Ухвала суду № 109477849, 09.03.2023, Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення заяви

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі №520/28143/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил Збройних сил України ім. Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил Збройних сил України ім. Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто з Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Згідно інформації з системи "Діловодства спеціалізованого суду" рішення суду у справі №520/28143/21 набрало законної сили 27.08.2022.

Суддя Шляхова О.М. у період з 15.12.2022 по 07.03.2023 перебувала у відпустці.

19.12.2022, через канцелярію суду надійшла заява представника позивача, в порядку ст.383 КАС України, в якій він просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та не виплаті ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі №520/28143/21;

2. Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі №520/28143/21 про зобов`язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд після одержання заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 383 цього Кодексу.

Згідно ст. 383 КАС України - особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Суд зазначає, що ст.383 КАС України спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог статті 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону «Про судовий збір» пільг останній не надав.

Втім, позивачем, у порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18 (провадження № К/9901/6667/19), від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а, від 26.05.2020 року у справі №2-а-2733/11.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань представника позивача як на підставу відсутності обов`язку по сплаті судового збору за подання даної заяви на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.05.2022 по справі №520/9769/19, суд зазначає, що в даній постанові викладена позиція щодо відсутності обов`язку сплати судового збору за подання заяви про встановлення судового контролю, визначеного ст.382 КАС України, яка відповідно до вимог КАС України і не передбачає обов`язку сплати судового збору за її подачу, тому суд не може врахувати дані висновки при визначенні питання щодо відповідності заяви вимогам ст.383 КАС України.

Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12 суд відхиляє, оскільки відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому застосовує до спірних правовідносин правові позиції Верховного Суду, сформовані у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18, від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а, від 26.05.2020 у справі №2-а-2733/11.

Крім того, у згаданій представником позивача постанові від 05.05.2022 по справі №520/9769/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не викладав висновки щодо можливості відступити від правової позиції Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності сплати судового збору за подачу заяви в порядку статті 383 КАС України, викладеній у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Таким чином, враховуючи те, що подана позивачем в порядку ст. 383 КАС України заява представника позивача не відповідає вимогам, визначеним п.9 ч.2 ст.383 КАС України, суд дійшов до висновку щодо повернення заяви позивачу, у відповідності до вимог ч.5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 383 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі №520/28143/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил Збройних сил України ім. Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Шляхова