Рішення № 109474207, 10.03.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.01.2023 року № 172750005191 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно із пунктом «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 07.2003 року, ОСОБА_1 періоди роботи з 15.07.1982 року по 07.06.2004 року, що зазначені в довідці виданій Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Прогрес» № 2 від 20.05.2022 року, та періоди роботи з 15.07.1982 року по 07.06.2004 року, що зазначені в трудовій книжці колгоспника виданій ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 заповнена 25.06.1990 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 02.10.2022.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що після досягнення 55 років ОСОБА_1 звернувся через сервісний центр до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення пенсії на підставі п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Разом із тим, рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 02.01.2023 року № 172750005191 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу, а саме не менше 20 років на посаді тракториста-машиніста. Позивач вважає таке рішення відповідача щодо не зарахування певних періодів роботи позивача та відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.03.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов відзив на позов, в якому він з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. 27.12.2022 року позивач надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заяву про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював у колгоспі «Прогрес». З урахуванням наданих документів, страховий стаж позивача становить 35 років 4 місяці 11 днів, в тому числі пільговий стаж - 0 років 0 місяців 0 днів. У зв`язку з тим, що пільгового стажу позивачу не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в призначенні пенсії йому було відмовлено. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 у встановлений судом строк подав відзив на позов де зазначив наступне. Так, відповідач 2 зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.01.2023 року за № 172750005191 прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу. Згідно з пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV. Також звертає увагу суду, що пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) був викладений на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, є чинним на сьогодні та неконституційним не визнавався. Окрім внесенням змін до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, Законом № 2148- VIII також внесено низку інших істотних змін до Закону № 1058-IV, зокрема доповнено його окремим розділом XIV-І під назвою «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» (статті 114-115). Отже, з набранням чинності Закону № 2148-VIII питання, пов`язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі по Списках № 1 та № 2, регулюються положеннями Закону № 1058-IV, як уже вище зазначалося. Це підтверджується й тим, що до прийняття Закону № 2148-VIII пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV мав іншу редакцію, а саме такого змісту: «Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України №1788- XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). Таким чином, у попередній редакції пункт 2 Прикінцевих положень допускав можливість призначення пільгових пенсій по Списках № 1 та № 2 за нормами Закону № 1058-IV, але при цьому діяли вимоги щодо віку та стажу, передбачені Законом № 1788-XII. Однак, із прийняттям Закону № 2148-VIII відповідне питання врегульовано інакше, а саме призначення пенсій на пільгових умовах здійснюється виключно за нормами Закону № 1058-IV. Тобто при вирішенні питання про наявність в особи відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення ст. 114 Закону № 1058- IV. Згідно із пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою в редакції Постанови КМ № 1058 від 27.09.2022. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 "У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій."; Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності повинні бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером та начальником відділу кадрів) і засвідчені печаткою. У разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, яка діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області. При призначенні пенсій на пільгових умовах особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, для зарахування до пільгового стажу певного 5-річного періоду роботи у несприятливих умовах праці відповідне право упродовж цього періоду повинно бути підтверджено за результатами атестації робочих місць на підприємствах, установах, організаціях, згідно постанови КМУ від 01.08.1992р. №442. Отже, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії чи посади в зазначеному Списку, підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць (при наявності пільгового стажу після 21.08.1992 року), а також підтвердження первинними документами зайнятості повного робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Так, згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» правом пільгового пенсійного забезпечення користуються трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, -чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу від 25 років до 30 років (залежно від дати досягнення пенсійного віку), з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Таким чином, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України ’’Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж позивача становить 35 років 04 місяці 11 днів, пільговий саж позивача становить відсутній. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.07.1982 по 07.06.2004 в колгоспі “Прогрес”, згідно пільгової довідки від 20.05.2022 №2, оскільки актом зустрічної перевірки №1700-1102-1/1763 від 18.05.2022 не підтверджено факту роботи позивача на посаді тракториста-машиніста, так як в книзі обліку розрахунків про оплаті праці посада позивача не зазначена, а також інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції відсутня. Враховуючи вищезазначене, позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що після досягнення 55 років ОСОБА_1 , 27.12.2022, звернувся через сервісний центр до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою № 1952 про призначення пенсії на підставі п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

02.01.2023 року рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії № 172750005191 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначено наступне. Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 27.12.2022 року. Вік заявника 55 років. Пенсійний вік визначний п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 55 років. Необхідний страховий стаж визначений п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058 становить не менше 30 років. Необхідний пільговий стаж, визначений п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058 - становить не менше 20 років на посаді тракториста-машиніста. Страховий стаж особи становить 35 років 04 місяці 11 днів. Пільговий стаж відсутній. Результати розгляду документів, доданих до заяви:

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.07.1982 по 07.06.2004 в колгоспі «Прогрес», згідно пільгової довідки від 20.05.2022 № 2, оскільки актом зустрічної перевірки № 1700-1102-1/1763 від 18.05.2022 не підтверджено факту роботи заявником на посаді тракториста-машиніста, так як в книзі обліку розрахунків по оплаті праці посада заявника не зазначена, а також інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції відсутня.

