Ухвала суду № 109477469, 11.03.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

11.03.2023 Єдиний унікальний номер 205/2460/23

Єдиний унікальний № 205/2460/23

Провадження № 1-кс/205/251/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Генічеського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, малолітніх та/або неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

-вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2018 року за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; 18 листопада 2021 року умовно-достроково звільнений з Бердянської виправної колонії № 77 Запорізької області із невідбутною частиною покарання 7 місяців 25 днів,

за матеріалами досудового розслідування № 12023041690000271 від 27 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2023 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 , будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року про введення воєнного стану в Україні, будучи раніше засудженим, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин. 26 лютого 2023 року приблизно о 06 годині 00 хвилині (більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_7 знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де в нього виник кримінально-противоправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_8 - мобільного телефону блакитного кольору марки «Apple» моделі «IPhone 13 Pro Max», 512 Гб, IME1: НОМЕР_1 , IME2: НОМЕР_2 , який остання у серпні 2022 року придбала за 58 500 грн., який знаходився тумбочці в коридорі біля вхідної двері зазначеної квартири. ОСОБА_7 , реалізуючи вищевказаний кримінально-противоправний умисел, 26 лютого 2023 року приблизно о 06 годині 00 хвилині (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в приміщенні вищевказаної квартири, скориставшись тим, що потерпіла знаходиться в іншому приміщенні квартири та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, взяв з тумби в коридорі мобільний телефон блакитного кольору марки «Apple» моделі «IPhone 13 Pro Max», 512 ГБ, IMEI: НОМЕР_1 , IME2: НОМЕР_2 разом із коробкою від зазначеного мобільного телефону, та утримуючи його при собі, покинув приміщення квартири. У подальшому ОСОБА_7 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши ОСОБА_8 майнову шкоду.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікується за ч. 4 ст. 185 КК України.

10 березня 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та затримано в порядку ст. 208 КПК України, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, у зв`язку з тим, що виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави, викладені у клопотанні, оскільки підозрюваний, має зареєстроване місце проживання поза межами м. Дніпра, офіційного та постійного місця роботи не має, не одружений, сталі соціальні зв`язки відсутні, просив слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечували з мотивів не необґрунтованості підозри та просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що обставини події були зовсім інші. Також підозрюваний зазначив, що фактично він був затриманий о 05.00 годині 09 березня 2023 року, працівники поліції не надавали йому можливості скористатися правом на телефонний дзвінок, позбавили права на захист.

Заслухавши підозрюваного, захисника, прокурора, дослідивши клопотання і матеріали наглядового провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором в обґрунтування підозри подані такі докази: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 26 лютого 2023 року від ОСОБА_8 ; протокол огляду місця події від 26 лютого 2023 року; постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27 лютого 2023 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол огляду від 10 березня 2023 року, під час якого вилучено мобільний телефон; постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10 березня 2023 року.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

На думку слідчого судді, вказані вище докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення), оскільки ОСОБА_7 постійного зареєстрованого місця проживання у м. Дніпрі не має, неодружений, не має сталих соціальних зв`язків у м. Дніпрі, офіційного та постійного місця роботи не має, раніше був засуджений за аналогічний злочин.

Також слідчий суддя бере до уваги конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, репутацію, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному правопорушенні. Вищевказані обставини у повній мірі вказують саме на відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували слідчого суддю в тому, що підозрюваний не буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або не буде чинити незаконний вплив на потерпілого, свідків, чи вчиняти аналогічні корисливі злочини.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку сукупність вищеназваних ризиків та обґрунтованість доводів щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою вказують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаному ризику протиправної поведінки підозрюваного.

Таким чином, у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред`явленої підозри, наявність вищевказаного ризику та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку із чим вказане клопотання підлягає задоволенню.

Крім того, на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не повноважний оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Таким чином, суд вважає причетність підозрюваної особи до вчинення вказаного кримінального правопорушень достатньо вірогідною, що обумовлює законодавче передбачену можливість застосування запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості у підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу.

Обґрунтовуючи наявність вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує у своїй сукупності дані про особу підозрюваного, соціальні зв`язки, конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаних правопорушеннях.

Разом із цим, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи те, що запобіжний захід у вигляді застави у цьому провадженні йому раніше не обирався і не був порушений, а також враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та наявні підстави, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.

В рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, а також те, що він офіційно не працює, майно було повернуто потерпілій, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107 360 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку із чим, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно вказаної особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Що стосується заявленої усно у ході судового розгляду підозрюваним скарги, слідчий суддя зазначає наступне.

Дійсно матеріали клопотання містять відомості про проведення слідчих дій раніше, ніж підозрюваного згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 10 березня 2023 року було затримано. Разом з тим, такі дії проводилися з іншими учасниками кримінального провадження, підстави вважати, що будь-які дії з підозрюваним проводилися до часу, зазначеного у вказаній вище постанові, відсутні.

Також не знайшла свого підтвердження скарга в частині позбавлення права на телефонний дзвінок і захист, оскільки жодних доказів з цього приводу надано не було, а під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у підозрюваного наявний захисник.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 у задоволенні скарги на дії посадових осіб СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області відмовити.

Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 18 години 59 хвилин 07 травня 2023 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заставу визначити у розмірі, що становить 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1