Рішення № 109474415, 09.03.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/188/23

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області щодо зменшення розміру пенсії, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком державного службовця згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII на підставі довідок Головного управлінням ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року №38/10/19-00-05-33 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та від 24.01.2019 року №39/10/19-00-05-33, здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум, з 24.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №500/1840/19 відповідачем було зараховано ОСОБА_1 період роботи з 01.11.1992 року по 07.07.2013 року, з 01.01.2014 року по 02.12.2014 року до стажу державної служби, переведено на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", з 24 січня 2019 року, та призначено пенсію в розмірі 10210,47 грн. Позивач вказав, що такий розмір пенсії позивач отримував з грудня 2019 року по жовтень 2022 року (включно), проте з листопада 2022 року (та усі наступні місяці) відповідачем зменшено розмір пенсії позивача до 7024,00 грн. Позивач зазначає, що оскільки відповідачем було протиправно зменшено розмір пенсії, 29.11.2022, він звернувся із відповідною заявою до Головного управління ПФУ в Тернопільській області, з вимогою повідомити причини зменшення розміру пенсії призначеної відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 р. по справі №500/1840/19. Однак, листом відповідача від 06.12.2022 року вих. № 1900-0305-8/36980, позивача повідомлено, що оскільки резолютивна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 р. по справі №500/1840/19 не містить додаткової регламентації порядку виконання задоволення позовних вимог, а саме визначено порядок розрахунку середньомісячного заробітку та не зазначено, які довідки про складові заробітної плати повинні бути враховані при виконанні вказаного судового рішення, а відтак позивачу з 24.01.2019 року проведено перерахунок пенсії та призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, просить врахувати, що листом від 14.12.2022 року №1900-0503-8/38377 відповідачем виставлено вимогу повернути кошти в сумі 146077,18 грн. як переплату за період з 04.12.2019р. - 31.10.2022р., яка виникла на підставі вищевказаних обставин. Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області, щодо зменшення розміру пенсії порушують гарантії матеріального забезпечення та соціального захисту, є протиправними та незаконними, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представника відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1840/19 від 06.09.2019 року позивачу призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 24.01.2019 року. Однак, вказав, що резолютивна частина рішення суду не містила додаткової регламентації порядку виконання задоволення позовних вимог, а саме не визначено порядок розрахунку середньомісячного заробітку та не зазначено, які довідки про складові заробітної плати повинні бути враховані при виконанні вказаного судового рішення. Вказав, що довідки про складові заробітної плати державного службовця є обов`язковими при переведенні із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», так як без падання довідок про складові заробітної плати державного службовця (навіть за наявності необхідного стажу державної служби) призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є неможливим. Просить врахувати, що без урахування довідок про складові заробітної плати розмір пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» може бути визначений з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2018 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян". Також, вказав, що до заяви позивачем долучено довідки від 24.01.2019 року №38/10/19-00-05-33 та від 24.01.2019 року №39/10/19-00-05-33, видані Головним управлінням ДФС у Тернопільській області - про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 № 622, тому не можуть бути враховані. Зазначив, що за результатами додаткового контролю правильності призначення пенсій на виконання рішень суду, з 24.01.2019 року позивачу проведено перерахунок пенсії та призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На думку представника відповідача, фактично підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 у справі №500/1840/19; заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення.

Частиною п`ятою ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки клопотань у розумінні вказаної статті до суду не надходило, розгляд даної справи здійснюється за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що з 10.12.2014 року позивачу призначено пенсію за віком.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 у справі №500/1840/19 позов задоволено, визнано протиправною відмову Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу", оформлену листом від 07.03.2019 року №3707/04, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.11.1992 року по 07.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 02.12.2014 року до стажу державної служби та перевести його на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", з 24 січня 2019 року, стягнено з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений згідно квитанції №0.0.1426170391.1 від 02.08.2019 року.

Вказане рішення набрало законної сили 04.12.2019.

Частиною четвертою ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

29.11.2022 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просив надати роз`яснення, на якій підставі позивачу зменшено виплату пенсії державного службовця згідно рішення Тернопільського окружного суду від 06.09.2019 №500/1840/19, підтвердженого постановою Восьмого апеляційного суду м.Львова від 04.12.2019 №857/10759/19 в постанові якого вказано, що дана постанова є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.12.2022 позивача повідомлено про те, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1840/19 від 06.09.2019 року позивачу призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 24.01.2019 року. Відповідач вказав про те, що резолютивна частина рішення суду не містить додаткової регламентації порядку виконання задоволення позовних вимог, а саме не визначено порядок розрахунку середньомісячного заробітку та не зазначено, які довідки про складові заробітної плати повинні бути враховані при виконанні вказаного судового рішення. Також, зазначено про те, що за результатами додаткового контролю правильності призначення пенсій на виконання рішень суду, з 24.01.2019 року позивачу проведено перерахунок пенсії та призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зазначено, що сума боргу, нарахована на виконання судового рішення, за період з 24.01.2019 по 03.12.2019 року не підлягає виплаті. Також, відповідачем вказано про те, що виникла переплата пенсії в сумі 146077,18 грн. за період з 04.12.2019 по 31.10.2022; переплата може бути повернута в добровільному порядку; в разі відмови від добровільного повернення виплачених сум, питання їх стягнення буде розглянуто в судовому порядку.

Крім цього, листом Відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.12.2022, позивачу роз`яснено про право з`явитися у Відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул.Лисенка,1, м.Тернопіль) для вирішення питання щодо способу повернення переплати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Як вже було зазначено вище, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 у справі №500/1840/19, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.11.1992 року по 07.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 02.12.2014 року до стажу державної служби та перевести його на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", з 24 січня 2019 року.

В силу вимог ст.78 КАС України, обставини у справі №500/1840/19 є преюдиційними та не підлягають доказуванню.

В рішенні суду справі №500/1840/19 від 06.09.2019 суд також дійшов висновку стосовно того, що: "період роботи позивача з 01.11.1992 року по 07.07.2013 року та з 01.01.2014 року по 02.12.2014 року на посадах в органах державної податкової служби відповідачем неправомірно не враховано у стаж роботи на посадах державної служби. Таким чином, у сукупності стаж державної служби позивача, який досяг віку 62 роки, становить більше 20 років, необхідних для переведення його на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, а відтак оскаржувана відмова Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, оформлена листом від 07.03.2019 року №3707/04 не відповідає передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, та, як наслідок, є протиправною і підлягає скасуванню".

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім цього, частинами першою, третьою статті 44 Закону №1058-VI (тут і надалі в редакції Закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-VI визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".

Пунктом 4 Порядку №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.

Такими довідками є:

про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 (в редакції чинній з 30.03.2021) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.

Відповідно до пункту 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Так, у рішенні суду справі №500/1840/19 від 06.09.2019, щодо вимоги про нарахування заробітної плати на підставі довідок про складові заробітної плати від 24.01.2019 року, то суд відмічає, що "у оскарженій відмові відповідача відсутні зауваження до вищевказаних довідок, а тому додаткової регламентації порядку виконання задоволених позовних вимог резолютивна частина рішення не потребує".

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області разом із заявою про призначення/перерахунок пенсії подано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №38/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видану Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №39/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видану Головним управлінням ДФС У Тернопільській області.

Відомості щодо подання довідок про заробітну плату (спецпенсії) вбачаються також із розписки-повідомлення від 24.01.2019 (зареєстровано за №689).

Суд вважає, що зазначені довідки для перерахунку пенсії містили відомості про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за останньою займаною позивачем посадою та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Відповідно до вимог Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.

Суд також враховує те, що видані довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Такі довідки, на думку суду, також відповідають вимогам Порядку №622.

Разом з тим, в ухвалі суду від 17.05.2021 у справі №500/1840/19, яка набрала законної сили, суд дійшов висновку про те, що "Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області кореспондований обов`язок враховувати довідки про складові заробітної плати державного службовця, видані Головним управлінням ДФС у Тернопільській області від 24.01.2017 №38/10/19-00-05-33 та від 24.01.2019 №39/10/19-00-05-33 при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки відповідно до частини третьої ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ".

Також, у зазначеній вище ухвалі, суд дійшов висновку: "при цьому, суд вважає, що аналіз вказаних довідок при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відноситься до компетенції органу Пенсійного фонду України. Спору щодо складових цих довідок для призначення (обчислення/перерахунку) пенсії не було".

З наведеного мотиву, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що фактично підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 у справі №500/1840/19, оскільки довідки про складові заробітної плати державного службовця, видані Головним управлінням ДФС у Тернопільській області за №38/10/19-00-05-33 від 24.01.2019 та за №39/10/19-00-05-33 від 24.01.2019 не були предметом дослідження в адміністративній справі №500/1840/19. А тому, на думку суду, відсутні підстави для закриття провадження у справі №500/188/23.

В силу вимог частини другої ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, які полягають в неврахуванні при обчисленні (розрахунку) пенсії позивача за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" заробітної плати державного службовця, відображеної у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №38/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, виданій Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №39/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видано Головним управлінням ДФС У Тернопільській області.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою запобігання порушення права позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з 24.01.2019 з урахуванням заробітної плати державного службовця, відображеної в довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №38/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видану Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №39/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видано Головним управлінням ДФС У Тернопільській області, з врахуванням раніше виплачених сум.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача в порядку частини третьої ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неврахування при обчисленні (розрахунку) пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" заробітної плати державного службовця, відображеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №38/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видану Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №39/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видану Головним управлінням ДФС У Тернопільській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з 24.01.2019 з урахуванням заробітної плати державного службовця, відображеної в довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №38/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видану Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №39/10/19-00-05-33 від 24.01.2019, видану Головним управлінням ДФС У Тернопільській області, з врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскільки головуюча суддя перебувала в основній щорічній відпустці в період з 23.02.2023 по 08.03.2023, повне судове рішення складено та підписано 09 березня 2023 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.