Ухвала суду № 109474413, 10.03.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 березня 2023 року Справа № 480/841/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/841/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якій просить суд:

- визнати протиправним не нарахування та не виплату ОСОБА_1 5 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, додаткову винагороду в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 року;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, додаткову винагороду в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 року.

Ухвалою суду від 06.02.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/841/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 24 лютого 2023 позовну заяву ОСОБА_1 до 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишено судом без руху, оскільки до заяви не додано доказів дотримання строку звернення до суду та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

06.03.2023, на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2023, представником позивача надіслано до канцелярії суду заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що позивач є військовослужбовцем, постійно перебуває на службі та безпосередньо в зоні проведення бойових дій. Про порушення своїх прав позивач дізнався з відповіді на адвокатський запит, яка датована 12.01.2023, адже до неї було додано розрахункові листи стосовно виплати грошового забезпечення позивачу за період з вересня по грудень 2022 року.

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У свою чергу, відповідно до частин другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак підпунктом 18 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі по тексту - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, Законом №2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати.

Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Тобто, після внесення Законом № 2352-IX коментованих змін, частиною 2 статті 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, а лише встановлено строк звернення до суду виключно у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” від 01.07.2022 № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (в т.ч. вирішення судом питання щодо дотримання строків звернення до суду та відкриття провадження у справі).

Таким чином, на підставі частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк, передбачений приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є спеціальною нормою.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та категорію спору, в якому заявлене зазначене клопотання, на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даною заявою та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та продовжити розгляд справи.

Керуючись ст. 171 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Продовжити розгляд справи №480/841/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

3. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Воловик