Рішення № 109473799, 09.03.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрмія» (далі – позивач) звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 жовтня 2022 року №347137 та від 21 червня 2022 року №325836.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідач під час проведення перевірок транспортних засобів, дійшов помилкових висновків про порушення законодавства про автомобільний транспорт та безпідставно виніс оскаржувані постанови.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що під час здійснення державного контролю транспортного засобу, що належить та використовується позивачем, документи, що передбачені ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у водія позивача були відсутні, а тому посадовими особами Укртрансбезпеки цілком обґрунтовано складено акт від 09.09.2022 №334356 та від 14.02.2022 №311213 та, як наслідок, притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Юрмія» (код ЄДРПОУ 33246737) зареєстроване як юридична особа 25.01.2005. Основний вид діяльності: 10.11 Виробництво м`яса, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

09.09.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, на підставі направлення на перевірку від 08.09.2022 №015858 проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_1 на автодорозі Н-09 Мукачево-Львів-Рогатин – 37км.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №334356 від 09.09.2022, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність особистої картки водія до цифрового тахографа, що унеможливлює перевірку робочого часу та часу відпочинку водія.

Водій Акт перевірки підписав, про що свідчить його особистий підпис, з його змістом ознайомлений та надав пояснення про причини порушень, в яких вказав, що відсутня картка водія.

Відповідачем 26.09.2022 надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 11.10.2022 о 10.30год.

11.10.2022 о 10:00год відповідач отримав від позивача письмові пояснення, за змістом яких 09.09.2022 перевезення вантажів здійснювалося водієм ОСОБА_1 з оформленням індивідуальної контрольної книжки водія, а відтак відсутні факти, які б стверджували про відсутність документів, необхідність яких визначена ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виключає застосування відповідальності, передбаченої ст.60 цього Закону.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем прийнято постанову №347137 від 11.10.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000,00грн.

14.02.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, на підставі направлення на перевірку №011560 від 14.02.2022 проведено перевірку транспортного засобу SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу, перевезення здійснював водій ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт від 14.02.2022 №311213, в якому зафіксовано порушення вимог статей 34, 48Закону України "Про автомобільний транспорт", наказу МЗТУ від 07.06.2022 №340, а саме: відсутня інформація про режим праці та відпочинку водія з 17.01.2022 по 13.02.2022, а також за вказаний період відсутній акт підтвердження діяльності водія.

Водій з актом перевірки ознайомлений від підпису відмовився.

21.06.2022 відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №325836, якою на підставі частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв`язку з наданням послуг перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, накладено на позивача адміністративно-господарський штраф в розмір 17000 гривень.

Вважаючи постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі – Закон №2344-III).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 Закону №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України..

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

За змістом пункту 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В силу вимог пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі – Положення №340).

Згідно з п.1.3 Положення №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340, перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2 Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п.1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з п.1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до п.3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно з п.3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;

заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 Інструкції № 385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з п.3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи положення вказаних норм, суд приходить до висновку, що тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом - індивідуальна контрольна книжка водія, є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, що відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ, входять до переліку обов`язкових документів при здійсненні внутрішніх перевезень.

За відсутності документів, зокрема, в даному випадку, картки водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Не пред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Судом встановлено, що під час здійснення рейдової перевірки у водія була відсутня особиста картка водія. Відсутність зазначеного документу зафіксована в Акті перевірки №334356 від 09.09.2022.

Поряд з цим, позивач у поданому позові зазначив, що індивідуальна контрольна книжка водія наявна та додав вказані матеріали до позову.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначений документ надавався водієм транспортного засобу під час перевірки 09.09.2022.

Посилання позивача на наявність у водія індивідуальної контрольної книжки, суд відхиляє, та зазначає, що згідно з пунктом 6.3 Положення №340 ведення індивідуальної контрольної книжки водія передбачено лише на транспортних засобах, які не обладнані тахографом.

Оскільки вантажний автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 був обладнаний цифровим тахографом, то ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не виключало його обов`язок, передбачений пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385, використовувати особисту картку водія. Позивач відповідно до пункту 3.6 розділу ІІІ Інструкції №385 повинен був перевірити наявність у водія транспортного засобу чинної картки для цифрового тахографа.

Одночасно з цим, суд враховує, що надання вказаної індивідуальної контрольної книжки суду не доводить наявності такої книжки на момент перевірки.

Таким чином, матеріалами перевірки підтверджується порушення позивачем ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.10.2022 №347137 була винесена відповідачем правомірно.

Щодо скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.06.2022 №325836, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що під час рейдової перевірки, що мала місце 14.02.2022 встановлено, що в порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", у водія ОСОБА_3 відсутня інформація режиму праці та відпочинку водія з 17.01.2022 по 13.02.2022, а також відсутній бланк підтвердження діяльності водія, про що складено акт №311213 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2022, з яким водій ознайомлений, від підпису та письмового пояснення відмовився.

За змістом пункту 1.5 розділу I Положення №340, робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вимоги Положення №340, згідно з пунктом 1.3 цього Положення, поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з пунктом 6.2 розділу VI Положення №340, облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Відповідно до пункту 6.4 розділу VI Положення №340 (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за здійснення перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - тахокарти режиму праці та відпочинку водія за період з 17.01.2022 по 13.02.2022 та бланка підтвердження діяльності водія.

Суд акцентує увагу на тому, що у силу наведених вище положень чинного законодавства водій транспортного засобу під час проведення перевірки зобов`язаний пред`явити посадовим особам Укртрансбезпеки тахокарти або бланк підтвердження діяльності водія.

Тахокарта фіксує відомості про режими праці та відпочинку водія, а бланк підтвердження діяльності містить інформацію про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортними засобами.

Обов`язковою є наявність у водія на момент перевірки або заповненої тахокарти або бланка підтвердження діяльності. Проте, на момент проведення перевірки у водія зазначені документи були відсутні, а також не надавались відповідачу у ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача щодо наявності факту порушення, виявленого перевіркою 14.02.2022.

Щодо доводів позивача про те, що згідно п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення, суд зазначає таке.

Факт порушення строку розгляду справи не свідчить про протиправність прийнятих у подальшому рішень та не є підставою для їх скасування.

Термін розгляду справи не змінює обсягу законних прав та обов`язків позивача, оскільки перебіг строку як для сплати відповідних сум, так і для оскарження рішень починається з дня, наступного за днем отримання таких рішень. Отже, порушення строку розгляду справи не є підставою для скасування прийнятих рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова від 21.06.2022 3325836 є правомірною, а тому, у задоволенні вимог про її скасування необхідно відмовити.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Враховуючи положення статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмія» до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 березня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрмія" (вул.Лісова,15,с.Пріски,Радивилівський район Рівненська область,35550, ЄДРПОУ/РНОКПП 33246737)

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Небесної Сотні, буд. 34,м.Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя У.М. Нор