Не погоджуючись із таким рішенням та діями відповідачів щодо не зарахування певних періодів роботи позивача та відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту третього частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Зазначеній нормі Закону № 1058-IV кореспондує інша норма іншого Закону. А саме, відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботі трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2017 року у справі №681/813/17 (провадження №К/9901/1458/17).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4статті 24 Закону № 1058-ІVвизначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із копії трудової книжки колгоспника позивача (дата заповнення 25.06.1990) серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом:

- з 15.07.1982 року по 15.01.2000 року- трактористом колгоспу «Прогрес»;

- з 16.01.2000 року по 07.06.2004 року - трактористом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес».

В трудовій книжці заявника відсутні відомості, що зазначають право на пенсію за пільгових умовах, а саме: не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження пільгового трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В Акті перевірки достовірності документів про характер роботи та умови праці для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1700-1102-1/1763 від 18.05.2022 зазначено, що сільськогосподарський виробничий кооператив «Прогрес» (30718619) перебуває у стані припинення, ліквідатор (згідно з даними ЄДР) ОСОБА_2 .

Уточнюючою довідкою ліквідатора СВК «Прогрес» № 2 від 20.05.2022 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював в колгоспі «Прогрес» , СВК «Прогрес» з 15.07.1982 по 07.06.2004 тракторістом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукціїу рослинництві на протязі повного польового періоду.

У ОСОБА_1 наявне посвідчення тракториста-машиніста серія НОМЕР_2 .

Також, архівною довідкою від 04.04.2022 року № 235, яка видана комунальною установою «Трудовий архів Гощанської селищної ради» зазначено, що ОСОБА_1 , працював трактористом з 1982 по 2004 роки в колгоспі «Прогрес» (СВК «Прогрес») Корецького району Рівненської області.

В архівній довідці від 19.05.2022 року № 50-1, яка видана комунальною установою «Трудовий архів Гощанської селищної ради» зазначено, що ОСОБА_1 , табельний номер 3079 працював в колгоспі «Прогрес» Корецького району Рівненської області і зазначено його заробітну плату за 1986-1990 роки.

Згідно архівної довідки Архівного відділу Рівненської районної військової адміністрації Рівненської області № 86/04-01 від 22.04.2022 відповідно до рішення звітно-виробничих зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Прогрес» с. Великі Межирічі Корецького району Рівненської області даний колгосп перейменовано на сільськогосподарське підприємство «Прогрес» (протокол засідання № 2 від 24.07.1993). Відповідно до рішення установчих зборів про створення сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес» Корецького району Рівненської області засновано сільськогосподарський виробничий кооператив «Прогрес» с. Великі Межирічі Корецького району Рівненської області (протокол засідання № 8 від 15.12.1999).

Довідкою ліквідатора СВК «Прогрес» № 235 від 21.12.2021 підтверджено, що СВК «Прогрес» являється правонаступником всіх прав та обов`язків сільськогосподарського підприємства «Прогрес» та колгоспу «Прогрес» с. Великі Межирічі Корецького району Рівненської області.

Разом з тим, 02.01.2023 року рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії № 172750005191 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу.

Так, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.07.1982 по 07.06.2004 в колгоспі «Прогрес», згідно пільгової довідки від 20.05.2022 № 2, оскільки актом зустрічної перевірки № 1700-1102-1/1763 від 18.05.2022 не підтверджено факту роботи заявником на посаді тракториста-машиніста, так як в книзі обліку розрахунків по оплаті праці посада заявника не зазначена, а також інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції відсутня.

Таким чином, відповідачами не враховано наступні періоди роботи позивача: з 15.07.1982 року по 15.01.2000 року; з 16.01.2000 року по 07.06.2004 року трактористом у колгоспі «Прогрес» (СВК «Прогрес»).

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.

Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Згідно з п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року №58 (далі Інструкція №58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно із п.2.4. зазначеної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як встановлено, п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням такого стажу.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Окрім цього суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки.

Суд також зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Наведене також в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018 року, в якій суд касаційної інстанції вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Виходячи з наведеного підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача періоди роботи трактористом у колгоспі «Прогрес» з 15.07.1982 року по 15.01.2000 року; трактористом у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Прогрес» з 16.01.2000 року по 07.06.2004 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відмова ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи на підставі уточнюючої довідки від 20.05.2022 року № 2 з підстав не підтвердження факту роботи на посаді тракториста-машиніста, так як в книзі обліку розрахунків по оплаті праці посада заявника не зазначена, а також інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції відсутня, та відповідно, не виконання норм п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 є протиправною.

Крім того, доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за спірні періоди, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб чи повідомлення позивача про необхідність надання будь-яких документів, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.01.2023 року № 172750005191 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року, з огляду на що, воно підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи тракториста-машиніста, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09 07.2003 року з подальшими змінами та доповненнями спірні періоди роботи трактористом у колгоспі «Прогрес» з 15.07.1982 року по 15.01.2000 року; трактористом у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Прогрес» з 16.01.2000 року по 07.06.2004 року.

Вищезазначене дає підстави для висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 02.10.2022.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 0115-7098-6683-1280 від 11.01.2023.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1073,60 грн. пропорційно.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.01.2023 року № 172750005191 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно із пунктом «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 07.2003 року, ОСОБА_1 періоди роботи з 15.07.1982 року по 07.06.2004 року, що зазначені в довідці виданій Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Прогрес» № 2 від 20.05.2022 року, та періоди роботи з 15.07.1982 року по 07.06.2004 року, що зазначені в трудовій книжці колгоспника виданій ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 заповнена 25.06.1990 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 02.10.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 березня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі ,3,м .Тернопіль,46001, ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769)

Суддя Д.П. Зозуля