Рішення № 109477600, 10.03.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року Справа№200/16329/21

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Зінченка О.В., секретаря судового засідання - Мухіної Є.О.,

за участю:

позивача - не з`явився;

представника відповідача - Ковальчука О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, в якій просить:

- стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та стягнення середньомісячної заробітної плати у розмірі 135261,35 грн.

- стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію у розмірі 150 000,00 грн.

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про стягнення коштів залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду двох примірників позовної заяви, в якій необхідно викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги стосовно стягнення на його користь матеріальної компенсації з відповідача, а також зазначити та надати до позовної заяви докази, що підтверджують вказані обставини, крім цього, встановлено позивачу під час усунення недоліків позовної заяви вирішити питання стосовно можливого уточнення своїх позовних вимог до відповідача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та стягнення середньомісячної заробітної плати у загальному розмірі 135 261,35 грн., зокрема, вказати, яка сума стосується середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, а яка сума стосується стягнення середньомісячної заробітної плати, або ж вказати, що стягненню підлягає сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду або ж середньомісячна заробітна плата.

30 грудня 2021 року позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду. Позивачем надано уточнену позовну заяву, згідно якої позивач просить стягнути на його користь зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 135 261,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 липня 2021 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі №200/9585/20-а. Його позов до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов`язки військового прокурора об`єднаних сил від 10 вересня 2020 року №568к, яким його було звільнено з військової служби у запас у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), та на підставі якого з 10 вересня 2020 року його було звільнено з посади прокурора відділу організаційного та правового забезпечення, статистики та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури об`єднаних сил та органів прокуратури, виключено зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил та усіх видів забезпечення. Поновлено позивача на військовій службі на посаді, яку він займав до звільнення з 11 вересня 2020 року. Стягнуто зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.09.2020 по 13.07.2021 рік у розмірі 348 951,55 грн. Постанова суду складена у повному обсязі 15 липня 2021 року.

Також позивач вказав, що на виконання вищезазначеної постанови, наказом виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 17.08.2021 року №415-к скасовано наказ від 10 вересня 2020 року №568к, яким було звільнено позивача з посади та поновлено на посаді, яку він займав до звільнення.

З метою виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11.09.2020 по 13.07.2021 року у розмірі 348 951,55 грн. позивач неодноразово звертався до Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області та рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем було виконано лише 10.11.2021 року.

Позивач зауважив, оскільки постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №200/9585/20-а встановлено, що його середньоденна заробітна плата становить 1136,65 грн., тому його середній заробіток за період з 14.07.2021 по 09.11.2021 року включно, який підлягає стягненню на його користь з відповідача становить 135261,35 грн. (1136,65 х 119 календарних днів за час затримки виконання постанови суду).

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток у розмірі 135261,35 грн. за період з 13.07.2021 по 09.11.2021 року за час затримки виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №200/9585/20-а.

Ухвалою суду від 04 січня 2022 року відкрито провадження у справі №200/16329/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовче засідання.

Відповідач позов ОСОБА_1 не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №200/9585/20-а в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було покладено на Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську у зв`язку зі зверненням позивача до вказаного органу із заявою про відкриття виконавчого провадження та стягнення відповідних коштів.

Разом з тим, Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську відповідно до п.п 25-27 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року №845, займалось виконанням судового рішення в порядку безспірного списання, тобто незалежно від волевиявлення боржника (відповідача). Відповідач зауважив, що 10.11.2021 року Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську повідомило відповідача про списання суми коштів у розмірі 348 951,55 грн. на користь позивача в рамках виконання судового рішення по справі №200/9585/20-а. Відповідач зазначив, що у даному випадку, питання своєчасності виконання рішення суду помилково віднесено до нього.

Окрім цього, відповідач наголосив, що розгляд справи №200/9585/20-а ще не завершений. Отримавши постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року, позивач не погодившись з висновками суду скерував до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача та розгляд касаційної скарги триває.

Відповідач зауважив, що у разі задоволення його касаційних вимог, судом буде скасовано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №200/9585/20-а, тому перестануть існувати правові підстави для скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді та виплати компенсації за вимушений прогул. Враховуючи правову природу позовних вимог позивача у справі №200/16329/21 відповідач зазначив, що зазначені позовні вимоги позивача є похідними по відношенню до вимог у справі №200/9585/21 та прийняття рішення відносно них, до винесення рішення по справі №200/16329/21 будуть передчасними.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що з доводами відповідача викладених у його відзиві не згоден в повному обсязі з огляду на те, що відповідачем не спростовані викладені у його позові обставини та доводи щодо стягнення середнього заробітку у розмірі 135 261,35 грн. за період з 13.07.2021 по 09.11.2021 року за час затримки виконання рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №200/9585/20-а.

Позивач зазначив, що ним дійсно на рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №200/9585/20-а було подано касаційну скаргу, але в частині поновлення його на посаді у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, в частині суми стягнення середнього заробітку постанова ним не оскаржувалась. Враховуючи викладене, позивач зауважив, що розгляд справи №200/9585/20-а у касаційному порядку не звільнює виконання відповідача від виконання рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач просив відхилити наведені відповідачем заперечення та задовольнити в повному обсязі його позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року підготовче засідання відкладено на 24 лютого 2022 року на 10 год. 00 хвилин.

Судове засідання у даній адміністративній справі не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, обстрілами міста Слов`янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Підготовче засідання у справі призначено на 13 жовтня 2022 року о 13 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі №200/16329/21. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10 березня 2023 року.

10 березня 2023 року позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений завчасно. Заяв, клопотань на адресу суду не направив.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві, а також зауважив, що рішення суду про поновлення позивача на работі скасовано Верховним Судом, отже його звільнення відбулося законно, що виключає можливість стягнення на його користь коштів за невиконання рішення суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 від 10 липня 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи, РНОКПП: НОМЕР_2 . Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується наявної в матеріалах справи копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України від 21.12.2016 року.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, позивача наказом Міністра оборони України від 28 серпня 2020 року №425 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» п.2 ч.5 ст. 26 «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Наказом військової прокуратури об`єднаних сил від 10 вересня 2020 року №568 майора юстиції ОСОБА_1 , звільненого з військової служби на підставі підпункту «г» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 10 вересня 2020 року звільнено з посади прокурора відділу організаційного та правового забезпечення, статистики та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури об`єднаних сил. Підставою винесення слугував наказ Міністра оборони України від 28 серпня 2020 року №425.

Позивачем поданий на адресу Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що стало предметом розгляду по справі №200/9585/20-а

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року по справі №200/9585/20-а у задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року по справі №200/9585/20-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року - задоволено, а рішення скасовано. Позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу частково задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов`язки військового прокурора об`єднаних сил від 10 вересня 2020 року №568к, яким майора юстиції ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 10 вересня 2020 року з посади прокурора відділу організаційного та правового забезпечення, статистики та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури об`єднаних сил та органів прокуратури, виключено зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, усіх видів забезпечення. Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі, на посаді прокурора відділу організаційного та правового забезпечення, статистики та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури об`єднаних сил органів прокуратури з 11 вересня 2020 року. Стягнуто зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (ЄДРПОУ 39969443) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.09.2020 р. по 13.07.2021 р. у розмірі 348 951,55 грн. (триста сорок вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) гривень 55 копійки, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постанова у повному обсязі складена 15 липня 2021 року.

Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа позивача від 09.08.2021 року, ним на адресу відповідача надісланий лист із проханням виконати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року додавши в якості додатків оригінал постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

Наказом №415к від 17 серпня 2021 року виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, скасовано наказ виконувача обов`язків військового прокурора об`єднаних сил від 10 вересня 2020 року №568к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організаційного та правового забезпечення, статистики та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури об`єднаних сил та з органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організаційного та правового забезпечення, статистики та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури об`єднаних сил з 11 вересня 2020 року. Підстава: рішення апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року в справі №200/9585/20-а, заява ОСОБА_1 .

Наказом №416к від 17 серпня 2021 року виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, прокурору відділу організаційного та правового забезпечення, статистики та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури об`єднаних сил ОСОБА_1, якого наказом виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 17 серпня 2021 року №415к поновлено на посаді, тимчасово визначено робоче місце у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил за адресою: вулиця Маяковського, 10 місто Краматорськ, Донецької області.

Позивачем на ім`я начальника управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську подана заява від 27.08.2021 року про прийняття до виконання виконавчого листа по справі №200/9585/20-а від 13 липня 2021 року виданого Донецьким окружним адміністративним судом та проханням стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.09.2020 по 13.07.2021 року у розмірі 348 951,55 грн.

Вдруге позивачем направлено відповідну заяву на ім`я начальника управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську 12.10.2021 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську від 22.10.2022 року №02-25/1410 на ім`я позивача, управлінням надано боржнику запит від 28.08.2021 року №02-25-06/1170 для встановлення коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (код тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), коду економічної класифікації видатків бюджету, бюджетного рахунку, з якого проводитиметься безспірне списання коштів та сум відрахування податків. Не отримавши відповідь на запит у встановлений строк та керуючись п.31 Порядку управління 06.09.2021 року за №02-25/1196 надало боржнику Вимогу щодо вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду. 07 жовтня 2021 року управління отримало від боржника лист (вих.№14-337 вих.-21 від 06.10.2021) з поясненнями щодо вжитих заходів, але в листі не було надано обґрунтованої інформації щодо вжитих заходів для виконання рішення суду. Це стало підставою для надання вдруге вимоги боржнику для негайного вжиття заходів для виконання рішення суду (вих.№02-25-06/1367 від 08.10.2021).

Стягнення грошових коштів з відповідача на користь ОСОБА_1 відбулось 09.11.2021 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних доказів списання грошових коштів: довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил наданої начальником відділу фінансування та бухгалтерського обліку від 20.01.2022 року №14-26 вих-22; повідомлення про здійснення безспірного списання коштів з рахунка боржника наданого управлінням Державної казначейської служби України у м. Краматорську від 10.11.2021 року №02-25-06/1491; платіжного доручення №1018 від 09.11.2021 року на суму 76 769,35 грн.; меморіального ордеру №3 (211250074) від 09.11.2021 року на суму 5 234,27 грн.; меморіального ордеру №2 (211248146) від 09.11.2021 року на суму 62 811,30 грн.; меморіального ордеру №1 (211185239) від 09.11.2021 року на суму 280 905,98 грн.; скан копії з карткового рахунку від 10.11.2021 року на суму 280 905,98 грн.

Судом встановлено, що позивачем та відповідачем на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року по справі №200/9585/20-а подані касаційні скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №200/9585/20-а, адміністративне провадження № К/9901/40456/21, К/9901/34914/21 від 31 січня 2023 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил - задоволено, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі № 200/9585/20-а скасовано, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 200/9585/20-а залишено в силі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Спірним питанням у зазначеній справі є стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, яке в наступному було скасовано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частинами 1 та 8 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Приписами ст. 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній до 10.06.2021, було передбачено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч.2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній з 10.06.2021, установлено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Суд зазначає, що скасоване рішення суду не може викликати будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його скасуванням, та в будь-якому разі таке скасоване рішення не може породжувати право позивача на стягнення відповідних сум, передбачених положеннями статті 236 КЗпП України; інше розуміння правовідносин, що склалися між сторонами, та задоволення позову суперечитиме принципам справедливості судового розгляду.

Суд у своїх висновках виходить з того, що судовим рішенням, що набрало законної сили (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2023 року по справі №200/9585/20-а), не встановлено порушення трудових прав позивача під час його звільнення, яке визнано законним, правомірним та обґрунтованим.

Істотним для вирішення спору є те, що на момент розгляду цієї справи правові підстави у позивача вимагати виплати йому суму середнього заробітку за час затримки виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №200/9585/20-а, є похідною вимогою, що стала наслідком у зв`язку з незаконним звільненням, яка формально виникла з ухвалення вищезазначеної постанови суду від 13.07.2021 та із скасуванням якої припинила своє існування.

Також принциповим у розумінні положень статті 236 КЗпП України є те, що право на передбачені цією статтею виплати існує та зберігається виключно в разі незаконності звільнення працівника. Тобто, правовою метою цієї статті є додатковий захист трудових прав працівника, який незаконно звільнений.

У ситуації, коли правова мета та підстави застосування статті 236 КЗпП України спростовані іншим судовим рішенням, особа втрачає право вимагати здійснення передбачених нею виплат.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Отже, враховуючи те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2023 року по справі №200/9585/20-а звільнення ОСОБА_1 із займаної посади визнано законним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виконання рішення на підставі статті 236 КЗпП України.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 758/15415/15-ц.

З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України «Про судовий збір» не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про стягнення коштів - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 10 березня 2023 року.

Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко