир ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 30217001), а порушення порядку проведення розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку. Вказане свідчить про закінчення строків накладення адмінстягнення.

Ухвалою суду від 30.01.2023 року, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2022 року № 3335-п проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, буд. 16/1, де здійснює діяльність TOB ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30217001) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 04.11.2022 реєстраційний № 35401/26/15/07/ НОМЕР_1 , згідно з яким встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог: п. 6 розділ ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 № 148, а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО відповідно до чеку від 22.06.2022 № uo_h4Na1tSY на суму 67996.00 грн, від 12.08.2022 № 978fubCMyKY на суму 59 999.00 грн.

На підставі акту 06.12.2022 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 18638, яким зафіксовано склад адміністративного правопорушення щодо головного бухгалтера ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 30217001) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про порушення останньою п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями).

На підставі протоколу та акту, 16.12.2022 р. заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу І Положення № 148 це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами. Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 встановлено, що суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Відповідно до ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Цей принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 2-3632/11, від 15.07.2019 у справі № 235/499/17, від 30.10.2019 у справі № 390/131/18, від 01.04.2020 у справі № 686/24003/18).

Це означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

Зміст позовної заяви свідчить про те, що позивач не оспорює сам факт допущеного порушення, а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО відповідно до чеку від 22.06.2022 № uo_h4Na1tSY на суму 67996.00 грн, від 12.08.2022 № 978fubCMyKY на суму 59 999.00 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами, затверджений постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Положення № 148). Згідно п. 39 розділу 4 Положення № 148 установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті. Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Згідно п. 23, п. 25, п. 26 розділу 3 Положення № 148 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно з законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки. Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Відповідно до п. 11 розділу 2 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосування РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання). Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки. Відповідно до п. 40 розділу IV Положення № 148 касир здійснює записи з касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються. Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов`язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з п. 18 розділу II Положення № 148, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в п. 31 розділу III Положення № 148.

Таким чином, бухгалтер відповідальна за облік касових операцій і роботу з касовими документами, оскільки до її обов`язків входить виписування та оформлення касових ордерів, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частинами ст. 163-15 КУпАП.

Щодо порушення ст. 36 ч.2 КУпАП в частині накладення стягнення за кожне правопорушення варто зазначити наступне.

Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Доказів того, що 16.12.2022 р. одночасно розглядалось декілька правопорушень, ані стороною позивача, ані стороною відповідача в межах розгляду даної справи не надано.

Щодо притягнення позивача ч. 2 ст. 163-15 КУпАП та розміру накладеного стягнення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальністю за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, тобто як особу, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення.

Інформація про притягнення позивача до адмінвідальності за ч.1 ст. 163-15 КУпАП вбачається з протоколу про адмінправопорушення.

Щодо розміру накладеного стягнення, то адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Тобто, не відноситься до компетенції суду досліджувати розмір накладеного стягнення, оскільки в такому випадку це буде втручання в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає загальним принципам та засадам адміністративного судочинства.

Щодо строків накладення адмінстягнення.

Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття триваюче правопорушення . Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

В постанові Верховного Суду від 11.12.2018 р. (справа № 242/924/17) зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Факти правопорушень, за які позивач притягнута до адміністративної відповідальності, мали місце у 22.06.2022 та 12.08.2022, а оскаржувана постанова винесена 16.12.2022.

За диспозицією частини першої статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення у виді перевищення граничних сум розрахунків готівкою є одноразовою дією, оскільки його склад є закінченим з моменту перевищення граничної суми такого розрахунку.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.11.2020 р. у справі № 203/24/17

Відтак, у відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП, а тому відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та скасування постанови заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 16.12.2022 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 ч.2 КУпАП, і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на це з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 536,80 грн.

Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу варто зазначити настпуне.

У відповідності до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

У статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивача надано договір про надання правової допомоги №05/22/12-ФО від 05.12.2022, додаткову угоду №1 від 06.12.2022 р., за якою сторони виклали п.4.7 договору в наступній редакції: клієнт сплачує гонорар на підставі підписаного сторонами акту послуг протягом 5 днів після винесення судового рішення у справі, додаток №1 до договору від 05.12.2022 р., за яким розмір погодженого гонорару складає 5470,00 грн за одну годину надання правової допомоги, квитанцію про сплату 5470,00 грн.

У свою чергу, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу, вважає їх непідтвердженими належними доказами та непропорційними зі складністю справи.

Судом враховано висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. …При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд дійшов обгрунтованого висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 5000 грн є співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а тому вони підлягають стягненню з відповідача. Обгрунтованих заперечень щодо непропорційності вказаної суми зі складністю справи відповідачем не надано.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, ст.ст. 38, 163-15 КУПАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі- задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 16.12.2022 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 ч.2 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, а всього 5360,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Реквізити сторін

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

Відповідач: Головне управління ДПС у м.Києві, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2023 року