Ухвала суду № 109474354, 08.03.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 березня 2023 року Справа № 480/1769/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення різниці в заробітній платі,

У С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №235 від 11.04.2022 року «Про оголошення простою», в частині оголошення простою ОСОБА_1 з 11.04.2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні;

- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 різницю між виплаченою ОСОБА_1 сумою заробітної плати, нарахованої під час простою і сумою, належної заробітної плати у розмірі 89700,60 гривень.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з безпеки на транспорті №235 від 11.04.2022 року «Про оголошення простою», в частині оголошення простою ОСОБА_1 з 11.04.2022 року, проте, з даним позовом звернувся до суду лише 01.03.2023.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII у редакції, яка діяла до 19.07.2022 передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати було визначено вказаними вище періодами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 за № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни, зокрема до Кодексу законів про працю України.

Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (в т.ч. вирішення судом питання щодо дотримання строків звернення до суду та відкриття провадження у справі).

Таким чином, на підставі частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк, передбачений приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є спеціальною нормою.

Відтак, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби, встановлюється місячний строк.

Суд вважає необґрунтованими твердження позивача, що моментом виникнення публічно-правового спору є дата отримання позивачем відповіді на адвокатський запит, а саме 26.01.2023, з огляду на наступне.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.

А відтак, отримання позивачем відповіді на адвокатський запит на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про оголошення простою, стягнення заробітної плати, тощо. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, суд критично оцінює доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду виїзд із родиною до м. Хмельницького у квітні 2022 року під час загострення ситуації щодо ймовірної атаки агресора на Сумщину, оскільки територія м. Суми та Сумської області знаходилась під окупацією збройних сил російської федерації з 24.02.2022 по 06.04.2022, а з 07.04.2022 деокупована, повністю звільнена від військ агресора та відновлено контроль на раніше непідконтрольних прикордонних ділянках.

При цьому, позивачем, в обґрунтування клопотання не зазначено, які саме обмеження, пов`язані з переїздом родини до м. Хмельницького спричинили неможливість своєчасного подання позовної заяви до суду, не надано до суду доказів, що через обмеження руху громадського транспорту чи інших причин останній був позбавлений можливості дістатись до поштового відділення для відправлення поштового конверту з позовною заявою.

Крім того, суд зазначає, позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через систему "Електронний суд" перебуваючи в іншому населеному пункті.

Інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, позивач в поданій заяві не наводить.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять.

Отже, за наведених обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об`єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права, а відтак позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення різниці в заробітній платі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Воловик