Ухвала суду № 109477872, 10.03.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2023 року справа № 580/1686/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/1686/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Госпітально військово-лікарської комісії Головного військово-медичного лінічного центру Державної прикордонної служби України (вул. Ягідна 58, м. Київ, 03083, ЄДРПОУ 14321618) про визнання протиправним та скасувати висновок (довідку), постановив ухвалу.

06.03.2023 вх. №8379/23 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Госпітально військово-лікарської комісії Головного військово-медичного лінічного центру Державної прикордонної служби України, просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок (довідку) Госпітальної військової-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 №861;

- зобов`язати Госпітальну військово-лікарську комісію Головного військово-медичного лінічного центру Державної прикордонної служби України повторно розглянути питання причинного наслідкового звязку захворювань ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1, 9 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Предметом оскарження в адміністративному спорі може бути лише рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень прийняте стосовно конкретної особи на виконання владних управлінських функцій.

Позивач у першій позовній вимозі просить: визнати протиправною та скасувати висновок (довідку) від 09.09.2022 №861, що видана госпітально військово-лікарською комісією Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України, проте згідно положень КАС України, довідка військово-лікарської комісії не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 2,3 розділу І Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України 01.06.2020 № 426), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.06.2009 за № 570/16586 для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК). ЦВЛК та ВЛК(ЛЛК) приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (далі - довідка ВЛК) (додаток 2).

Згідно з пунктом 1,2 розділу 11 Положення Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. ВЛК під час винесення постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, що характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні, у разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються та переглядаються ЦВЛК. За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови ВЛК інших військових формувань, які винесені стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби, належать обов`язковому розгляду ЦВЛК Держприкордонслужби з прийняттям власної постанови.

Згідно з пунктом 3 розділу 11 Положення при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються зокрема постанови такого змісту: непридатний: до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (на воєнний час приймається постанова «обмежено придатний до військової служби»).

Згідно довідки Госпітальної військової-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 №861 старший лейтенант ОСОБА_1 «обмежено придатний до військової служби».

Суд покликаний вирішити спір, рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право (у контексті загальновідомих поколінь прав https://uk.wikipedia.org/wiki/Покоління_прав_людини) чи інтерес, проте позивач (представник - адвокат) його не визначає (не окреслює) зміст і характер порушеного права та/або інтересу позивача в умовах воєнного стану відповідно до критеріїв частини 2 статті 2 КАС України.

Постанова військово-лікарської комісії може бути предметом оскарження до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України або до суду, про що зазначено у пункті 2.4.10 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Перебирання непритаманних суду повноважень суб?єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб?єкта. Рішення, яке приймається суб?єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. Згідно п. 2.3.4. п. 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Надання оцінки діагнозу позивача, хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходть за межі судового розгляду (висновки у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18).

Медична інформація, тобто свідчення про стан здоров`я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров`я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом. Фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці (https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/431-pravo-na-informaciyu).

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 3 статті 161 КАС України). Судовий збір сплачується за кожну вимогу майнового і немайнового характеру. У позові не йдеться про спір з реалізації статусу УБД (йдеться про скасування довідки без урахування ознак індивідуального акта згідно із ст.4 КАС України), має бути сплачений судовий збір відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру у публічно-правових відносинах щодо вирішення публічно-прапвового спору. Фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру. Зідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня 2684 грн, тому належний до сплати судовий збір за подання позовної заяви щодо вимоги немайнового характеру складає 1073,60 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону №3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17. Велика Палата Верховного Суду у справі від 06.05.2020 № 9901/70/20 висновує, що судовий збір не стягується з учасників бойових дій тільки у разі, якщо вони звертаються за захистом своїх порушених прав, що пов`язані із статусом.

Суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 19, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:шляхом надання нової редакції позову: з окресленням змісту і характеру порушеного права та/або інтересу позивача в умовах воєнного стану щодо обґрунтування протиправності висновку (довідки) стосовно військовозобов`язаної особи відповідно до критеріїв частини 2 статті 2 КАС України, формування позовних вимог в контексті повноважень у вирішенні публічно-правового спору, доказу сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА