Рішення № 109473397, 10.03.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 р. № 400/904/23

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, про:визнання протиправним та скасування рішення від 14.10.2022 року № 143150013228; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-2), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатсій області №143150013228 від 14 жовтня 2022 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком від 07.10.2022 року та призначити, провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком віддповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.10.2022 року.

Ухвалою від 13.02.2023р. суд відкрив провадження за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідач-2 протиправно виніс рішення від 14.10.2022р. яким не зарахував до загального стажу позивача періоди роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року, оскільки факт підтвердження роботи позивача в такі періоди підтверджується записами в його трудовій книжці. Посилання відповідача-2 на запис в архівній довідці від 14.12.2021р. за №01-19/Б-434 щодо прізвища позивача " ОСОБА_2 " на російській мові, що не співпадає з паспортними даними позивача, не є належною підставою для відмови останньому в зарахуванні до загального стажу спірних періодів роботи.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що рішення відповіача-2 від 14.10.2022р. є обгрунтованим, правомірним, оскільки страховий стаж позивача складає 23 роки 05 місяців 18 днів. Крім того, відповідач-1 зазначив у відзиві, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не здійснювало розгляд заяви про призначення пенсії та не вирішувало питання щодо наявності/відсутності підстав для зарахування періодів роботи до страхового стажу. Вимога позивача про призначення йому пенсії є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, тому задоволенню не підлягає, а належним способом захисту в даному випадку буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії. В задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити повністю.

Відповідач -2 відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки є зареєстрованим в підсистемі "Електронний суд".

З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

07.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058 -IV).

До заяви позивачем були надані наступні документи: паспорт, картка фізичної особи-платника податків, трудова книжка НОМЕР_1 , диплом НОМЕР_2 , документи, що підтверджують трудовий стаж, apxiвна довідка №01-19/Б-434.

14.10.2022р. за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заяву позивача від 07.10.2022 та додані до неї документи та прийнято рішення №143150013228 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу – 29 років, однак, оскільки на день звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача склав 23 роки 05 місяців 18 днів, то, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком у нього настане при досягненні 63 років, тобто у 2025 році.

Своїм рішенням від 14.10.2022р. відповідач-2 не зарахував до загального страхового стажу позивача періоди його роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.

Крім того, відповідач-2 в оскаржуваному рішенні зазначив, що згідно доданої до заяви позивача від 07.02.2022р. архівної довідки, не співпадає прізвище позивача " ОСОБА_2 ", в якій зазначено на російській мові, з паспортними даними позивача на сторінці №2.

З таким рішенням позивач не погоджується, тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.

Приписами п. 3 Порядку № 637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2.4. вказаної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У п. 2.6 пункту 2 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як вбачається з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року

З вищевикладеного вбачається, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача в рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року, а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. Між тим, згідно трудової книжки позивача в графі щодо оспорюваних періодів записи не містять помилок, виправлень чи неточності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року в рибколгоспі iм. Леніна.

Більше того, суд вважає за необхідне вказати про те, що відповідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 677/277/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання відповідача-2 в оскаржуваному рішенні від 14.10.2022р. на запис прізвища позивача в архівній довідці від 24.12.2021р. на російській мові, не є підставою для відмови в зарахування до загального стажу позивача відповідних періодів роботи та для відмови в призначенні пенсії позивачачу за віком.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів вийти за межі позовних вимог і визнати відповідні дії відповідача протиправними.

В даному випадку відповідачем не доведено правомірність дій щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.

Крім того, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року та призначити позивачу пенсію за вислугу років з 07.10.2022р., тобто з дати звернення до відповідача-1 з заявою про призначення такого виду пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатсій області №143150013228 від 14 жовтня 2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) призначити з 07.10.2022р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 536,80грн., сплачений квитанцією від 31.01.2023р. за №0.0.2839522112.1.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 536,80грн., сплачений квитанцією від 31.01.2023р. за №0.0.2839522112.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов