Ухвала суду № 109477497, 09.03.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2763/22

Провадження № 2-с/638/15/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв`язку з продовженням навчання, -

встановив:

11.01.2023 року заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова 17 травня 2022 року у справі № 638/2763/22, у зв`язку з тим, що вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Крім того, вважає заяву про видачу судового наказу необґрунтованою, а також зазначив, що не погоджується з розміром аліментів, який присуджено з нього до стягнення.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 02.03.2023 року ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.01.2023 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначена справа передана в провадження судді Цвірюка Д.В. 07.03.2023 року.

Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

17 травня 2022 року у цивільній справі №638/2763/22 Дзержинським районним судом м. Харкова виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.05.2022 року до закінчення навчання 30.06.2027 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Статтею 161 ЦПК України встановлено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб ; а також вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п.п.4, 5 ч.1 ст.161 ЦПК України).

Так, відповідно до ч.4 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому стаття 183 СК України знаходиться у главі 15 СК України, статтею 180 якої визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 198 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У відповідність зі ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавець встановлює обов`язок батька/матері утримувати дитину до досягнення нею повноліття незалежно від наявності у них матеріальної можливості надавати таку допомогу. Після досягнення дитиною повноліття - лише якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Обов`язок по утриманню повнолітніх дочки або сина, які продовжують навчання, не є продовженням обов`язку по утриманню дитини до вісімнадцяти років. Це два самостійні обов`язки, які закріплені в різних главах Сімейного кодексу України.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Цей склад юридичних фактів розглядається у позовному провадженні за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 просить скасувати судовий наказ, оскільки заявницею заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що неможливість розгляду питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в порядку наказного провадження закріплена законодавчо, оскільки необхідно довести наявність у батька (матері) матеріальної можливості надавати допомогу повнолітній дитині, що виключає безспірний характер правовідносин й унеможливлює видачу судового наказу для стягнення будь-якої суми, а отже, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Разом з тим, у відповідності до ч.3 ст.171 ЦПК України суд роз`яснює заявнику (стягувачу) право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. 171 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Судовий наказ від 17 травня 2022 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 638/2763/22, про стягнення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.05.2022 року до закінчення навчання 30.06.2027 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В.Цвірюк